Розв’язана росіянами війна посилює боргові зобов’язання третіх країн. Світ опинився на порозі економічної кризи

Розв’язана росіянами війна посилює боргові зобов’язання третіх країн. Світ опинився на порозі економічної кризи

Розв’язана росіянами широкомасштабна війна в Україні штовхає світ до нової фінансової кризи, повідомляє wsj.com. Уже декілька урядів із великими боргами намагаються обслуговувати кредити на тлі зростання інфляції та процентних ставок.

Війна в Україні ускладнює виплати боргів іноземним кредиторам для урядів країн, що розвиваються, що посилює занепокоєння щодо потенційних криз, які можуть сколихнути ринки та послабити відновлення світової економіки, стверджують аналітики.

Багато з цих країн накопичили гори боргів протягом останнього десятиліття, коли інфляція та процентні ставки були низькими, а також за останні два роки, коли витрати, пов’язані з Covid-19, зростали. Саме у цей момент Росія вирішила здійснити повномасштабний збройний напад на Україну та почала знищувати міста. У той момент, коли українці гинуть під ворожими бомбами, снарядами та ракетами, розташовані за багато тисяч кілометрів країни опиняються на межі економічного колапсу. Саме тому ця війна набуває глобального характеру. Відлуння вибухів лунають на величезній території від Ісламабаду та Каїра до Буенос-Айреса.

Днями уряд Шрі-Ланки заявив, що призупиняє обслуговування зовнішнього боргу. Країна має звернутися до Міжнародного валютного фонду з проханням надати екстрену фінансову допомогу. Міністерство фінансів заявило, що війна в Україні та пандемія, які зашкодили доходам від туризму, позбавили можливості здійснювати платежі. 

«Будуть дефолти. Кризи будуть. Коли нас вражають подібні потрясіння, все можливо, – сказав Кеннет Рогоф, економіст Гарвардського університету, під час нещодавньої панельної дискусії в МВФ. – Наразі запобіжником проти виникнення будь-якої системної проблеми є те, що процентні ставки в усьому світі залишаються низькими… Але це все менше і менше стосується ринків, що розвиваються, та країн, що розвиваються».

«Хоча на даний момент МВФ не прогнозує глобальну боргову кризу, ми дуже стурбовані небезпекою її виникнення», – підтвердила сказала Джейла Пазарбазіоглу, директор із стратегії, політики та огляду МВФ.

Сукупні глобальні запозичення урядів, корпорацій та домогосподарств підскочили на 28 процентних пунктів до 256% валового внутрішнього продукту в 2020 році. Це рівень, якого не було з часів двох світових воєн у першій половині 20-го століття.

Поки Україна потерпає від військових нападів з боку російських окупантів, аналітики попереджають, що світові постачання пшениці можуть бути під серйозною загрозою, пояснює Шелбі Холлідей з WSJ. 

Заможні країни зараз не мають жодних проблем зі своїми боргами. Але зовсім інша картина складається в економіках, що розвиваються. 

Близько 60% країн з низьким рівнем доходу, кількість яких становить приблизно 70, отримали право на глобальну програму призупинення виплати боргу під час пандемії. Загроза фінансової кризи була для них уже у скрутному 2020 році, коли на глобальному рівні почалася пандемія коронавірусу. У 2015 році таких країн було удвічі менше. 

Економічна криза Шрі-Ланки викликала масові протести через рекордну інфляцію, постійні відімкнення електроенергії та критичний дефіцит основних товарів, таких як ліки та газ для приготування їжі. За даними постачальника даних CEIC, річна інфляція в країні в лютому досягла 17,5%. Державні борги, пов’язані з інфраструктурними проектами, зросли за останнє десятиліття. Погашення заборгованості цього року становить 7 мільярдів доларів, а погашення облігацій на 1 мільярд доларів – у липні. При цьому валютні резерви країни становлять лише 2,3 мільярда доларів.

Також програма допомоги Пакистану від МВФ призупинена після того, як колишній прем'єр-міністр Імран Хан наприкінці лютого оголосив про плани субсидії на паливо та електроенергію в розмірі 1,5 мільярда доларів без схвалення установи. Пан Хан був усунений 9 квітня, оскільки зростання вартості життя підбадьорило його політичних опонентів. За даними CEIC, споживчі ціни в Пакистані зросли на 12,7% у березні порівняно з тим же місяцем минулого року.

Економіка Єгипту також бореться з ударом пандемії у туристичному секторі, а також із зростанням інфляції та втечею від іноземних інвестицій після вторгнення Росії. Центральний банк Єгипту девальвував свою валюту на 14% у березні, щоб відкрити шлях для потенційної підтримки МВФ. Раніше уряд жорстко тримав валюту, щоб зробити свій борг більш привабливим для іноземних інвесторів.

Туніс – це ще одна економіка, яка шукає допомоги, коли на продуктових полицях нещодавно закінчилися цукор, борошно та інші важливі продукти харчування, а уряд затримує виплату заробітної плати державним службовцям. Минулого місяця уряд отримав фінансування від Світового банку в розмірі 400 мільйонів доларів і сподівається отримати допомогу від МВФ.

По темі: