Як нові технології допомагають зробити склад безпечним
Чому важливо боротись за безпеку
Навіть якщо відкинути етичні та гуманістичні міркування, виробничий травматизм - це суттєві втрати та ризики для будь-якого бізнесу. Так, за даними американської безпекової організації NSC, у 2020 році епізоди виробничого травматизму в США завдали фантастичних збитків на 163,9 млрд доларів. Це комплексний показник, яки включає витрати на медичну допомогу, страхування, адміністративні видатки, а також втрати у продуктивності, що сталися через порушення операційної діяльності компаній. Мова йде про щорічну втрату мільйонів робочих днів у логістичній галузі.
В Україні виробниче травмування також завдає величезної шкоди. Так, лише протягом 9 місяців 2022 року Фонд соціального страхування зареєстрував понад 14 тисяч повідомлень про нещасні випадки, гострі професійні захворювання або отруєння на робочому місці. Постраждали майже 4 тисячі людей, серед них 294 – постраждали смертельно. Хоч показники й суттєво покращилися в порівнянні з 2021 роком, на піку пандемії, статистика все одно дуже сумна. Серед причин страхових нещасних випадків переважають організаційні причини – 44%. Тобто, майже половини прикрих епізодів можна було уникнути.
За рівнем небезпеки для персоналу галузі логістики та виробництва наразі поступаються лише медицині. Фактично водії та працівники складів щодня ризикують здоров’ям та життям, і це зовсім не норма. Підвищуючи рівень безпеки, бізнес розв’язує наступні завдання:
- Захищає себе від додаткових видатків;
- Забезпечує ефективність та стійкість операційної діяльності компанії
- Підвищує вмотивованість співробітників;
- Зменшує плинність кадрів
- Забезпечує репутацію свого бренду.
Чому на складі небезпечно
Навіть якщо на складі немає потенційно небезпечних матеріалів та речовин, це не те місце, де можна розслабитись. Сучасні складські площі схожі на виробничі лінії – це безперервне переміщення контейнерів і палет, вага яких може вимірюватись центнерами. Це важка техніка, складне обладнання на кшталт підіймачів, зони завантаження/розвантаження вантажівок тощо. Склад – це система, що працює в дуже напруженому темпі та вимагає від працівників виснажливої роботи.
Відтак проблеми з виробничим травматизмом на складі цілком природні. Як їм запобігти? Найкращі практики для забезпечення безпеки на складі можна поділити на чотири групи:
- Тренування персоналу. Працівники складу працюють у важких фізичних умовах, керують машинами та обладнанням. Винятково важливо забезпечити їм відповідну підготовку через регулярні тренінги – як для нових працівників, так і для підвищення кваліфікації наявних кадрів.
- Політика та процедури. Усі регламенти та інструкції роботи на складі мають будуватись передусім з оглядом на безпеку персоналу. Це стосується, зокрема, безпеки підйому та переміщення важких вантажів, практики штабелювання тощо. Склад потребує суворих процедур підтримки порядку: термінове прибирання розливів та розсипання матеріалів, утримання проходів вільними та сухими тощо.
- Дизайн робочого простору. Склад має бути добре освітленим, забезпеченим усіма можливими фізичними засобами безпеки, такими як сигнальні знаки та бар’єри для запобігання зіткнення навантажувачів. Кожного працівника слід забезпечити необхідним спорядженням, на кшталт каски та захисних окулярів. Співробітники потребують зон для відпочинку та відповідного графіку роботи.
- Безпековий моніторинг. Усю техніку та обладнання, усю електроніку, усі полиці та вантажні секції складу слід регулярно та ретельно перевіряти на технічну справність. Це ж стосується і дотримання норм безпеки працівниками.
Ясна річ, реалізація усіх цих практик потребуватиме значних адміністративних та матеріальних ресурсів. Чи можна якось спростити їх?
Чим можуть допомогти технології
Диджитал може стати найкращим підґрунтям для забезпечення безпеки персоналу на складі, адже дозволяє автоматизувати та спростити усі безпекові практики. Про які технології йдеться?
Робототехніка. Автономні вантажні роботи сьогодні успішно заміняють людей на потенційно небезпечних позиціях водіїв вилкових навантажувачів, знижують потреби у фізичній праці та усі пов’язані з нею ризики. Водночас нове покоління роботів може проводити більш «тонку» роботу на кшталт пакування і сортування товарів. Це дуже важливо, якщо йдеться про роботу з потенційно небезпечними матеріалами.
Моніторинг складських запасів. Засоби на кшталт RFID та сенсорів інтернету речей роблять кожну одиницю товару на складі доступною для відстежування. Це означає, що працівникам не доведеться йти перевіряти складські запаси власноруч, піднімаючись на верхні секції складу.
Віртуальна реальність. VR-гарнітури дозволяють з найменшими видатками проводити тренінги співробітників складу – вивчати маршрути та небезпечні зони, відпрацьовувати алгоритми дій тощо. Віртуальна реальність незамінна й у моделюванні сценаріїв НП, які важко відтворити в польових умовах.
Електроніка для носіння. Окуляри доповненої реальності надають працівнику складу необхідний в роботі функціонал планшета або смартфону, але залишають його руки вільними – і це вже суттєво знижує травматизм. Водночас засоби на кшталт фітнес-трекерів можуть зіграти важливу роль у моніторингу стану здоров’я працівника, який зазнає фізичних навантажень. Наприклад – попередити про занадто високий пульс чи тиск.
Інтернет речей (IOT). Система підключених до мережі сенсорів дозволяє в реальному часі моніторити фізичні умови на складі та стан товарів. Порушення температурного режиму, загроза пожежі або розгерметизація контейнерів не залишиться поза увагою.
Комп’ютерний зір. Якщо забезпечити систему відеоспостереження на складі алгоритмами комп’ютерного зору на основі ШІ, можна спростити менеджмент надзвичайних ситуацій. Система зможе, наприклад, автоматично розпізнати пошкодження контейнера або розлив речовини на підлогу та подати відповідний сигнал. Комп’ютерний зір без проблем побачить, коли щось перешкоджає вільному переміщенню на складі, або коли хтось зі співробітників ходить небезпечною зоною без шолома.
Відтак технології допомагають практично на усіх безпекових напрямках: від тренінгу персоналу, до дизайну безпечного робочого простору та автоматизованого моніторингу ситуації в реальному часі.
З чого почати?
Побудова безпекової стратегії на складі через «цифру» може здаватись занадто «захмарним» завданням. Але такі системи будуються поетапно, а в галузі наразі цілком достатньо готових технологій та перевірених на практиці рішень. Гіганти на кшталт Amazon та DHL давно й послідовно впроваджують на складах роботів та смарт-камери.
Cкажімо, Amazon розвиває свою програму робототехніки вже понад 10 років і наразі оперує флотом у 520 тисяч складських роботів. Нещодавно гігант ритейлу представив компактного автономного робота Proteus, який може тягати важкі візки навіть у тісних фулфілмент-центрах.
Не менш важливо і те, що логістичний бізнес загалом приречений рухатись в диджитал, відтак рано чи пізно кожній компанії доведеться інвестувати принаймні в базову IT-екосистему: WMS-платформи для управління складом, TMS для управління автопарком. І на кожному етапі побудови такої екосистеми варто приділити значну увагу новим технологічним можливостям безпеки - адже життя і здоров’я персоналу важко оцінити у фінансовому вимірі. Так само важко оцінити й репутацію бренду – а вона залежить зокрема й від того, як він піклується про свою команду.
По темі: