Юлія ПИНДУС

Консультант у сфері ЗЕД Capital Group.
15 років практичного досвіду.
Голова робочої групи з питань АЕО в Американській торговій палаті(ACC),
Спікер в KPMG Insight Academy, Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS), Kyiv logistic school, Академія ЛІГА ЗАКОН

Нові можливості для міжнародного бізнесу. Що змінилося під впливом пандемії?

Події останнього року вплинули на всі сфери бізнесу. Локдаун, труднощі в операційній діяльності, порушення міжнародних ланцюгів постачання, нові виклики – все це спричинило ряд змін в міжнародній торгівлі та митному оформленні товарів. Позитивні сторони від змін та нові можливості для бізнесу я пропоную розглянути в даній статті.

Як ми знаємо, карантинні заходи пришвидшили повноцінний перехід на електронний обмін інформацією з митницею. Так, електронне декларування товарів в цілому проходить в режимі онлайн, а до цього вимагало фізичної присутності декларанта та використання паперових документів для митного оформлення. Приміром, попередньо декларанту було необхідно зустрічати автомобіль на митному терміналі, отримувати оригінали документів, сформувати пакет та разом з митною декларацією подавати до митного оформлення.

Наразі з’являється все більше корисних електронних інструментів для взаємодії з митницею, один з яких – «Єдине вікно» для міжнародної торгівлі. З початку 2020 року заходи офіційного контролю у 100% випадках імпортного митного оформлення товарів проводяться із застосуванням «Єдиного вікна». Протягом останнього часу в системі відбулось багато перетворень. Відтепер, в особистому кабінеті можна онлайн отримати інформацію щодо класифікації товарів, рахунків для сплати митних платежів, переглянути митні декларації, подати заяву на повернення коштів із бюджету, і, онлайн відстежувати статус цієї заяви та інші сервіси. 

Активно почали використовуватись електронні документи для митного оформлення, наприклад, електронний Сертифікат з перевезення товару EUR.1. Разом з цим, з’явились онлайн перевірка документів (наприклад, https://eur1.toll.no/), що важливо у разі виникнення сумнівів з боку митного органу.

Трансформації документів в електронний формат сприяють і законодавчі зміни. Зокрема, завдяки змінам до МКУ щодо декларування країни походження, з'явилася можливість заявляти митниці дані про походження товару, і, тільки в окремих випадках надавати оригінали підтверджуючих документів. З практичної точки зору, це полегшення процесів оформлення, адже попередньо подання документів для підтвердження країни походження було вимогою митного органу. Ще нещодавно імпортер повинен був забезпечувати подання до митного оформлення разом з вантажем оригіналу сертифікату про походження товару, без пред'явлення якого неможливо було завершити митне оформлення. 

Впровадження спрощень для митного оформлення обумовлене гармонізацією українського та законодавства ЄС. Зокрема, в липні 2020 набрав чинності новий Митний тариф. До моменту прийняття нового Закону, Митний тариф України був побудований на основі Гармонізованої системи версії 2012 року. При цьому, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання в більшості країн світу з початку 2017 року здійснюється на основі ГС 2017 року. Внаслідок такої розбіжності при класифікації товарів зростають ризики при митному оформленні, особливо з сучасними товарами, коди на які не передбачені старою системою кодування. При ввезенні товарів імпортери зіштовхуються з невідповідністю кодів УКТЗЕД з гармонізованими (HS Codes), що супроводжуються запитом додаткових документів і, як наслідок, непередбачених витрат для компаній. З впровадженням нового алгоритму дій митниці щодо перевірки документів про преференційне походження товарів, проблема невідповідності кодів набула нової форми. Цього разу імпортери ризикують позбутись застосування пільгових ставок мита за угодою з ЄС у випадку відмінності задекларованого коду товару з ГС з товаросупровідними документами. Навіть за умови гармонізації УКТ ЗЕД з ГС варто врахувати різні підходи митних брокерів в класифікації товарів. Розв'язання цього питання в інтересах компаній досягається злагодженістю дій з нерезидентом, серед яких є погодження кодів та документів до відвантаження.

З метою спрощення процедур митного оформлення товарів, які класифікуються за тим самим кодом, що і товари, на які встановлено обмеження, але за своїми властивостями не є такими – в Україні впроваджується декларативний принцип дотримання заходів нетарифного регулювання. Він полягає в самостійному інформуванні уповноваженого дозвільного органу про відповідність товару вимогам законодавства.

Вагомий вплив на міжнародний бізнес має виконання технічних вимог до товарів. Як відомо, Україна вживає заходи для досягнення відповідності з технічними регламентами ЄС та робіт з оцінки відповідності та ринкового нагляду ЄС, зокрема, шляхом укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА). Угода передбачає, що українські результати випробувань та сертифікації продукції будуть визнаватись в ЄС, що значно спростить доступ української продукції на міжнародні ринки та усуне необхідність проходження подвійних процедур сертифікації та випробувань в українських та європейських органах з оцінки відповідності.

Черговим кроком у впровадженні міжнародних норм митного контролю в Україні є запровадження загальної декларації прибуття (ЗДП) для пропуску товарів через митний кордон України в листопаді 2020 року. ЗДП – це аналог Entry Summary Declaration (ENS), що функціонує в країнах ЄС. Відомості, які зазначаються в цьому документі використовуються для аналізу ризиків безпеки та надійності, а відповідальність за подання ЗДП передбачена для перевізника (або митного брокера від його імені). 

Ще один крок вперед стосується нерезидентів – іноземних перевізників, що здійснюють переміщення товарів через митний кордон України. З 1 липня 2021 року вони підлягають обліку в митних органах. Це означає, якщо доставку вантажу здійснює нерезидент, він повинен перебувати на обліку в митних органах України. В протилежному випадку, митниця може відмовити в пропуску товарів через митний кордон України.
Знаковою подією 2021 року став запуск нової комп'ютеризованої системи транзиту (NCTS). На початку березня було завершено пілотний проєкт із застосування системи спільного транзиту, під час якого компанії одночасно подавали декларації двох типів: транзитну T1UA та звичну ЕЕ.

Відтепер NCTS працює в Україні в національному масштабі, бізнес самостійно обирає, яку митну декларацію він хоче подати при транзиті товарів. Після під’єднання до NCTS Україна зможе приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Україна має перспективу отримати таке запрошення вже на початку 2022 року. Завдяки NCTS українські компанії зможуть користуватися перевагами, які оцінили в 35 країнах світу, серед яких: можливість оформлення однієї декларації на один транспортний засіб, використання однієї фінансової гарантії при переміщенні товарів в режимі спільного транзиту, самостійне пломбування товару та його вивезення з власного складу без пред’явлення митниці відправлення. Це дозволяє економити час та проходити кордон без черг, як наслідок, пришвидшити потік товарів та зменшити витрати на митне оформлення.

Найбільш довгоочікуваною подією цього року стало запровадження в Україні інституту Авторизованого Економічного Оператора (АЕО), що відповідає основному тренду митних спрощень. Основна ідея програми АЕО – це ідентифікація компанії як надійного ділового партнера, надання переваг та спрощень під час митного оформлення. Можна сказати, що статус AEO – це міжнародно визнаний знак якості, який вказує на те, що роль певної компанії в міжнародному ланцюгу постачання безпечна, а митний контроль і процедури ефективні і відповідають вимогам. АЕО може стати будь-який учасник міжнародного ланцюга постачань (виробник, експортер та імпортер, перевізник, експедитор, власник митного складу тощо) отримавши авторизацію.

Варто врахувати, що вже з 2022 року декларації типу ЕА не застосовуватимуться для митного оформлення. Оформлення вантажів без їх пред'явлення митному органу, а також ряд додаткових переваг і спрощень для всіх митних режимів буде доступно саме компаніям, які отримають статус АЕО. 

Щоб отримати статус найближчим часом компаніям необхідно вже сьогодні розпочинати підготовку. Доступ до спрощень є доволі простий, але потрібно провести перевірку та перегляд внутрішніх процесів, переконатись в «життєспроможності» своїх процедур та їх актуальність для отримання статусу АЕО. Після цього, компанія може підготувати заявку та очікувати на перевірку митних органів. 

Міжнародна торгівля трансформується, з’являються нові перспективи для розвитку. Саме тому ми рекомендуємо українським компаніям стежити за нововведеннями, щоб застосовувати нові можливості з максимальною користю для бізнесу.

Група компаній «Капітал» надає послуги митного брокера в Україні з 2008 року.
Тел. +38 (044) 227-63-71, Fax: +38 (044) 351-16-18  
Сайт http://www.cptl.com.ua/             Публікації компанії
Другие публикации автора: 
Юлія ПИНДУС

Консультант у сфері ЗЕД Capital Group.
15 років практичного досвіду.
Голова робочої групи з питань АЕО в Американській торговій палаті(ACC),
Спікер в KPMG Insight Academy, Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS), Kyiv logistic school, Академія ЛІГА ЗАКОН