Підсумки Logistics Innovation Forum 2024

28.04.2024

У кожній галузі є події, які з плином часу стають для неї знаковими. В українській логістиці таких є декілька, і одна з них – зимово-весняний Logistics Innovation Forum від компанії Бізнес-Самміт. В цьому році він вже в тринадцятий раз зібрав логістів як зі сторони провайдерів логістичних послуг, так і зі сторони клієнтів-замовників, щоб підняти нагальні для галузі питання. А поговорити, погодьтесь, сьогодні є багато про що.

Якщо якась тема не була піднята у виступах спікерів, на кава-брейках можна було поспілкуватися зі знайомими і встановити нові контакти. Після всіх випробувань, які випали на долю логістики за ці два роки, ті, хто лишився у професії, зустрічаються, як рідні. Навіть ведучий Форуму Олексій ГЛАДИШЕВ, радник з питань логістики та Supply Chain Advisor «Левада Консалтинг», CEO компанії, бізнес-аналітик, вибрав майже родинний стиль модерації заходу, за що заслужив окрему подяку від учасників.

Отже, про що говорили на XIII-й Logistics Innovation Forum 2024 «ПЕРЕДОВА ЛОГІСТИКА! ОПТИМІЗАЦІЯ, ТРАНСФОРМАЦІЯ, АДАПТАЦІЯ І РОЗВИТОК».

Першим і, певне, найболючішим питанням стала робота митних пропусків на західних кордонах України. З темою «Ритмічна робота автомобільних пунктів пропуску – запорука перемоги України» виступив Володимир БАЛІН, Віце-президент, АсМАП України. Він дав загальну інформацію по міжнародні транспортні коридори, які проходять територією України, про пропускну спроможність міжнародних автомобільних пунктів пропуску на кордонах з країнами ЄС та Молдовою, і про основні міжнародні нормативні документи, які регулюють проведення контролю вантажів на кордонах. Далі мова пішла про ситуацію на польському кордоні. Володимир БАЛІН нагадав з чого почався та як розвивався цей конфлікт, і які заходи вживає АсМАП для урегулювання ситуації. На жаль, якщо українська сторона не проводитиме активну політику щодо захисту інтересів вітчизняних автоперевізників, з 1 липня ц.р. за ініціативою польської сторони можуть почати діяти зміни до Угоди про лібералізацію вантажних автомобільних перевезень (транспортний безвіз), які дозволять окремим країнам, зокрема Польщі, призупиняти дію цієї Угоди.

Та все ж життя не стоїть на місці, глобальний бізнес розвивається і всі інновації, які запроваджуються у світі, прямо чи опосередковано впливають і на нас. Про інновації у часи турбулентності розказала Дар’я СЕНЬЧЕНКО, начальник департаменту наземних вантажних перевезень DB Schenker. Більшість з них, як то безпілотні вантажівки, віртуальні екскурсії для клієнтів на склади компанії, відеоаналітика в режимі реального часу, вантажні електровелосипеди для доставки останньої милі та VoloDrone (доставка дронами), чималий парк електричних вантажівок, віртуальні тренінги для співробітників з управління навантажувачами, Kinexon (3D-розробка для підтримання персоналом безпечної відстані на складах), екзоскелетони і робототехніка на складах, – запроваджені в Європі. Україна тільки придивляється до подібних рішень, натомість розробляє свої, які відповідають нашим завданням – вижити і зміцніти. Для цього українське представництво DB Schenker розробило альтернативні способи доставки, які дозволили задіяти велику міжнародну мережу логістичного оператора з використанням не лише наземного, а й морського та авіатранспортну. Саме на цих рішеннях Дар’я СЕНЬЧЕНКО зупинилася детально.

Чи готовий бізнес та провайдери до впровадження еТТН? З таким запитанням звернулася до учасників Форуму Оксана ВУС, продакт менеджерка Вчасно.ТТН. Про впровадження електронних товаро-транспортних накладних говорять давно, вже накопичилося чимало питань до держави, провайдерів і самих бізнесів, тому спікерка вирішила розказати про актуальну ситуацію з еТТН від МІУ, про питання, які виникають під час впровадження у різних бізнесах, про критерії вибору провайдерів та законодавче підгрунтя до еТТН. Не оминула вона нагадати і про пропозиції своєї компанії, та успішний приклад співпраці з одним з логістичних операторів.

Якщо в логістиці є вічна тема, то це – митниця. Не лише вона, звичайно, але без митниці не обходиться ні одна конференція. Олександр ЛАЗАРЄВ, співголова митного комітету EBA, директор компанії «ЛАМАРІН» підняв тему «Наслідки гармонізації митного законодавства України при євроінтеграції. Основні зміни в митному оформленні». І хоча про цю гармонізацію говорять вже не перший рік, кожного разу виникають нові важливі нюанси. Олександр ЛАЗАРЄВ не став готувати красиву презентацію, натомість вивів на екран два пункти, на яких акцентував увагу присутніх:

1. Важливість постійного моніторингу митного законодавства в умовах євроінтеграційних змін в поточному законодавстві. Законопроект 10411 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43539

2. Повернення митних перевірок з 1 травня 2024. Закон No 3613 ІХ https://itd.rada.gov.ua/f7278468-4238-42ae-b790-8c25774e483c

Пояснення та коментарі до цих двох пунктів склали основну частину виступу Олександра ЛАЗАРЄВА.

Продовженням теми митниці, але вже з точки зору страхування, став виступ Сергія СИДОРЧУКА, заступника начальника департаменту корпоративного страхування «ІНГО» на тему «Фінансове гарантування митних операцій та страхування вантажів». Не секрет, що з початком воєнних дій в Україні зі страхуванням була біда. За міжнародною практикою втрати через воєнні дії, якщо вони не були окремо прописані, не компенсувалися. А те, що пропонувалося було дуже дорогим. За час війни страхові компанії, в тому числі «ІНГО», розробили спеціальні програми. Про них розповів Сергій СИДОРЧУК. Він акцентував увагу на відмінностях страхування відповідальності і страхування вантажу, презентував програму страхування від військових ризиків і навів приклади страхових випадків.

Тема електронного документообігу найкраще розкривається на прикладах реалізованих рішень. Про це добре знають у компанії EDIN. Тому, виступаючи на конференціях, намагаються залучати своїх партнерів і презентувати конкретні кейси. Так було і на цей раз. Євген ТРОМБОЛА, директор департаменту впровадження інноваційних рішень EDIN разом з Олегом КРАВЦЕМ, керівником служби експорту Kormotech та Оксаною КОЦАН, COO CONSOLID.AI виступили з темою «Консолідація, автоматизація та еДокументообіг: логістична екосистема EDIN & Consolid». Метою проекту була оптимізація логістичних процесів, скорочення транспортних витрат та забезпечення електронного документообігу у виробничій компанії шляхом використання українських IT-рішень. Ролі учасників розподілилися наступним чином:

EDIN забезпечує електронний документообіг при здійсненні замовленнь на вантажоперевезення, еТТН та контролює підписання та безпеку документів.
CONSOLID.AI здійснює консолідацію вантажів та інтеграцію з системами замовників.
Kormotech стимулює учасників процесу (своїх партнерів) до автоматизації та дає зворотній звʼязок для удосконалення екосистеми.

В результаті компанії вдалося у 4-му кварталі 2023 року зекономити 20% на вантажоперевезеннях, в 1-му кварталі 2024 – 12%, загалом – до 30%.

Продовжив ділову програму Форуму Олексій ПРИТИКА, заступник керівника відділу продажу Сorcel Group. Він розказав про адаптацію міжнародної логістики до викликів часу.

Як і всі логістичні компанії Сorcel Group вимушена була швидко реагувати на складні і мінливі умови роботи, як то військовий стан, блокування кордонів, погіршення загального економічного стану в країні. Рішення, які допомогли компанії втримати та розширити бізнес:

швидке змінення маршрутів через блокування морських портів та розширення мережі європейських партнерів;
інвестиції у складську нерухомість в Європі (відкриття складу у Польщі, зараз на черзі Італія та Словенія);
впровадження програм підтримки малого і середнього бізнесу, який постраждав через війну (кредитування, зниження тарифів, відтермінування платежів, консультативна підтримка та допомога у відновленні ланцюгів поставок);
підтримка волонтерських організацій логістичним сервісом. Наразі компанія співпрацює з більш ніж десятком волонтерських фондів Європи;
підготовка до впровадження штучного інтелекту в роботу компанії, щоб клієнти могли отримувати будь-яку інформацію в режимі онлайн.

І знову учасникам запропонували повернутися до теми страхування. Лариса БАБАНОВА, менеджер по роботі з корпоративними клієнтами ТВТ, розказала про роль страхового брокера, види КАСКО та які вигоди матиме транспортно-логістична компанія від співробітництва з ТВТ.
За словами спікерки, компанія вдало оптимізує страхові витрати, працює з великими замовниками і має 98% пролонгованих угод. Основні етапи співробітництва: консалтинг, тендер, супровід.

Класичне КАСКО покриває звичайні ризики, але зараз є пропозиції, які враховують ризики воєнного часу. Спікерка детально розказала про мінімальні та максимальні пакети страхування, дії при настанні страхового випадку, етапи та терміни відшкодування.

Андрій МОКРЯКОВ, старший консультант аналітичного відділу Pro-Consulting, познайомив присутніх з ситуацією на ринку вантажних перевезень. В принципі нічого нового він не сказав, лише констатував факти, які всі знають. Основні виклики логістичної галузі – блокування автомобільного транспорту на європейських кордонах. Найстрашніше, що досі немає алгоритму вирішення цієї проблеми, а за словами Олександра ЛАЗАРЄВА, може бути ще гірше. Частково ці затримки компенсуються поступовим відновленням морських перевезень і безперебійною роботою залізниці.

Наступна проблема, загальна для всіх, – кадрова. Через нестачу персоналу компанії все частіше звертаються до хедхантингу. Але чи це вихід?
Тішить поступове відновлення внутрішніх перевезень, як індикатор відновлення економіки. Хоча до довоєнного рівня ще далеко.

Серед трендів, які будуть впливати на українську логістику у 2024 році, – висока залежність від політичних рішень та сподівання на зняття блокади кордонів. Низька платіжоспроможність населення та зменшення внутрішнього попиту. Недостатня кількість грошей у аграріїв, але якщо морські перевезення будуть відновлені, ситуація швидко виправиться. Очікуване підвищення вартості електроенергії на 30-35% у червні-липці ц.р. призведе до здорожчання складських послуг.

Звершив свій виступ Андрій МОКРЯКОВ оптимістичним резюме: прогнози неоднозначні, але всі вірять, що українська логістика буде розвиватися і вдосконалюватися.

Якраз про те, як розвивається складська логістика, а саме індустріальні парки, розказав Дмитро КАЛІНІЧЕВ, комерційний директор Dragon Capital. На сьогоднійшній день компанія володіє 9 логістичними комплексами у Києві та Харкові та одним індустріальним парком у Львові.
За словами експерта по результатам 2023 року спостерігалася стабільно низька вакантність складів – менше 2% через велику кількість зруйнованих складських комплексів. Зберігається тенденція до росту орендних ставок. Середня ставка станом на кінець 2023 року – $4,9. Повертається практика укладання угод з прив’язкою до валюти. Загалом у минулому році нічого нового девелоперами на ринок не було виведено, поглинання склало приблизно 92000 кв.м (це те, що було здано в оренду). Більшість угод підписується на площі до 5 тис. кв.м. Попит змінив вектор із релокації на розширення. Більшим попитом користуються приміщення на правому березі Дніпра

На думку Дмитра КАЛІНІЧЕВА індустріальні парки – це майбутнє логістики. Досить подивитися, як вони розвиваються у світі. В Україні перед війною, у 2022 році, було прийнято ряд законів, які сприяють розвитку індустріальних парків. Перша черга M10, Indistrial Park у Львові, вже введена в експлуатацію.

Завершив свій виступ Дмитро КАЛІНІЧЕВ прогнозом подальшого розвитку ринку складської нерухомості. Очікується:

Активізація відновлення приміщень під запити клієнтів (із залученням іноземних інвестицій)
Компанія Dragon Capital планує на 2024 рік початок відновлювальних робіт по зруйнованим об’єктам в Бучі та Гостомелі під запити та ТЗ клієнтів
В 2024-2025 роках на ринок Київського регіону може вийти більше 160 тис. кв. м нових приміщень
Продовжиться розвиток індустріальних парків.

Ярослав СТЕПЧЕНКОВ, експерт та консультант в операційному управлінні, кризовий менеджер, бізнес-тренер з логістики, управління запасами, управління ланцюгами постачання, проектний менеджер, переключив увагу зі складської нерухомості на управління запасами.
Тема його виступу «Управління запасами: використання ймовірнісного підходу та методу Монте-Карло для вибору стратегії постачання та рівня запасів» примусила добряче замислитися над почутим. Ярослава можна назвати важковаговиком у логістиці – концентрація знань на 20 хвилин виступу просто зашкалює. Якщо коротко, то: прогнози бувають точні, приблизні, економічно обгрунтовані. Метод Монте-Карло – це метод модулювання випадкових величин з метою розрахунку характеристик їх розподілу. Тобто, не треба проводити апроксимацію, а просто на необхідний період змоделювати ймовірнісний розподіл. Далі спікер навів формули визначення Міри Оптимальності і розказав подальший алгоритм дій:

З наявних даних формується ймовірнісна гістограма розподілу;
Створюється масив ймовірнісних розподілів
Будується функція витрат
Визначаються для себе передумови
Проводиться моделювання Монте-Карло для різних умов поставки (партія, терміни постачання)
Обирається найкраща стратегія.

Наприкінці Ярослав СТЕПЧЕНКОВ продемонстрував створену ним таблицю в Exel, де можна швидко провести необхідні розрахунки.

Наступну доповідь зробив ще однин логістичний важковаговик – провідний експерт з логістики, директор компанії «Логістична майстерня» Віктор БАРАНОВСЬКИЙ. Він розказав про роботизацію та конвеєризацію логістики. Ще минулого року, виступаючи на аналогічних форумах, Віктор закликав готуватися до дефіциту персоналу і приділяти посильну увагу автоматизації і механізації складів. Сьогодні тема загострилася настільки, що навіть ті компанії, які відмахувалися від сучасних складських технологій, змушені шукати підходящі рішення.

Для того, щоб зменшити залежність складу від людей Віктор запропонував розглянути деякі цікаві на його думку технічні засоби. В першу чергу для завантаження та розвантаження, переміщення багатотонних вантажів по складу, розміщення на зберігання, прибирання. Доповідач навів приклади таких систем та машин (деякі з них українського виробництва), і назвав реальні переваги роботизації.

Дуже цікаве рішення презентували Людмила ПОПОК, керівник відділу оперативного забезпечення і планування в Террафуд, Vice President Programs в CSCMP Ukraine Roundtable та Андрій ЗАВІЗІОН, заступник генерального директора з управління ланцюжками постачань, Корпорація АТБ. Тема їхнього виступу присвячувалася CPFR – спільному плануванню, прогнозуванню та поповненню запасів. Так, АТБ дозволили Террафуд долучитися до керування запасами своєї продукції у їхній мережі.

Розпочинаючи презентацію Андрій ЗАВІЗІОН зазначив, що ефективність та стійкість логістики завжди базується на трьох китах: технологіях, логістичному менеджменті, взаємодії та партнерстві в ланцюгах постачання. Прикладом ефективного партнерства може слугувати цей кейс. Передумовою до нього стала необхідність забезпечення фрешності (свіжості) та постійної наявності всього асортименту на полицях магазинів. Крім того Террафуд намагалася нівелювання ефекту «Бибачого батога» – коли чим далі від постачальника, тим більші обсяги запасів осідають у ланцюгу постачання. На щастя є напрацьована технологія CPFR – спільне планування, прогнозування та поповнення запасів в ланцюгах постачання, яку вперше застосували Walmart та Procter&Gamble, а потім повторили сотні компаній.

Андрій ЗАВІЗІОН та Людмила ПОПОК детально розказали про етапи провадження та поділилися досягнутими результатами. Якщо до впровадження CPFR 30% постачать приходило з відхиленням від тих норм, які вимагала мережа АТБ, то тепер таких відхилень немає.

Сергій ПОЛЯКОВ, заступник директора Департаменту логістики з розвитку ТОВ «РУШ» (Лінія магазинів EVA), присвятив свій виступ сталому розвитку під час війни. Зокрема трансформації та оптимізації логістичних операцій. Одним з цікавих проектів, які завершила компанія у 2023 році, – став запуск Pick by Line на всіх складах мережі. У 2021 році почався проект «Впровадження нового типу відбору товару». У грудні 2021 р. відбулося впровадження першого етапу на РЦ Бровари та зміна лінійної комплектації на хвильову. 2022 рік – призупинення проекту. 2023 рік – завершення впровадження Pick by Line. Результат – зменшення на 40% (у порівнянні з лінійною комплектацією на гравітаційних стелажних системах) трудовитрат на обробку товарів.

Інше цікаве впровадження, тестування якого досі триває, – автоматизація управління складським персоналом за допомогою штучного інтелекту Data Science. Проект забезпечує інтегрований підхід до управління персоналом з урахуванням не лише технічних аспектів, але й соціальних та організаційних особливостей. Завдяки аналізу даних та алгоритмам машинного навчання компанія досліджує ефективності різних стратегій розстановки персоналу та постійно вдосконалює свої підходи для створення більш гнучких та адаптивних команд, здатних швидко реагувати на зміни зовнішніх умов та попиту на складі.

Одним із здобутків своєї компанії Сергій ПОЛЯКОВ вважає розвиток e-commerce. У планах компанії на цей рік:

180 000 SKU у асортименті EVA.UA на кінець 2024
20 000 – середньодобова кількість замовлень
Збільшення автоматизації оброблення замовлень
Впровадження нової ергономіки робочого місця контролера
Розвиток власної кур'єрської доставки та оптимізація ланцюгів постачання
Same day у містах присутності складів e-commerce та Next Day у більшості інших міст країни

Завершив программу Форуму виступ Олексія БОЛТЄНКОВА, керівника департаменту логістики та клієнтського сервісу PepsiCo, Inc. Ukraine з темою «Simplification, empowerment and focus як шлях для досягнення цілей». Логістика в розумінні PepsiCo Україна – це частина одного великого департаменту, куди разом з митним відділом входить Customer Service та Customer Collaboration. Customer Service дозволяє компанії зрозуміти, як її бачать клієнти через чесний рівень сервісу. Customer Collaboration є далеко не у всіх компаніях, але це дуже важливий стратегічний інструмент, адже завдяки розвитку взаємодії з клієнтами в логістиці можна досягати проривів у власній ефективності. Далі Олексій БОЛТЄНКОВ зупинився на рішеннях, які дозволили підвищити ефективність логістики.

Ось такою була основна програма Logistics Innovation Forum 2024, який відбувся завдяки підтримці партнерів: