Вимога платити у рублях: яку насправді мету переслідує Путін?

Насправді вимога РФ платити за імпорт з країни-агресора у рублях стосується не лише нафти та газу, повідомляє money.pl. На перший погляд, це абсурдна ідея, яка мала би перекрестили можливість Росії отримувати прибутку від постачання до так званих недружніх країн. Контракти здебільшого передбачають оплату у доларах чи євро. Тож якщо Путін сам відмовляється від них, продаж російських енергоносіїв до Євросоюзу може припинитися і без санкцій з боку ЄС. Чи можна зробити висновок, що Путін пиляє гілку, на який сам же й сидить? Експерти радять не поспішати з висновками, бо ця людина, ймовірно, домагається особливої мети.

Скоріш за все, Путін будь-якою ціною намагається внести розбрат у лави нині об’єднаного Заходу. Адже він має усвідомлювати, що санкції посилюватимуться, але відбуватиметься це значно повільніше, якщо серед країн Євросоюзу почнуться чвари.

Фахівці, водночас, зазначають, що ціла низка європейських країн значною мірою або й повністю залежать саме від російського газу чи нафти. Після того, як Путін зажадав оплати у рублях та почав погрожувати перекрити кран, деякі з них готові були піти на поступки. 

Дуже швидко з’ясувалося, що вимога платити у рублях стосуватиметься не лише нафти та газу, але й деревини, збіжжя, добрив, металів, а далі – ще чогось такого, про що згадають в адміністрації Путіна. «Це гра, в якій Росія перевіряє, як далеко вона може зайти», – каже професор Даріуш Філар. Тому в інтересах самої Європи та навіть тих країн, для яких швидка відмова від постачання з РФ стане найбільш болісною, зупинити кремлівського карлика якомога швидше. 

Після 23 березня, коли був підписаний відповідний указ Путіна, Франція, Німеччина, Італія, Польща, Австрія та Японія заявили, що за жодних обставин навіть не розглядатимуть можливість платити за щось Росії у рублях. Європейська комісія також рекомендувала країнам поважати існуючі контракти з фіксованою валютою платежу. 39% європейських нафтогазових контрактів з РФ передбачають оплату у доларах США, 58% - у євро. Лише угоди з Болгарією, Молдовою та Сербією передбачають можливість оплати російською валютою.

Однак лише з часом ми зможемо зрозуміти, чи обернеться путінська авантюра лише блефом або невдалою спробою шантажу, вважають експерти. Адже найближчі тижні стануть для багатьох справжнім випробовуванням на міцність нервів. Уже відомо, що в Угорщині та Словаччині сигналізували про теоретичну можливість йти на поступки Москві. Це дуже маленькі країни з невеликим обсягом споживання. Але у разі, якщо вони здадуться, у Кремлі зможуть тріумфувати. Принаймні вони зіграють у пропагандистську іміджеву гру за своїм сценарієм. Зазначимо також, що готовність йти на поступки згаданих країн уже надала підтримку курсу рубля.

«Це також має приховану мету, – каже Шимон Кардаш, експерт із Центру східних досліджень. –  Активізуючи цей механізм, Росія захищає Газпромбанк від подальших санкцій. Він залучає країни ЄС у гру, в якій вони не можуть відрізати від SWIFT установу, через яку вони оплачували б свої зобов’язання перед постачальником сировини. Тож цю захисну парасольку вони мали б утримувати самі».

Опри всю абсурдність, ідея Путіна може спрацювати як троянський кінь. Наслідки, у разі згоди хоча б частини європейців, можуть виявитися непередбачуваними. 



По темі: