Захист бізнесу при складанні протоколів про порушення митних правил
Віта МІРОШНИЧЕНКО, Генеральний директор CPTL Group, |
Ольга НІКОЛАЄНКО, Партнер CPTL Group, адвокат АТ «Митні адвокати» |
Однією з таких причин є безпідставне складанням протоколів про порушення митних правил стосовно дій (чи бездіяльності) декларанта або представника митного брокера, який діє за дорученням імпортера/експортера. Таке прагнення кожної окремої митниці за показниками у боротьбі з уявними «контрабандистами», на практиці коштує імпортеру додаткових не запланованих матеріальних, людських та часових ресурсів, завдяки необхідності відстоювати свої права в судовому порядку.
Тим більше, що для складання таких протоколів у розпорядженні посадових осіб фіскальної служби:
а) розмиті формулювання диспозицій статей Митного кодексу України, на підставі яких особи притягуються до відповідальності;
б) відсутність єдиної позиції центрального відомства щодо практики застосування таких статей в кожному окремому випадку залежно від виду зовнішньоекономічної операції;
в) обмежена та в багатьох випадках відстала від сьогодення практика судових органів.
Маючи багатий досвід захисту інтересів представників бізнесу, ми переконались, що найбільш ефективним засобом мінімізації можливих втрат та гарантуванням позитивного вирішення ситуації є своєчасне звернення до вузькоспеціалізованих фахівців.
Коли це потрібно зробити?
У випадку, коли протокол про порушення митних правил ще не складений, але митницею розглядається така можливість – такі фахівці зможуть порадити вчинити необхідні дії та підготувати певні документи, листи, роз’яснення для усунення передумов такого складання.
У випадку, коли протокол про порушення митних правил вже має місце – спеціалісти здійснять юридичний супровід на етапі провадження у справі та всі необхідні процесуальні дії для отримання очікуваного позитивного результату.
Натомість, зустрічаються випадки, коли політика фінансової оптимізації при веденні бізнесу та деяка самовпевненість юридичних департаментів in-house, призводить до неочікувано негативного результату. Здавалось би, в таких випадках, найгіршим для підприємства може бути конфіскація вилученого за протоколом товару, тому що штраф відноситься до індивідуальної санкції фізичної особи до якої прийнято рішення.
Проте, багато хто забуває, що набуття чинності судового рішення або постанови митного органу про притягнення до адміністративної відповідальності може бути підставою для внесення митницею подання про застосування до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності індивідуальних санкцій. Зазначена обставина переносить факт складання протоколу про порушення митних правил з площини «особистої проблеми декларанта» у площину «загальна проблема підприємства». Тоді з’являється прямий фінансовий та репутаційний зв’язок між Компанією та декларантом, який є уповноваженою особою на митниці.
В нашому портфелі є кейс щодо захисту інтересів відомого імпортера, посадову особу якого неправомірно було притягну то до адміністративної відповідальності за порушеннямитних правил. Так, відносно агента з митного оформлення вантажів, був складений протокол про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України внаслідок зміни митницею товару за УКТ ЗЕД. Постановою заступника начальника митниці декларанта визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі еквівалентному 300% від несплачених митних платежів. Митницею булла визначена сума збитків, яку декларант своїми діями міг заподіяти державі, яка склала 600 тис грн. Оскарження постанови митниці до Державної фіскальної служби України не дало очікуваного результату – постановою ДФСУ рішення митниці залишено в силі, а скарга без задоволення.
На превеликий жаль, з «допомогою» юристів in-house, які, слід справедливо зауважити, й не повинні досконало розумітись на тонкощах митного законодавства, агент з митного оформлення програв поданий позов до районного суду й подав апеляцію до адміністративного суду.
На цьому етапі керівництвом компанії було прийняте рішення звернутись за допомогою до нас, як до вузькоспеціалізованого фахівця в галузі митної справи законодавства за юридичним супроводом в майже безвихідній ситуації. Аналізуючи спосіб захисту в адміністративному та судовому оскарженні було виявлено ряд помилок. Зокрема, безпідставна сплата в обох судових інстанціях суттєвого судового збору, який для даної категорії справ не підлягає сплаті, непотрібне залучення додаткового відповідача та ряд інших процесуальних недоліків, які в сукупності призвели до складного випадку. На щастя, це рятівне звернення та в подальшому вірне розставлення акцентів захисту, подання додаткових документів і пояснень, дало змогу скасувати у апеляційному суді необґрунтоване рішення суду першоїі нстанції та задовольнити позов, звільнивши посадову особу імпортера від неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності.
В якості підсумку, аналізуючи випадки складання митницями протоколів про порушення митних правил, які переважною більшістю є формальними, безпідставними та, здавалось би, не мають жодної судової перспективи, дивують і обурюють прийняті негативні для імпортера рішення судів, яких можна було б уникнути при виваженій та ретельній підготовці.
Керуючись досвідом та практикою, яку має Capital Group та наші юридичні Партнери, при виникненні у складних ситуаціях в роботі з митними органами, рекомендуємо не поспішати розвішувати ярлики про вплив на суд адміністративного ресурсу та корумпованість органів судової влади в цілому, а запитати себе «чи варто в таких випадках економити на вузькокваліфікованих спеціалістах?»