Актуальними стали тенденції до скорочення ланцюгів постачання та регіоналізації виробництва

Після коронавірусної кризи у світі стали помітними тенденції до скорочення ланцюгів постачання та регіоналізації виробництва, стверджує автор статті, опублікованої в Еurologistics.pl. Щонайменше, пандемія виявила небезпеку, яка виникає за наявності тільки одного зарубіжного постачальника важливих матеріалів та комплектуючих. 

Так було на початку минулого року, коли епідемія в Китаї повністю зупинила всі поставки до Європи та Америки. Після того, як вантаж був готовий відправитись на захід, виявилося, що транспортна галузь не спроможна підтримати ланцюги постачання. Варто згадати про дефіцит контейнерів та різке зростання ставок. Зокрема, протягом року індекс WCI Drewry зріс на 194%. Для багатьох компаній, які раніше впевнено почувалися на ринку, це означало, що їх бізнес-модель стала збитковою. 

Як пояснив Пьотр Куба, член правління з інвестицій у PFR TFI, сукупність нових факторів спонукала багатьох учасників ринку переглянути свої міжнародні стратегії. В результаті багато хто почав шукати шляхи диверсифікації постачання, у тому числі можливості організувати регіональне виробництво товарів, які раніше замовляли виключно з Китаю. 

На думку аналітиків Economist Intelligence Unit, ця тенденція збережеться навіть після того, як наслідки Covid-19 буде повністю подолано. Вочевидь, новий тренд матиме довгострокові наслідки, вважають експерти. Пьотр Куба говорить, що можна вже побачити чимало прикладів відмови від імпорту з Азії як від ненадійного джерела постачання.

Так, австрійський виробник велосипедів вирішив майже 40% своїх виробничих потужностей перенести з Китаю до Польщі. компанія вже зробила заяву про те, що виробництво на території Європи має низку беззаперечних  переваг: близько до штаб-квартири, що полегшує прямий зв’язок, краща технічна інтеграції, ретельніший технічний контроль якості тощо. Зрештою, економія виникає на самих лише скороченнях відстаней у ланцюгах постачання. 

Експерти відзначають також, що у найближчі роки зміна підходів до планування міжнародного бізнесу та управління ланцюгами постачання призведе до повної зміни «ландшафту» прямих іноземних інвестиції. Скористатися цим можуть, у першу чергу, на сході Європи. Але серед головних претендентів, готових надати свою територію для перенесення виробництва з Китаю, є лише Польща, Чехія, Словенія та Естонія. Інші країни також можуть спробувати поборотися за свою частку пирога. Та усе залежатиме від того, наскільки вони виявляться готовими запропонувати вигідні умови.