Андрій МОКРЯКОВ

старший консультант Pro-Consulting

Основні виклики логістичного ринку України 2023 року

У 2023 році українська логістика, загалом, вийшла із шокового стану, спричиненого початком повномасштабної війни наприкінці лютого 2022 р. Проте серйозні виклики на вітчизняному ринку залишилися. Про них та про поточну ситуацію у логістиці воюючої країни розповів старший консультант аналітичного відділу компанії Pro-Consulting Андрій Мокряков.

Згідно останніх досліджень, які провели фахівці компанії Pro-Consulting, логістичний ринок України у 2023 році зіткнувся із 5 основними викликами:

  1. Кадрові проблеми.
  2. Труднощі в організації перевезень.
  3. Повернення акцизів на паливо.
  4. Проблеми в енергетиці.
  5. Закриття зернового коридору.

На думку Андрія Мокрякова, перший з них – кадровий голод, є найбільш важливим, таким, що створює чи не найгостріші проблеми у галузі.
 
«Про це говорять всі. Є нестача як професійних кадрів, так і робочого персоналу. Частково через мобілізацію, частково через міграцію. Саме кадрові проблеми зараз є ключовим викликом, і не тільки для логістики», – констатує Андрій. 

Стосовно організації перевезень експерт нагадав, що після вторгнення РФ більшість компаній вимушені були перебудовувати свої логістичні маршрути. Особливо цей процес був активним у сфері міжнародних перевезень. Доводилося змінювати схеми постачання, частіше використовувати одразу різні види транспорту. Тож не дивно, що саме мультимодальний сегмент найбільше зростав або, принаймні, найменше потерпав в українській логістиці протягом 2022-23 років. 

Також варто зважати на радикальні змін у транскордонних перевезеннях. Проблеми з доступом до вітчизняних морських портів, а потім і закриття зернового коридору майже повністю перенаправили перевізників на маршрути через Румунію, Польщу, Німеччину та інші європейські країни. Проте ще до блокування західних кордонів стало зрозуміло, що автомобільний транспорт не може впоратися із усім обсягом вантажів, створює величезні черги на міжнародних переходах. І просте відкриття додаткових пунктів пропуску через кордон, збільшення штатів митниці лише частково вирішують проблему. 

Непростою залишається ситуація і на складах. Працівники даного сектору більш-менш адаптувалися до нинішніх непростих умов роботи. Однак до ідеального стану тут іще дуже далеко, відзначає Андрій Мокряков. 

Повернення акцизів на паливо та складна ситуація в енергетиці країни створюють додаткові проблеми. За інформацією Pro-Consulting, вартість палива лише за останні три місяці збільшилася у середньому на 10%. Тарифи на електроенергію для промислових споживачів востаннє піднімали з першого липня ц.р. Проте аналітики компанії прогнозують, ґрунтуючись на своїх дослідженнях, що протягом наступного року кіловат-година стане дорожчою в Україні ще відсотків на 30-40. 

«Крім того, не можна виключати ризик так званих блекаутів, – говорить Андрій. – На щастя, до початку зими масованих обстрілів енергетичної інфраструктури не було. Однак на них усі чекають, зважаючи на досвід осені-зими 2022 року». 

Нарешті, п’ятий фактор – це закриття зернового коридору. 

«Поки протягом восьми місяців 2023 року коридор працював, морський транспорт став одним з найбільших перевізників продукції», – пояснює Андрій Мокряков. Та пізніше його частка почала стрімко зменшуватися. І якщо тут не буде надалі відчутного прогресу, то нічого в українській транспортній логістиці не поліпшиться.

Актуальні показники логістичного ринку

Свіжі дослідження компанії Pro-Consulting дозволили побудувати кілька важливих графіків, які дозволяють візуально побачити ситуацію в українській логістичній галузі. Перший показує динаміку з щомісячним порівнянням показників 2022 року у порівнянні з довоєнним 2021-м.

Немає нічого дивного, що індекс вантажоперевезень почав стрімко падати одразу після повномасштабного вторгнення. Можна побачити, як змінювався показник у 2022 році у порівнянні з 2021-м, а потім – що відбувалося у 2023-му році. На жаль, попри певну стабілізацію, рівень 2023 року поки ще не досягає показників тих же місяців 2022-го і залишається значно нижчим, ніж у 2021-му. Проте ще під час проведення дослідження аналітики прогнозували, що наприкінці нинішнього року вантажообіг таки повернеться до попередніх значень. 

«Реальна ситуація може виявитися ще кращою, – пояснює Андрій Мокряков. – Річ у тому, що при складанні цих графіків ми покладалися винятково на дані Держстату. Однак слід зважати на такий фактор: у 2022 році приблизно 25-30% перевезень взагалі не відображалися в офіційній державній статистиці. А цього, 2023 року, уже 35-40% даних не потрапляли у звітність. Наразі ще рано говорити про перспективи повернення на довоєнний рівень, проте реальні динаміка може виявитися кращою за ту, яку малює офіційна статистика» (від редакції – на жаль, ці висновки Pro Consulting робилися до початку блокування автоперевезень на польському кордоні).    

Про турбулентність на ринку транспортної логістики говорять дані про ринок перевезень за окремими видами транспорту:

На графіку видно, що у 2023 році, зокрема, суттєво зросла частка водного транспорту. Щоправда, слід мати на увазі, що все це відбувалося винятково тоді, коли працював зерновий коридор. Тож тут ми маємо справу із суто технічним моментом. 

Дослідження компанії дозволяє також розглянути складові вантажообігу. Наступні три графіки на основі офіційних даних відображають динаміку індексів промислового виробництва, експорту та імпорту. Тобто, основних секторів економіки, які забезпечують вітчизняну логістику вантажообігом.

«Серед іншого, можна побачити, що промислове виробництво в Україні загалом повертається до рівня 2022 року. Тобто, триває поступове відновлення», – говорить Андрій. 

«Попередній прогноз на рівні 90-92% від індексу промислового виробництва 2022 року дуже обережний. Адже ми повинні були зважати на ризики руйнування інфраструктури, можливу відсутність електроенергії тощо», – додає він. 

За словами Андрія Мокрякова, зараз українські підприємства загалом готові до раптових та достатньо тривалих відімкнень електроенергії. За таких обставин виробники зможуть забезпечити 65-70% своєї частки вантажообігу для вітчизняної транспортної логістики. 

Ситуація у сфері експорту складається дещо інакше. На графіку видно, що у березні та квітні 2023 року індекс був дуже високим. Однак і тут, як пояснює експерт, йдеться про технічний момент. Саме ці місяці у попередньому 2022 році відзначалися найбільшим падінням, оскільки перші місяці повномасштабної війни були особливо важкими. 

Станом на серпень 2023 року експортний потенціал України становив приблизно половину від довоєнного часу. Насправді ситуація дещо гірша, ніж навіть протягом більшої частини 2022 року. Тут також варто очікувати лише 90-95% у порівнянні з тим, що ми мали 12 місяців тому. 


Звісно ж, продукцію українського виробництва, яка не виготовлялася, мав заміщати імпорт. Але найбільший приріст спостерігався лише у перші місяці війни, а далі індекс поступово знижувався. Андрій Мокряков стверджує, що зараз є всі передумови для того, аби імпорт у 2023 році перевищив обсяги 2022 року. Проте індекс все одно залишиться на рівні 60-65% від 2021 року. 

«З одного боку, це пов’язано з виїздом мільйонів кінцевих споживачів за межі нашої держави. З іншого боку, зупинялися підприємства, які працювали на імпортній сировині та комплектуючих. Лише зараз ми бачимо, що показник починає поволі зростати», – говорить Андрій. 

Чого очікувати у 2024 році?

Хоч робити прогнози на майбутнє у такі буремні часи, як зараз, – це дуже невдячна річ, Андрій Мокряков таки називає основні виклики, з якими українська логістика неодмінно має зіткнутися у 2024 році. Тут також йдеться про п’ять основних пунктів:

  1. Стагнація через зниження основного попиту.
  2. Розвиток за межами можливостей.
  3. Активна міжнародна співпраця.
  4. Анонсування великих проектів.
  5. Початок втілення державно-приватних проектів.

«Ми, як аналітична компанія, бачимо попереду кілька імовірних сценаріїв розвитку подій, – пояснює Андрій Мокряков. – Йдеться про оптимістичний, песимістичний і базовий. Але варто розуміти, що навіть у крайніх точках наші прогнози ґрунтуються на реальних даних. Різниця ж між оптимістичним і песимістичним сценаріями формується, в основному, під впливом очікувань про подальший хід бойових дій». 

Очевидно, що і економіка України, і її логістичний ринок продовжать стагнацію через зниження споживчого попиту, зниження активності промислових виробництв, і через те, що більшість споживачів, які виїхали за кордон, навряд чи повернуться протягом наступних двох-трьох бо навіть п’яти років. Тож цей пункт очікувань можна не ставити під сумнів. 

Але що означає «розвиток на межами можливостей?». За словами Андрія Мокрякова, йдеться про те, що український бізнес вже адаптувався до роботи в умовах повномасштабної війни, а тому компанії намагаються запроваджувати якісь інноваційні продукти та збільшують свою ефективність. Тобто, бізнес існує не в рамках, а за межами своїх можливостей. 

«Щоправда, у нинішній час можна говорити переважно про ті технологічні інновації, впровадження яких не потребує значних фінансових вливань та витрат часу. Але й вони часто дозволяють отримувати чудові результати», – уточнює Андрій. 

Розвиток міжнародної співпраці, продовження тренду на збільшення мультимодальних перевезень, розширення переліків логістичних послуг, які надають різні українські компанії – це також дуже актуальні для нас тенденції. Зараз споживачі хочуть «закрити» усі свої потреби в одному місці. Оскільки на це існує попит, найбільшого успіху будуть досягати ті компанії, які самостійно чи за допомогою своїх партнерів зможуть запропонувати якомога більший перелік якісних послуг. Звісно, і знижені ціни також приваблюватимуть замовників, оскільки ще багато років клієнти логістичних компаній вимушені будуть жити у режимі жорсткої економії. 

Великі проекти поки що анонсовані лише для залізниці. Хоча їх важливість важко переоцінити. Наприклад, плани збудувати на території України мережу залізничних колій європейського стандарту створюють надзвичайні перспективи для спрощення та суттєвого пожвавлення вантажних перевезень до ЄС. Звісно, тут багато що залежить від фінансування. Грошей потрібно дуже багато, тому без залучення до співпраці міжнародних партнерів та інвесторів не обійтися. Проте у компанії Pro-Consulting сподіваються, що 2024-й стане роком, коли вже заявлені масштабні проекти почнуть набувати реальних обрисів. 

«Ми не чекаємо, що 2024-2025 роки стануть часом такого прориву. Тому що навіть за умови перемоги будуть довго примірюватися до нас перед тим, як вкладати в Україну свої кошти. Потрібно правильно оцінити ризики, пройти через етап проектування. Якщо це стосується розбудови автомобільних чи залізничних шляхів, то процеси тривають достатньо довго», – розповідає Андрій. Та за його словами, навіть якщо знадобиться 3-4 роки лише для того, що справа зрушила з місця, це вже можна вважати перемогою. 

Нарешті, розвиток державно-приватних проектів важливий, оскільки кошти платників податків не безмежні у будь-якій країні, а тим більше у такій, як наша. Мова йде про додаткові інвестиції, яких потребує як ринок в цілому, так і окремі комерційні компанії. На сьогодні в Україні є чудовий досвід втілення волонтерських проектів, де приватний капітал працює на оборону та у благодійних проектах. Це можна масштабувати також і для розвитку логістичної, транспортної, виробничої інфраструктури тощо. 

«Хоч ми зараз перебуваємо у важкій ситуації, у майбутнє варто дивитися з оптимізмом, – резюмує Андрій Мокряков. – На ринку буде стагнація, але вона усе ж супроводжуватиметься хоча б невеликим зростанням, яке дозволить розвиватися вітчизняному бізнесу і зрештою спільними зусиллями домогтися перемоги!».

За матеріалами виступу на Ukrainian Logistics Forum 2023