Переробники пластикової тари в ЄС б’ють на сполох
Великий центр переробки пластикової тари Micronipol, розташований у центральній частині Португалії, нині недоотримує 40% запланованих доходів. За словам керівника підприємства Карлоса Бенто, виробництво опинилося на межі банкрутства під час пандемії коронавірусу. Та причинами поганого фінансового становища стала зовсім не нова хвороба.
Коли у Європі почали відкривати центри з переробки пластикової тари, целофанових пакетів та інших виробів з полімерів, на ринку були геть інші умови, розповідає Бенто.
По-перше, переробники мали легкий доступ до сировини. По-друге, ціни на нафту були значно вищими, що робили надто дорогим первинний полімерний матеріал. Тара з переробленого пластику, таким чином, була конкурентоспроможною.
Тепер усе навпаки. Виробники та продавці раптом вирішили, що потрібно переходити на тару з альтернативних матеріалів (ніби там переробка не знадобиться!). Їх стимулюють уряди та міжнародні природозахисні організації, вони отримують податкові преференції тощо. Натомість для переробників пластику стало менше доступної сировини, яка автоматично стала дорожчою.
У той самий час, на світовому ринку різко подешевшала нафта, через що первинна пластикова тара приблизно зрівнялася у ціні з вторинною. У якийсь момент на території ЄС він взагалі став на 7% дешевшим! Але уряди ніби й не помічають цього факту, не надаючи жодної додаткової підтримки переробним підприємствам.
Тож, на думку Карлоса Бенто, достатньо, щоб ринок просунувся ще на один-два кроки у тому ж напрямку, щоб переробники пластику стали банкрутами. Але чи цього домагалися ті, хто з таким великим завзяттям бореться за чистоту навколишнього середовища?
