На Новому Шовковому шляху хочуть запровадити єдину накладну

Керівники Казахської, Російської та Білоруської залізниць підписали угоду про цифровізацію документообігу на своїх ділянках Нового Шовкового шляху, що також означає створення єдиною для усіх трьох країн накладної для пропуску транзитом контейнерних потягів. Зі зрозумілої причини Україна та країни Балтії залишилися осторонь цієї угоди, бо призначена вона лише для членів Євразійського економічного союзу, до якого ні ми, ні вони не входять. Однак у випадку створення насправді ефективного цифрового продукту ситуація у залізничних перевезеннях між Китаєм та ЄС може дещо змінитися.

Варто звернути увагу на те, що ні відправники з КНР, ні отримувачі вантажів у ЄС тут геть ні до чого. Справа стосується виключно транзиту основною частиною шляху, де прокладена «російська» колія шириною 1520 мм. Саме вона, як відомо, найбільше затримує вантажі на кордоні між Китаєм та Казахстаном, а потім – котроюсь із пострадянських країн та ЄС. Адже і на самому сході, і на самому заході ширина колії інша. 
Україна також має ті злощасні 1520 мм. Отже транзит на нашому західному кордоні також затримується. Але тепер єдина накладна, що її запроваджують наші сусіди, яких дедалі важче називати «дружніми», може сприйматися як спроба відвернути «втечу» частини транзиту з перевантаженої Білорусі до України, де, нарешті, також почали створювати сучасну інфраструктуру та умови для збільшення перевезень на Новому Шовковому шляху. 

До речі, те ж саме можна сказати й про Литву, з якої кілька місяців тому Білорусь навмисне прибрала свій транзит, скерувавши його в обхід через Російський порт у Санкт-Петербурзі. 

Звісно, для відправників та отримувачів вантажів ключову роль відіграватиме швидкість. Якщо єдина накладна хоч трохи скоротить час переходу через внутрішні кордони ЄАЕС, але водночас з’являться несподівані труднощі на східних кордонах України, то суто політичне завдання тієї цифровізації стане очевидним.