Нові європейські закони створюють додаткові ризики для ланцюгів постачання

Нові закони про товари, виготовлені з використанням примусової праці, можуть створити великі проблеми для європейських компаній, зокрема, негативно вплинути на їх ланцюги постачання, повідомляє Тhe loadstar.

Суворіші правові норми запропоновані для прийняття на загальноєвропейському рівні та в окремих провідних країнах ЄС, таких як Німеччина. Спеціаліст із глобального аналізу ризиків Вериск Мейплкрофт пояснив, що за останні роки глобальний прогрес у галузі трудових прав застопорився. Тож немає нічого дивного у тому, що багато політичних сил воліли би застосувати більш радикальні заходи, аби надолужити втрачене на цьому шляху. 

За словами експерта, зараз законодавство вимагає, в основному, щоби компанії лише подавали звіти про виявлені ними зловживання та випадки сучасного рабства, яких чимало за межами західного світу. Однак самостійно вживати будь-яких заходів європейських підприємців ніхто навіть не просить. 

Але тепер існує імовірність, що у Німеччині, наприклад, почне діяти Закон про належну перевірку ланцюгів постачання і Директива ЄС щодо належної перевірки корпоративного розвитку. Ці документи вже прямо вимагають від компаній набагато серйознішого ставлення до будь-яких порушень праці, виявлених у їх діяльності чи ланцюгах постачання. І саме це може призвести до значних збоїв у постачання як комплектуючих та сировини, так і готових товарів до Європи, вважає Мейплкрофт.

Вже навіть є приклад того, як усе це відбувається. Закон про запобігання примусовій праці уйгурів у червні 2022 року заборонив компаніям імпортувати товари з уйгурського регіону до США, якщо імпортер не доведе «чіткими та переконливими доказами», що жодна частина виробничого процесу не використовувалася примусової праці. Але як можна гарантувати, що докази не сфальшовані, коли імпортер знаходиться в Америці чи Європі, а постачальник-експортер використовує велику кількість підрядників з Азії чи Африки?

Якщо з часом виявиться, що у ланцюгах постачання брали участь підприємства третіх країн, які таки використовували примусову працю, західного імпортера мають покарати. Якщо європейські компанії, побоюючись санкцій, почнуть «дути на холодну воду», багато ланцюгів постачання з непевними учасниками зруйнуються самі собою. У цьому і полягає основна небезпека.