Як «Укрзалізниця» трансформує бізнес-вертикаль вантажних перевезень

Виступаючи на Digital Logistics Forum 2023 Валерій Ткачов зупинився на планах реорганізації «Укрзалізниці» до 2024 року та на змінах в організації вантажних перевезень. На початку він нагадав, що в Україні на залізниці працює понад 230 тисяч чоловік, але сама структура УЗ складається з кількох основних компонентів: окремо пасажирські та вантажні перевезення, є вертикалі, що займаються ремонтом техніки та інфраструктури, адмініструванням тощо. 

Однак саме у сфері вантажних перевезень УЗ реально заробляє кошти – так було завжди. Усі інші напрямки дотаційні. Тому втілення комплексного плану трансформації бізнес-вертикалі «Вантажні перевезення і логістика» дуже важливе як для подальшої долі самого оператора, так і для розвитку залізничного транспорту в Україні загалом. 

Зокрема, здійснення пасажирських перевезень на «Укрзалізниці» обернулося минулого року чистими збитками на 13 млрд гривень. Натомість перевезення вантажів приносить щороку 70-80 млрд грн. доходу та приблизно 20-25 млрд грн. чистого прибутку. З іншого боку, коли почалася повномасштабна війна, з цілком об’єктивних причин удвічі впав вантажообіг, і УЗ зіткнулася з фінансовими проблемами. Як пояснив Валерій Ткачов, АТ «Укрзалізниця» для подолання проблем продовжує вкладати кошти у діджиталізацію та трансформацію бізнес-процесів. Іншого виходу, за його словами, не існує.

«Коли розпочалася війна, у нас змінилися і напрямки вантажних перевезень. Сто з 314 млн тонн раніше перевозили у напрямку морських портів. Після блокування українського узбережжя потрібно було перенаправляти вантажі у західному напрямку», – пояснює пан Валерій.  

Крім того, він відзначає, що уже давно назріла необхідність переходити на електронний документообіг та іншими способами «полегшувати життя» вантажовідправникам, які працюють з «Укрзалізницею». Аж занадто зарегульована система робить вітчизняний залізничний транспорт непривабливим для підприємців, і багато хто з них обирає більш дорогий спосіб доставки на автомобілях. Також є потреба краще захищати інфраструктуру від різного роду атак, кількість та небезпека яких неймовірно зросли після повномасштабного нападу РФ на Україну. 

У Комплексному плані передбачено створення так званого смарт-перевізника. На практиці це означає втілення кількох важливих заходів для досягнення чотирьох основних цілей:

1. Диверсифікація вантажних перевезень. Застосування інформаційних систем АТ «Укрзалізниця» для побудови логістичних схем, у тому числі за межами України.
2. Клієнто- та конкурентоорієнтованість. Перехід на повний електронний документообіг та дистанційне обслуговування. Гнучкий підхід у задоволенні потреб клієнта щодо отримання послуг з перевезення. Створення нових електронних сервісів та сучасної інформаційної підтримки клієнтів.
3. Оптимізація виробничих процесів. Централізація функцій оформлення документів, пов'язаних з перевезеннями. Інформаційна взаємодія з іншими учасниками процесу перевезення (іноперевізники, порти, митниця та інші).
4. Гарантованість надання послуг з перевезення. Запобігання комерційним та корупційним ризикам.

Існуючий бізнес-процес та його перетворення

Свій стандартний бізнес-процес у вертикалі вантажних перевезень «Укрзалізниця» нині розподіляє на дев’ять етапів. Для початку співпраці укладаються відповідні договори. На цьому етапі відбувається також переддоговірне узгодження, зокрема, планування перевезень та погодження інших умов перевезення. Частиною бізнес-процесу також є оформлення документів, пов'язаних з перевезенням (перевізні документи, акти тощо). Сама «Укрзалізниця» здійснює управління вагонним парком. Також на УЗ покладено обов’язок обробляти звернення клієнтів, інформаційні повідомлення про події, які виникли під час перевезення. На певних етапах відбувається передача вантажу іншому перевізнику, взаємодія з митними органами, портами (стивідорами) та перевізниками в інших країнах, якщо йдеться про міжнародні перевезення. 

Звісно, після надання транспортної послуги необхідно проводити розрахунок з кожним клієнтом. Виникає потреба у веденні претензійної роботи. І останній етап – це проведення оперативного та підсумкового аналізу ефективності виконання Перевізником прийнятих зобов’язань.

Попри те, що система виглядає логічною та довершеною, на практиці вона може сприйматися як надто громіздка та забюрократизована, відзначає Валерій Ткачов. Наприклад, зараз виникає нагальна потреба спрощувати документообіг та переводити його в електронний вигляд. Також УЗ потребує підсилення вагонного парку та зменшення питомої ваги порожніх перегонів рухомого складу. Серйозне удосконалення потрібне у сфері спілкування з клієнтами. Як пояснив Валерій Ткачов, під час перевезень трапляється різне. В одному вагоні хтось зірвав пломби, в іншому щось почало протікати. Усе це також вимагає документального оформлення, але воно не повинно створювати проблеми ні для залізничників, ні для їх клієнтів. 

Нарешті, вузьким місцем залишається напрямок залізничних перевезень між Україною та ЄС. Зараз працює лише 14 переходів, через які можуть пройти вантажні вагони. Вони забезпечують сполучення з шістьма країнами. Але поки що виникають труднощі в комунікації із закордонними партнерами, митними та прикордонними органами. 

«Насправді, цифровізацію, яка допомогла б впоратися з більшість проблем, на «Укрзалізниці» розпочали достатньо давно, – пояснює Валерій Ткачов. – Але з часом виникла така ситуація, за якої десятки різних договорів підписувалися або на різних електронних платформах, або у паперовому вигляді. У нас дуже багато систем, і клієнт вимушений навчитися працювати з кожною окремо. Тепер ідея полягає у тому, щоб створити єдиний портал, де можна було виконати усі необхідні дії». 

В іншому випадку, залізниця не буде сприйматися новими клієнтами як ефективний перевізник. Не зважаючи на низьку вартість тонно-кілометра, багато хто уникатиме співпраці з оператором, якщо залишиться забагато бюрократії, яка сама по собі створює великі проблеми.
 
«Ми ініціюємо перед Мінінфраструктури спрощення, ми відмовляємося від статусу монополіста і кажемо, що більше прав потрібно надавати відправнику, щоб він, наприклад, сам вирішував, куди переадресувати вагон. І не потрібно було усе це узгоджувати з залізницею», - продовжує пан Валерій. 

Які недоліки потрібно усунути?

Згаданий план трансформації бізнес-вертикалі вантажних перевезень УЗ передбачає потребу першочергового усунення найбільших проблем, наявність яких призводить до «зайвих виробничих витрат та неотримання додаткових доходних надходжень». Для того щоб досягти поставленої мети, «Укрзалізниця» має намір вживати відповідні заходи за п’ятьма основними напрямками: 

1. Завершення створення електронного документообігу в роботі з клієнтами.
2. Створення сучасної автоматизованої системи оформлення замовлень на перевезення вантажів та їх переддоговірне узгодження.
3. Удосконалення технологічного процесу роботи АТ «Укрзалізниця» при перевезенні вантажів.
4. Удосконалення перевезень вантажів в країни ЄС.
5. Створення СМАРТ-Перевізника.

Це дуже схематичний план, пояснює Валерій Ткачов. Взагалі він детально розписаний на 12 листах з переліком конкретних заходів. Більш лаконічно цей матеріал викладений на схемах, кожна з яких стосується вищеназваних п’яти пунктів (див. нижче).

«До війни у нас була сировинна транспортна система, – нагадує Валерій Ткачов. – Ми всі вантажі везли або в напрямку портів, або переміщували їх усередині країни. А західні кордони залізницею перетинав дуже малий обсяг вантажів. Зараз йде переорієнтація вантажопотоків на захід. І тому дуже важливо максимально спростити усі процедури на усіх «стиках». Один з ефективних шляхів – це електронний документообіг». 

Втілення програми УЗ коштуватиме приблизно 150 млн грн. Але вона обернеться економічним ефектом щонайменше на 500 мільйонів. 
«Якщо ми це реалізуємо, то наші вантажовідправники отримають більш сучасні послуги, які зробить залізничний транспорт привабливим для усіх учасників логістичного ринку», – підсумовує Валерій Ткачов.