Між Гельсінкі та Таллінном хочуть збудувати тунель
![Між Гельсінкі та Таллінном хочуть збудувати тунель Між Гельсінкі та Таллінном хочуть збудувати тунель](https://logist.fm/sites/default/files/styles/publ_main_photo/public/tunnel_finlyandiya_estoniya.jpg?itok=zqOn_9re)
Підводний тунель між Фінляндією та Естонією, який об’єднує дві столиці, готова побудувати компанія підприємця Петера Вестербаки. Проте уряди Фінляндії та Естонії сумніваються, чи можна залишати настільки важливий інфраструктурний проект у приватних руках. Найбільше чиновникам та політикам не подобається надто велика участь китайського капіталу.
Багато естонців працюють в районі Гельсінкі, щотижня їздять на поромі через море по дві години. Таллінн є популярним туристичним місцем для фінів, і плани щодо тунелю, який з’єднає міста, виглядають вельми привабливими. Адже час у дорозі можна скоротити десь ушестеро – до 20 хвилин.
Одним з головних ініціаторів проекту є Пітер Вестербака, відомий як один із розробників успішної мобільної відеогри Angry Birds. Прикладом для наслідування стали міста Копенгаген у Данії та Мальме в Швеції, які у 2000 році з’єднали мостом. Після цього з’явилася навіть спільна зайнятість, а бізнес та логістика обох міст почала сприйматися як єдине ціле. Те ж саме можна зробити з Таллінном та Гельсінкі, вважає Вестербака. Тільки тут потрібен не міст, а підводний тунель.
Ще у квітні Фінляндія та Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у транспортній сфері та обміну інформацією між країнами щодо кількох великих залізничних проектів. Тунель Гельсінкі-Таллінн є одним із таких проектів, але це не є гарантією, що тунель буде побудовано. З іншого боку, можна подати заявку на фінансування до ЄС, оскільки тунель можна використовувати в рамках транспортного сполучення TEN-T.
Підписуючи згаданий меморандум, естонська сторона зробила зауваження про те, що погодиться на будівництво тунелю лише у тому випадку, якщо цим займеться сама держава. А приватне, тим більше, іноземне фінансування назвали неприйнятним. Іншою умовою для будівництва тунелю є одночасна побудова нової залізниці Rail Baltica, яка з’єднає країни Балтії з загальноєвропейською мережею залізниць. В іншому разі вигоди отримає лише Фінляндія, вважають фахівці.
До речі, до 2018 року було вже готове техніко-економічне обґрунтування. Також повідомляється, що теоретично тунель можуть збудувати та запустити до 2040 року. Нині Китай готовий використати на його будівництво 88 млрд євро з фонду «Один пояс, один шлях». Також і китайська компанія Touchstone Capital Partners має намір вкласти у цей проект 15 млрд євро. Загалом, гроші не є проблемою, бо європейці можуть знайти не менші суми. Сторони лише виборюються право контролювати тунель після запуску.