Дайджест новин від Агенції митних брокерів «Капітал» 15.06.20

15.06.2020

Агенція митних брокерів «Капітал» (CPTL) регулярно робить огляди актуальних новин щодо митно-брокерської діяльності, регулювання імпортно-експортних операцій, змін у законодавстві України стосовно умов ведення бізнесу. Пропонуємо ознайомитися з черговою добіркою.

На Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» впроваджено сервіс перевірки в режимі реального часу сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1.

З метою полегшенням допуску товарів українського походження на зовнішні ринки з наданням пільгового режиму оподаткування та спрощенням процедури верифікації сертифікатів EUR.1 Держмитслужбою на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» впроваджено сервіс перевірки в режимі реального часу сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1, виданих вітчизняними митницями – https://cabinet.customs.gov.ua/certorigcheck.

Для перевірки достатньо зазначити дату, номер сертифіката та вагові або кількісні показники партії товару.

Прогнозується, що з наступної версії АСМО «Інспектор», всі видані сертифікати EUR.1 будуть засвідчуватися QR-кодом. Навівши на нього камеру смартфону, іноземний митник або зарубіжний партнер українського експортера зможе верифікувати сертифікат в один клік.

Крім того, така технологія буде використана при видачі митницями Держмитслужби електронних сертифікатів EUR.1, застосування яких передбачено Угодою про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль, ратифікованої Законом України від 11 липня 2019 року № 2753-VIII. Угода набере чинності найближчим часом.

Сервіс доступний за посиланням.

Парламент підтримав встановлення нового Митного тарифу України

Класифікацію, опис, додаткові одиниці виміру та обліку окремих товарів змінено. Відповідне рішення прийнято Верховною Радою України 4 червня 2020 року при затвердженні нового Митного тарифу України. При цьому ставки ввізного мита на товари залишаються незмінними, передбачено лише зміни, доповнення, уточнення кодів та описових частин окремих товарів, приміток до товарних груп.

В основу Митного тарифу покладено версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності(УКТЗЕД), побудовану на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року і Комбінованої номенклатури ЄС, з урахуванням зобов’язань в рамках СОТ, яка містить 233 зміни, 85 з яких стосується сільськогосподарської галузі, 45 – хімічної галузі, 13 – лісового сектора, 15 – текстильної промисловості, 6 – чорних та кольорових металів, 35 – машинобудівної галузі, 8 – транспорту, 26 – інших галузей.

До Митного кодексу додано частину кодів, які перенумеровано, об’єднано або вилучено у зв’язку з низьким об’ємом торгівлі. У випадку об’єднання кодів подібних товарів з різними ставками ввізного мита при виборі остаточного рівня мита взято до уваги обсяги торгівлі такими товарами та зобов’язання перед СОТ.

Прикінцевими та перехідними положення Закону встановлено, що позначення додаткових одиниць виміру та обліку кількості товарів у тис. кВт. год для товарних підкатегорій 2711 11 00 00, 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД застосовуються з 1 квітня 2021 року. На період з 1 липня 2020 року по 1 квітня 2021 року додаткові одиниці виміру та обліку кількості товарів для товарних підкатегорій 2711 11 00 00, 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД позначаються у тис.м3.

Законом установлено, що позначення кодів, назви, ставок мита та додаткових одиниць виміру та обліку для кодів товарів 2402 10 00, 2402 10 00 10, 2402 10 00 90, 2403 99 90, 2403 99 90 10, 2403 99 90 90, 3824 99 96 20 згідно з УКТ ЗЕД застосовуються з 1 січня 2021 року.

Основними цілями Закону, окрім гармонізації законодавства, є запровадження можливості зіставлення митної статистики України та країн-торгових партнерів, стандартизація зовнішньоторговельної документації.

Окрім того, документ направлений, зокрема, на усунення розбіжностей в товарних кодах країни-експортера та України, що сприятиме спрощенню та прискоренню здійснення митних процедур під час митного оформлення товарів, що імпортуються.

Новий Закон України «Про Митний тариф України» набирає чинності з 1 липня 2020 року.
Детальнішу інформацію можна знайти за посиланням

Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №0032 «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів»

Ратифікація Конвенції сприятиме подальшому підвищенню прозорості в діяльності органів державної влади та стандартів прав людини в Україні.
Україна стала десятою країною, необхідною для набрання Конвенцією чинності. Документ вже ратифікувала дев’ять країн – Швеція, Боснія і Герцеговина, Естонія, Фінляндія, Норвегія, Молдова, Хорватія, Чорногорія та Литва.

Передбачається, що країни-учасниці створять міжнародні моніторингові органи для співпрацювати у сфері доступу та забезпечення права на доступ до інформації .

Конвенція – перший міжнародний документ у цій сфері, який має обов’язковий характер для країн, що її ратифікували. Автори Конвенції заклали у ній мінімальні стандарти доступу до документів, зокрема, права будь-якої особи ознайомитись із оригіналом документа чи отримати його копію у доступній формі без пояснення намірів та причин отримання інформації, права оскаржити відмову розпорядника тощо.

Крім того, документ встановлює систему моніторингу, спрямовану на забезпечення країнами-підписантами належної та ефективної імплементації положень конвенції, розвитку права на доступ до офіційних документів.

Крім того, Тромська конвенція містить положення щодо врахування суспільного інтересу в інформації, відображеній в офіційному документі, та надання документа, якщо цей інтерес переважить шкоду, завдану інтересам, визначеним законодавством. Документ встановлює обов’язок для розпорядників належним чином поводитися з документами для того, щоб вони були легко доступні.

Одним із головних нововведень Конвенції Тромсо для України є створення нових органів, таких як Групи міжнародних експертів та Наради сторін (створюється на рівні Страсбургу і за фінансів Ради Європи). Так, учасники Групи будуть стежити за застосуванням положень документа, вивчати досвід країн та обмінюватися ним. Зокрема, для цього експерти можуть співпрацювати із громадським сектором. Другим органом Конвенції стане Нарада сторін – комісія з представників країн-учасниць, яка розглядатиме зміни до документа та вивчатиме рекомендації експертів.

Детальніша інформація за посиланням.

Держмитслужба приєдналася у тестовому режимі до блокчейн-платформи TradeLens

TradeLens – спільний проект датського транспортного конгломерату Maersk та американської IT-корпорації IBM. Що дає Україні приєднання до TradeLens?

Можливість відстежувати онлайн логістику кожного контейнера у режимі реального часу. Усі учасники екосистеми матимуть доступ до інформації та можуть вільно нею обмінюватися.
Ризиків для контейнерних перевезень стане менше: Держмитслужба зможе аналізувати інформацію про транспортування товару з моменту появи відповідного замовлення. Це підвищить прозорість, ефективність та захищеність контейнерної логістики.
Вантажі з низьким рівнем ризику проходитимуть митний контроль у портах швидше. Натомість блокчейн-платформа “сигналізуватиме” про вантажі, які потребуватимуть ретельнішої перевірки.
Митне оформлення морських вантажів стане прозорішим.

Чим Україна може скористатися вже зараз, тестуючи можливості блокчейн-платформи?

Митниця отримала доступ до блокчейн-платформи — сучасних технологічних рішень у сфері контейнерної логістики.
Всі сторони ланцюжка морських вантажних перевезень вже зараз можуть відстежувати онлайн логістику кожного контейнера. Доступ до інформації у кожної сторони різний: хтось бачить усі етапи транспортування товару і зміни в ньому, а хтось — лише деякі з них. Найширший доступ мають відправник, отримувач і митниці (як у країні відправлення, так і у країні призначення).
Митниця може відправити контейнер на ретельнішу перевірку, опираючись на дані TradeLens.

Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів надісланих (вручених) платникам податків почне діяти з 1 січня 2021 року (Закон №466)

В ньому буде міститися інформація про:

дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;
дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення;
дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від'ємного значення об'єкта оподаткування ПП або від'ємного значення суми ПДВ, стан їх узгодження та терміни сплати;
інформація про виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги; оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

Технічний адміністратор Єдиного реєстру – Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Вітаємо з обранням!

Юлія Пиндус, консультант з питань ЗЕД в компанії Capital Group виграла вибори та була обрана головою робочої групи з питань уповноваженого економічного оператора в American Chamber of Commerce in Ukraine.

На цій посаді Юлія планує:

Брати активну участь у дискусії з метою успішного впровадження Інституту уповноваженого економічного оператора.
Ініціювати зустрічі з роз'ясненнями та всебічним навчанням з метою підвищення обізнаності представників бізнесу в АЕО.
Ділитися найкращим досвідом, який може бути корисним компаніям при отриманні дозволу на проведення АЕО.
Бути ініціатором впровадження удосконалень у практичній частині митних формальностей та процедур
Ініціювати та брати безпосередню участь у розробці нормативно-правових актів, спрямованих на гармонізацію митного законодавства України з міжнародним / європейським.

Теги: