Як змінилась логістика українського зерна за часи війни

Команда Українського інституту майбутнього (UIF) проаналізувала зміни, які відбулися в логістиці експорту українського зерна за часи війни. І хоч це дослідження стосується транспортного обслуговування окремого аграрного сектору, висновки, які були зроблені, можуть зацікавити більш широкий загал логістів. Тож пропонуємо вам познайомитися зі ще одним поглядом на успіхи і виклики української логістики воєнного часу.   

1. Коли одна точка відмови – це вся логістика

Десятиліттями аграрний експорт України тримався на чорноморських портах. Одеса, Миколаїв, Херсон забезпечували понад 90% вивезення зерна. Повномасштабне вторгнення зруйнувало цю модель миттєво – і оголило структурну слабкість системи, яка не передбачала резервування.

За даними LPI-рейтингу 2023 року (Logistics Performance Index) Україна посіла 79-те місце і отримала 2,7 бали, що свідчить: проблема була ще до 2022 року. Коливання від 61-го (2014) до 80-го місця (2016) і назад демонструють нестійку логістичну систему зі структурними дисфункціями.


 
Policy challenge: переорієнтація агроекспорту на ринок ЄС після 2022 р. створила критичне навантаження на прикордонну та транспортну інфраструктуру, яка не була розрахована на такі обсяги. Вузькі місця на КПП, відсутність мультимодальних хабів і фрагментована цифровізація стримують реалізацію повного експортного потенціалу України.

П’ять ключових фактів, які вплинули на логістику зерна

  • «Смуги солідарності» – критичний, але обмежений механізм
    З травня 2022 р. по листопад 2025 р. через Solidarity Lanes вивезено приблизно 205 млн тонн товарів, з яких приблизно 97 млн тонн – агропродукція (40% від загального агроекспорту за цей період). Механізм спрацював, але КПП не встигали за потоками.
     
  • Тарифи зросли в 2–4 рази
    Перенаправлення через Польщу та Румунію підвищило логістичні витрати в 2–4 рази порівняно з довоєнними показниками. Кожен зайвий долар за тонну – пряма втрата маржинальності для українського виробника.
     
  • Дунай – стратегічний резерв
    У кризовий період понад 90% агроекспорту йшло через Дунайські порти та Одеську агломерацію. У 2024 році морські маршрути повернули собі 71%, але річковий та сухопутний напрямки залишаються критичним резервом.
     
  • TEN-T відкриває інвестиційне вікно
    Включення українських маршрутів до мережі TEN-T – це доступ до інвестиційних механізмів ЄС і гармонізація стандартів. Але лише за умови, що Україна має конкретний план імплементації з переліком проєктів і строків.
     
  • Цифровізація дає швидкий ефект
    USAID Economic Resilience Activity: 300 зернових вагонів → +430 тис. тонн/рік. Платформа Zernovoz.ua знижує транзакційні витрати та підвищує передбачуваність перевезень. Операційні цифрові рішення дають видимий результат при відносно невеликих вкладеннях.

Три вузьких місця, що блокують систему

  • Пропускна спроможність КПП: більшість пунктів пропуску проєктувалися для мирного часу. Черги, нерівномірні відправлення, відсутність спільного контролю з ЄС.
     
  • Відсутність мультимодальних хабів: швидке перевантаження між залізницею, авто та річковим транспортом є необхідною умовою ефективної логістики. Перевалочних вузлів критично мало.
     
  • Фрагментована цифровізація: митні процедури, відстеження вантажів і обмін даними з системами ЄС не інтегровані в єдину платформу. Кожен оператор працює  у своїй системі.

Висновки

«Смуги солідарності» довели: альтернативні маршрути працюють і Україна здатна адаптуватися навіть у кризових умовах. Але адаптація не замінює системного рішення. Логістичні витрати залишаються структурно завищеними, а пропускна спроможність КПП – хронічно недостатньою.

Включення до TEN-T відкриває доступ до ресурсів ЄС. Цифровізація дає швидкий ефект. Але без цілісного плану – ресурси розпорошуються між точковими проєктами без стратегічного результату.

Раніше ми писали:

Другие публикации автора: