Олеся ІВАНОВА

юрист, адвокат Interlegal

Відшкодовуємо збитки під час автоперевезення правильно

Перевезення вантажу автомобільним транспортом залишається одним з найактуальніших способів транспортування вантажу. Особливо зараз, коли українські порти не можуть працювати на всю потужність через війну, розв’язану росією проти України. Компанія Interlegal неодноразово захищала інтереси постраждалої сторони у судових суперечках про відшкодування збитків через втрату/пошкодження вантажу. Тож у цій статті ми поділимося основними лайфхаками для швидкого отримання компенсації.

До нас звернувся клієнт (міжнародна експедиторська компанія) з запитом щодо врегулювання суперечки з перевізником через з втрату частини вантажу. 

Обставини справи: клієнт, як експедитор, уклав договір перевезення, за яким перевізник зобов’язався доставити вантаж (насіння соняшнику) за маршрутом Україна – Франція. Фактично перевезення здійснював інший перевізник, якого залучив контрагент нашого клієнта. Під час однієї із зупинок водій виявив нестачу вантажу у розмірі 250 мішків та пошкодження пломб. Звичайно водій звернувся до правоохоронних органів та зафіксував крадіжку частини вантажу. Загальна вартість вкраденого разом із супутніми витратами становила близько 35 000 Євро.

Наші дії: 

  • Урегулювання спору з вантажовласником. Наш клієнт – експедитор, який взяв на себе обов’язки організації перевезення і особисто залучав перевізника. Тому саме експедитор ніс відповідальність перед замовником його послуг та фактично перед власником вантажу. Складність полягала у тому, що в ланцюг взаємовідносин були залучені ще інші особи (вантажовласник – страхова компанія вантажовласника – замовник нашого клієнта (теж експедитор) – компанія, по врегулюванню страхових випадків замовника (і усе це іноземні компанії) – нарешті наш клієнт).
     
  • Досудове врегулювання суперечки з перевізником. Ми надіслали претензію та вели переговори з перевізником. Це не завжди результативно, однак в залежності від юрисдикції спору та певних моментів, може бути необхідно.
     
  • Представлення інтересів клієнта в суді. Найбільший та найскладніший етап врегулювання суперечки, що включив: позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на пояснення третьої особи (до речі у нас було аж 2 третіх осіб), письмові пояснення, надання оригіналів доказів, показання свідків, і більше 10 судових засідань. Як результат позитивне рішення для нашого клієнта та відшкодування витрат на правову допомогу.
     
  • Переговори щодо добровільного виконання рішення суду. Тут все просто: плати, або буде почато виконавче провадження, і арешт рахунків. Перевізник вибрав перший варіант.

Тепер кілька основних моментів на що варто звернути увагу при відшкодуванні збитків.

1. Підтверджуємо наявності збитків

Не тільки факт втрати вантажу підтверджує понесення збитків. Важливо встановити ким понесено збитки, адже не завжди замовник послуг перевезення є тією особою, яка зазнала збитків. Так, потерпілим є власник вантажу: вантажовідправник чи вантажоодержувач, або взагалі особа, яка ніяк не відображається в логістичному ланцюгу і саме їй завдано збитків втратою вантажу. 

У нашій справі позивачем виступав експедитор, з яким у перевізника був укладений договір. Загалом це стандартна практика, що вантажовласник залучає експедитора для організації перевезення вантажу. І найчастіше після інциденту саме експедитор звертається до перевізника з вимогою про відшкодування збитків на підставі укладеного договору.

Однак, чи має він на це право, чи справді викрадення вантажу спричинило збитки саме експедитору? Чи можливо щоб саме власник вантажу звернувся із позовом про відшкодування збитків до перевізника, мінуючи експедиторів, задіяних в процесі перевезення. Це не прості питання, відповіді на які можуть бути надані тільки після ретельного аналізу документів в кожній конкретній справі.  

2. Вибираємо правильного відповідача

На практиці відповідальність перевізника застрахована. Тому у позивача виникає досить логічне питання: до кого звертатися з позовом до перевізника чи до страхової компанії. Більше того, є судова практика, яка підтверджує правильність обох варіантів.

Для правильного вибору достатньо провести досудове врегулювання суперечки. Постраждала особа звертається до перевізника з претензією, і уже при аналізі відповіді перевізника, договору страхування укладеного між перевізником і страховою компанією, позивач визначає хто має відповідати у цьому конкретному випадку. 

У нашій практиці фактично завжди ми звертаємося з позовом до перевізника, як це було і в цій справі – страхова компанія залучалася як третя особа до процесу.

Як ми зазначали вище, у нашій справі було аж 2 третіх осіб: перша – страхова компанія, і друга – це фактичний перевізник.

Насправді при визначенні відповідача у таких суперечках потрібно враховувати, що фактичне перевезення може здійснюватися іншим перевізником. І тоді виникає ще одне питання щодо правильного відповідача: це повинен бути Договірний перевізник, чи Фактичний перевізник.

Звичайно потрібно досліджувати усі нюанси справи, та визначати, по якому шляху краще йти. Фактично позивач має можливість обрати відповідача, однак позов до того чи іншого ґрунтуються на різних положеннях законодавства.   

У нашій справі ми обрали перший варіант, і не прогадали. У цьому виборі нам допоміг етап Досудове врегулювання спору з перевізником.

3. Збираємо необхідні докази

На перший погляд при збиранні доказів не має виникати проблем, чим більше доказів – тим краще для судового процесу, нічого особливого.
Та все ж варто приділити увагу доказам для підтвердження усіх обставин справи та розміру відшкодування.

Основні моменти, на які звертаємо особливу увагу: 

  • Підтвердження наявності та розміру збитків, як ми зазначали вище. Додатково може знадобитися підтвердження, що власник вантажу (якщо він не є позивачем по справі) отримав відшкодування вартості вантажу та додаткових витрат. Приклад доказів: рахунки, акти, митні декларації, сюрвеєрське дослідження, витяг з кримінального провадження та ін.
  • Підтвердження, що перевізник несе відповідальність за втрату вантажу. Приклад доказів: договір, сюрвеєрське дослідження та ін.

4. І не забуваємо про позовну давність

Як Конвенція CMR, українське законодавство, як і норми більшості європейських країн встановлюють позовну давність для спорів щодо перевезення вантажу в один рік, про це варто завжди пам’ятати.

Найчастіше після інциденту ведеться листування та переговори з перевізником. Перевізник, у свою чергу, повідомляє страхову компанію про обставини, встановлюється чи наявний страховий випадок, запитуються необхідні документи, це все потребує часу. Особливо довготривалий процес, коли задіяна велика кількість учасників, серед яких є іноземні компанії. 

Тому не забуваємо що у вас є тільки 12 місяців і не зволікайте з залученням юристів, адже роботи дуже багато, і щоб зробити все правильно потрібний час.

По темі:

Другие публикации автора: 
Олеся ІВАНОВА

юрист, адвокат Interlegal