Вита МИРОШНИЧЕНКО

эксперт ВЭД, генеральный директор Группы компаний КАПИТАЛ (CPTL),
спикер в ТПП Украины и МВА по направлению «Международный бизнес»

 

Про митні формальності. По ділу й нічого зайвого

0
400
Одним із основних факторів успішного ведення зовнішньо-економічної діяльності є налагоджений процес здійснення митних формальностей. Його результат залежить від правильної побудови алгоритму митного оформлення товарів і покрокової підготовки необхідних документів для супроводу зовнішньоекономічної операції. Про базові аспекти документального супроводження зовнішньоекономічної операції при здійсненні експорту розповідає Віта Мірошниченко, експерт із ЗЕД, генеральный директор Сapital Group, спікер МВА з питань міжнародного бізнесу в статті для міжнародного видання FORUM UKRAINE.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) є

матеріально оформленою угодою двох або більше сторін, яка спрямована на регулювання прав та обов’язків сторін у зовнішньоекономічній діяльності. При підготовці проекту контракту заздалегідь рекомендуємо ознайомитись із наказом Мінекономіки України від 06.09.2001 р. № 201 та включити до контракту всі перелічені у ньому розділи в прямій або контекстній формі.

Ст. 9 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу підкреслює, що сторони договору пов’язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, і практикою, яку вони встановили у своїх взаємних відносинах. За відсутності інших домовленостей вважається, що сторони мали на увазі застосування до їх договору чи до його укладення звичай, про який вони знали чи мали знати і який у міжнародній торгівлі широко відомий і постійно додержується сторонами в договорах такого роду й відповідній галузі торгівлі.

Рахунок-фактура (Інвойс)

– це фінансовий документ, за яким здійснюються розрахунки за товар, поставлений у визначеній його змістом кількості та за вказаною ціною. Інвойс є фактичним засвідчення угоди між експортером та імпортером і є обов’язковим для пред’явлення до митного оформлення. Рахунок-фактура має обов’язково містити: дані про експортера та імпортера, дату складання та номер, опис товарів та одиниці виміру, кількість товару, вартість за одиницю та загальну вартість товару, загальну суму за рахунком і валюту платежу (еквівалентна сума може бути вказана у валюті, вільно конвертованій в євро або інший платіжний засіб держави, що імпортує), умови оплати й умови доставки відповідно до Інкотермс, а також спосіб транспортування.

Транспортна документація

Характер і перелік транспортних документів залежать від виду транспорту, яким буде виконуватися доставка вантажу, й особливих умов такого перевезення, таких як «Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП» (Конвенція МДП) і «Конвенція про тимчасове ввезення» (Стамбульська конвенція).

Залежно від виду транспорту, виділяють такі товарно-транспортні документи (накладні), як Коносамент (для морських перевезень), Коносамент FIATA (для інтермодальних або комбінованих перевезень), CMR (для автомобільних міжнародних перевезень), накладна Air Way Bill (для повітряного транспорту), накладна СІМ (для залізничних перевезень).

Для перевезень у рамках міжнародних митних конвенцій застосовують додатково до транспортної накладної спеціальні документи, так звані карнети.

Карнет АТА використовується при перевезенні в рамках «Конвенції про тимчасове ввезення» та видається торговою палатою країни-експортера в якості міжнародного дозволу на тимчасове ввезення/вивезення товарів без обкладання митом і податками.

Карнет TIR (Книжка МДП) – це документ установленого зразка, що видається для автомобільного транспорту та виступає міжнародною гарантією сплати митних платежів при перевезенні вантажів із застосуванням процедури згідно з «Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП».

Пакувальний лист

містить інформацію про вагові та масо-габаритні характеристики вантажу, кількість вантажних місць, перелік товарів, вид пакування, номер рахунку-фактури, що додається. Існує поширена практика фіксувати відомості, що зазначаються у пакувальному листі, в рахунку-фактурі, якщо це допускається формою Рахунку продавця.

Сертифікат про походження

видається торгово-промисловою палатою країни-експортера та підтверджує країну походження товару. Як правило, він потрібен митному органу країни-імпортера для здійснення тарифного та нетарифного регулювання під час митних проведення формальностей. Також сертифікати походження товарів можуть бути пред’явлені банківським установам, наприклад, коли сторони при здійсненні розрахунків за зовнішньоторговельними операціями вказали в акредитиві наявність таких документів. Крім цього, сертифікати походження необхідні у випадках, передбачених відповідними зовнішньоторговельними контрактами, національними правилами країни-імпортера, а також міжнародними угодами, учасниками яких є сторона експорту та сторона імпорту товару. Зазначений вище базовий пакет документів є на сьогоднішній день необхідною умовою для здійснення митних формальностей у режимі експорту, кінцевим результатом яких є оформлення вантажної митної декларації, що є заявою встановленої форми, з зазначенням митної процедури, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачених законодавством відомостей про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України, а також щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури. Крім базового пакету, для митного оформлення вантажу можуть бути надані додаткові документи, які залежать від типу вантажу, дозволів і обмежень країни експорту та митного законодавства України (подання документів і відомостей, необхідних для митного контролю, регламентовано ст. 335 Митного кодексу України).

У процесі підготовки експорту товарів до ЄС слід враховувати вимоги й обмеження на ввезення, які встановленні до товарів.

До основних вимог можна віднести:

1. Загальні вимоги до безпеки товарів, які надходять на ринок ЄС. Регламентуються Директивою 2001/95/ЄС (GPSD – General Product Safety Directive) та застосовуються у разі відсутності конкретних європейських правил із безпеки певних категорій продуктів. Ця Директива не поширюється на фармацевтичні препарати, медичні прилади або косметику, які підпадають під дію окремого законодавства.

2. Контроль безпечності продукції, що надходить на ринок ЄС. Регулюється положеннями Регламенту (ЄС) № 765/20087, який визначає підхід до контролю імпортованої продукції згідно з вимогами безпечності товарів, а також супровід таких товарів відповідною необхідною документацією.

3. Імпорт продуктів харчування та кормів для тварин. Регулюється вимогами Регламенту ЄС № 17/2002, що встановлює загальні принципи харчового законодавства, а саме: можливості відстеження продуктів харчування шляхом реєстрації постачальника в країні походження, загальні правила гігієни та гігієнічні вимоги до продуктів харчування та продуктів тваринного походження, спеціальні вимоги до генетично модифікованих продуктів, вимоги до маркування та реалізації продуктів харчування тощо.

4. Продукти тваринного походження можуть бути імпортовані до ЄС за умови наявності відповідної атестації підприємства-виробника та супроводжуватись свідоцтвом про здоров’я, затвердженим ветеринарним лікарем компетентного органу країни-експортера.

5. Продукти рослинного походження мають супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом відповідно до вимог Директиви № 2000/29/ЄС і можуть бути імпортовані офіційно зареєстрованими в країні імпортера суб’єктами господарювання.

6. Імпорт товарів хімічної промисловості та проведення реєстрації таких речовин здійснюються із дотриманням вимог Регламенту ЄС № 1907/200697.

7. У разі ввезення озоноруйнуючих речовин на територію ЄС імпорт таких товарів регулюється Регламентом ЄС № 2037/2000 і має супроводжуватись ліцензією, яку видає Генеральний директорат із питань навколишнього середовища, відповідно до щорічно встановлених квот.

Джерело

Група компаній «Капітал» надає послуги митного брокера в Україні з 2008 року.
Тел. +38 (044) 227-63-71, Fax: +38 (044) 351-16-18  
Сайт http://www.cptl.com.ua/             Публікації компанії