Наскільки Європа залежна від постачання російських енергоносіїв?

Наскільки Європа залежна від постачання російських енергоносіїв?

Європейські політики дедалі частіше висловлюються про необхідність повністю відмовитися від постачання газу та нафти з РФ. Але наскільки реально втілити цю ідею? Вона, нагадаємо, стоїть як один з пунктів у наступній хвилі санкцій проти Росії.

«Європа хоче розірвати свої енергетичні зв'язки з Росією. Війна відкриває нам очі», - під таким заголовком вийшла 2 березня стаття у польському економічному видані Money.pl. Також автор публікації стверджує, що багато країн ЄС досі надто залежні від постачання енергоносіїв з РФ, але це скоро зміниться. 

Надалі викладемо основні тези та факти статті:

  • У Європі розуміють, що не тільки західні санкції можуть припинити постачання з Росії нафти та газу, вугілля тощо. Путін сам може, шантажуючи Євросоюз, позакривати крани та припинити відвантаження. Відтак, планувати надалі свою енергобезпеку з російським постачанням небезпечно само по собі.
  • Досі з 400 млрд кубометрів природного газу, імпортованого до ЄС, 175-200 млрд кубометрів мали російське походження. Тож на одномоментне відімкнення газогонів навряд чи варто сподіватися. Але добре те, що зима вже завершилася. 
  • Серед іншого, своєю агресією в Україні та шантажем інших країн Путін намагається примусити Європу зупинити свої плани поступового переходу на відновлювальну енергетику. Адже РФ у перспективі й так втрачала б ринок збуту вуглеводнів. Тим часом міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер, тобто саме тої країни, яка ще тиждень тому готова була зубами триматися за «північні потоки», заявив з трибуни Бундестагу, що після вторгнення Росії в Україну варто сприймати відновлювальну енергетику як «енергію свободи», яка звільнить від залежності. 
  • Зараз Німеччина отримує більше половини газу з Росії, та майже 50% вугілля звідти ж. Також постачання нафти до Німеччина на 42% залежить від РФ. 30% газових сховищ у Німеччині також належать Газпрому РФ. 

Подібна ситуація склалася в інших країнах, особливо на сході ЄС. На це потрібно зважати, щоб розуміти, наскільки важким процесом буде припинення постачання, яке дедалі більше набуває реальних перспектив. 

По темі: