Європейські морські порти змінюють свою ключову роль

Морські порти у Європи останнім часом швидко змінюють свою роль в економіці одного з найбільших ринків світу, повідомляє Bloomberg. Ще недавно їх ключова функція полягала у тому, щоб забезпечити приток імпорту до Старого світі. І особливо це стосувалося викопного палива. Але тепер ситуація швидко змінюється.

Судячи з тих проектів, які найбільші європейські порти почали втілювати швидкими темпами, у недалекому майбутньому вони перетворяться у найбільш потужні кластери чистої енергії. 

Зокрема, експерти нагадують, що у найбільшому морському порту ЄС – у Роттердамі – взялися створювати масштабну мережу, яка включатиме чисту енергію, що постачається морськими вітровими електростанціями, а також виробництво водню та трубопроводи для доставки палива виробникам на місці та всередині країни. 

Зі свого боку, Європейський Союз допомагає фінансувати зелену трансформацію цього блоку. Прийнято рішення виділити лише на проекти, пов’язані з воднем, 16 млрд євро, п’ять з яких надійдуть о отримувачів уже до листопада поточного року. 

«Порти стануть не лише лідерами енергетичного переходу. Вони допоможуть «зеленій» Європі та спровокують «чистий зсув» у секторі в усьому світі», – пояснив Рууд Кемпенер, член політичного офісу комісара ЄС з енергетики. 

«Виробництво водню можна розвивати там за допомогою енергії вітру, а потім розподіляти по Європі. Гавані вже переходять на чисті джерела енергії, як і промисловість навколо портів», – додав він. 

У рамках стратегії RePowerEU, спрямованої на відмову від викопного палива з Росії та прискорення «зеленого» переходу, 27 країн ЄС пообіцяли виробляти 10 мільйонів тонн відновлюваного водню, отриманого за допомогою відновлюваної електроенергії, що розщеплює молекули води. Таку ж кількість зеленого палива Європа планує імпортувати до 2030 року. 

Таким чином, порти відіграватимуть стратегічну роль у розвитку ринку як центри для імпорту, а також як інвестори в інфраструктуру для виробництва, зберігання та розповсюдження водню. Згідно з нинішніми розрахунками Deloitte Belgium, до 2050 року ЄС зможе задовольняти 42% попиту на водень саме завдяки морським портам. Водень же до того часу має повністю замістити природний газ та нафтопродукти для всіх категорій споживачів – від виробників тепла для осель до транспортних засобів, у тому числі авіації.