Україна ніяк не хоче стати транзитером для ЄС
Україна стала кінцевим пунктом призначення для потягів з Китаю, але не транзитною країною для ЄС, повідомляє Railfreight.com. Минулого понеділка до Києва з Уханю прибув контейнерний потяг. Він був першим на регулярному маршруті, який уже став фактом. Але Україна чомусь вперто не бажає перехопити транзит з Китаю до ЄС у своїх сусідів.
Вантажний потяг вийшов з Уханю 16 червня, і його зустріли у столиці України як дорогого гостя. На церемонії був присутній навіть міністр інфраструктури, пише видання. І посол Китаю Фань Сянронг також прийшов, назвавши прибуття потягу з контейнерами важливою подією у китайсько-українській економічній співпраці. У самому Китаї цю новину повідомило економічне видання Xinhua net.
До цього у Києві приймали потяг з Янтая, організований київською експедиторською компанією EU-Trans. З Китаю він проїхав через Могнолію та Росію та привіз 41 сорокафутовий контейнер, завантажений різноманітним крамом, від одягу до медичного та технологічного обладнання. Подорож тоді зайняла 15 діб.
Як пояснив експедитор, це було перше пілотне відправлення, що стало успішним. Зараз стоїть нове завдання – скоротити час перебування потягів у дорозі а організувати залізничні маршрути з Піднебесної за стабільних графіком. Про це сказав генеральний директор EU-Trans Євген Балашов.
Китайські джерела повідомляють, що «Укрзалізниця» планує приймати китайські маршрути також в інших містах, зокрема, у Харкові та Одесі. Вони цитують першого заступника керівника УЗ Олександра Поліщука, який пообіцяв, що згодом потяги з Китаю до України прибуватимуть мінімум раз на тиждень.
Тим часом Railfreight.com нагадує, що проїзд з Китаю через Україну був би для більшості європейських держав оптимальним з огляду на час та коротшу відстань. У 2016 році потяги відправляли також через Казахстан, після чого вони перетинали Каспійське море поромом з порту Актау до Азербайджанського Баку, а потім ще через гори Кавказ та Чорне море. Чудово, що це можливо, але такий маршрут не викликає особливого захоплення у логістів, стверджує автор публікації. Суто сухопутний шлях через Монголію та Росію значно зручніший та вигідніший. Він насправді може конкурувати з тими маршрутами, що зараз проходять через Білорусь. Але ні з китайського, ні з українського боку наразі не чути ні слова про те, що цей напрямок будуть розвивати.
