Що відбувається з експортом українського збіжжя?

Сайт британської корпорації мовлення ВВС опублікував стислу, але доволі змістовну статтю, автор якої показує, що саме відбувається з експортом українського збіжжя на світовий ринок зараз та у розрізі останніх двох років після повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, видання стверджує, що зараз Україна вивозить за кордон приблизно по 5 млн тонн зернових, а це значно більше, ніж улітку минулого року, особливо після того, як у липні Росія вийшла із зернової угоди і потік збіжжя на експорт різко скоротився. 

Так, у січні 2024 року Україна змогла вивезти 5,3 млн т зернових, у лютому – 5,8 млн т, але у період з 1 по 27 березня – лише 4,5 млн т. Зазначено, що такі показники досягнуті здебільшого завдяки самостійно налагодженому зерновому коридору без участі країни-агресора. Однак до повномасштабного вторгнення країна щомісячно відправляла у середньому по 6,5 млн тонн збіжжя. 

З іншого боку, у липні, серпні та вересні 2023 року, коли РФ вийшла із зернової угоди та заявила, що розглядатиме будь-який цивільний корабель, який прямує до українських портів, як потенційну військову ціль, експорт впав у середньому до 2 млн т на місяць. Це зроблено, незважаючи на те, що Україна традиційно експортує своє збіжжя у 42 країни світу. Зриви постачання дозволили в період з липня 2023 р. по лютий 2024 р. вивезти лише 20 млн тонн. Спочатку іноземні вантажні судна побоюватися підходити до українського узбережжя, але з часом ситуація стала поліпшуватися. Оновлений зерновий коридор продовжує працювати, незважаючи на те, що Росія уже понад 30 разів обстріляла морські та річкові порти в Одеській області та завдала великої шкоди інфраструктурі. 

До вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна була сьомим у світі експортером пшениці, четвертим найбільшим експортером ячменю та найбільшим експортером насіння соняшнику. Коли почалася війна, український експорт впав, а світові ціни на зерно різко зросли. Особливо ця проблема торкнулася людей у найбідніших країнах світу.

Продукти харчування є основним заробітком для України. У 2021 році, за рік до вторгнення Росії, вона отримала від експорту 27,8 мільярда доларів США.

Після початку повномасштабної війни експорт здійснювався також за схемою ЄС «шляхи солідарності». Зерно відправляли суходолом автомобільним та залізничним транспортом, а також на баржах річкою Дунай та через румунський морський порт Констанца, який став чи не найбільшим закордонним хабом для української продукції. В результаті значно більше, ніж раніше, збіжжя залишалося на території Євросоюзу. 
Згодом, найближчі західні сусіди України почали скаржитися на те, що збіжжя з України заполонило їхні ринки та суттєво вплинуло на ціни на їх внутрішньому ринку. Виникали конфліктні ситуації, найбільша напруга досі зберігається з Польщею, де фермери та інші протестувальники періодично блокують дороги до кордону. 

За словами єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського, з квітня 2022 року по березень 2023 року до Польщі в’їхало 4,1 млн тонн українського зерна, з них 3,4 млн тонн залишилося в країні. У травні 2022 року Єврокомісія ввела заборону на продаж українського зерна до Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії, дозволивши ввозити в ці країни лише зерно, призначене для транзиту. Але обмеження скасували у вересні 2023 року. Чиновники вважали, що проблему вирішено, хоч польські фермери з цим не погодилися і продовжили свої акції із більш жорстким блокуванням транспорту з України. Польща запровадила власну заборону на імпорт українського зерна. Згодом стало питання і про заборону транзиту. 

У березні 2024 року Єврокомісія запропонувала обмежити безмитний імпорт деяких українських продуктів, зокрема вівса, яєць, птиці та цукру. Однак там підтвердили, що весь інший український імпорт до ЄС, включаючи пшеницю та ячмінь, залишатиметься безмитним принаймні до червня 2025 року. Також у Брюсселі запропонували підвищити тарифи на імпорт російського та білоруського зерна, щоб зменшити надлишки в країнах Східної Європи. Події продовжують динамічно розвиватися, а прогнози стосовно імовірного вирішення проблем залишаються непевними.