Як змінилась логістика українського зерна за часи війни

Команда Українського інституту майбутнього (UIF) проаналізувала зміни, які відбулися в логістиці експорту українського зерна за часи війни. І хоч це дослідження стосується транспортного обслуговування окремого аграрного сектору, висновки, які були зроблені, можуть зацікавити більш широкий загал логістів. Тож пропонуємо вам познайомитися зі ще одним поглядом на успіхи і виклики української логістики воєнного часу.   

1. Коли одна точка відмови – це вся логістика

Десятиліттями аграрний експорт України тримався на чорноморських портах. Одеса, Миколаїв, Херсон забезпечували понад 90% вивезення зерна. Повномасштабне вторгнення зруйнувало цю модель миттєво – і оголило структурну слабкість системи, яка не передбачала резервування.

За даними LPI-рейтингу 2023 року (Logistics Performance Index) Україна посіла 79-те місце і отримала 2,7 бали, що свідчить: проблема була ще до 2022 року. Коливання від 61-го (2014) до 80-го місця (2016) і назад демонструють нестійку логістичну систему зі структурними дисфункціями.

 
Policy challenge: переорієнтація агроекспорту на ринок ЄС після 2022 р. створила критичне навантаження на прикордонну та транспортну інфраструктуру, яка не була розрахована на такі обсяги. Вузькі місця на КПП, відсутність мультимодальних хабів і фрагментована цифровізація стримують реалізацію повного експортного потенціалу України.

П’ять ключових фактів, які вплинули на логістику зерна

• «Смуги солідарності» – критичний, але обмежений механізм
  З травня 2022 р. по листопад 2025 р. через Solidarity Lanes вивезено приблизно 205 млн тонн товарів, з яких приблизно 97 млн тонн – агропродукція (40% від загального агроекспорту за цей період). Механізм спрацював, але КПП не встигали за потоками.
   
• Тарифи зросли в 2–4 рази
  Перенаправлення через Польщу та Румунію підвищило логістичні витрати в 2–4 рази порівняно з довоєнними показниками. Кожен зайвий долар за тонну – пряма втрата маржинальності для українського виробника.
   
• Дунай – стратегічний резерв
  У кризовий період понад 90% агроекспорту йшло через Дунайські порти та Одеську агломерацію. У 2024 році морські маршрути повернули собі 71%, але річковий та сухопутний напрямки залишаються критичним резервом.
   
• TEN-T відкриває інвестиційне вікно
  Включення українських маршрутів до мережі TEN-T – це доступ до інвестиційних механізмів ЄС і гармонізація стандартів. Але лише за умови, що Україна має конкретний план імплементації з переліком проєктів і строків.
   
• Цифровізація дає швидкий ефект
  USAID Economic Resilience Activity: 300 зернових вагонів → +430 тис. тонн/рік. Платформа Zernovoz.ua знижує транзакційні витрати та підвищує передбачуваність перевезень. Операційні цифрові рішення дають видимий результат при відносно невеликих вкладеннях.

Три вузьких місця, що блокують систему

• Пропускна спроможність КПП: більшість пунктів пропуску проєктувалися для мирного часу. Черги, нерівномірні відправлення, відсутність спільного контролю з ЄС.
   
• Відсутність мультимодальних хабів: швидке перевантаження між залізницею, авто та річковим транспортом є необхідною умовою ефективної логістики. Перевалочних вузлів критично мало.
   
• Фрагментована цифровізація: митні процедури, відстеження вантажів і обмін даними з системами ЄС не інтегровані в єдину платформу. Кожен оператор працює  у своїй системі.

Висновки

«Смуги солідарності» довели: альтернативні маршрути працюють і Україна здатна адаптуватися навіть у кризових умовах. Але адаптація не замінює системного рішення. Логістичні витрати залишаються структурно завищеними, а пропускна спроможність КПП – хронічно недостатньою.

Включення до TEN-T відкриває доступ до ресурсів ЄС. Цифровізація дає швидкий ефект. Але без цілісного плану – ресурси розпорошуються між точковими проєктами без стратегічного результату.

Раніше ми писали:

• Використання е-ТТН для агроперевезень – роз’яснення Мінрозвитку. З 1 січня 2027 року е-ТТН стане обов’язковим для використання. Принаймні такі плани має Міністерство розвитку громад та територій. Зараз використання е-ТТН реалізується в межах експериментального проєкту, який триватиме до червня 2026 року. 
   
• У порту Чорноморськ відновили пошкоджений у 2023 році зерновий термінал. Агрохолдинг Kernel повідомив про відновлення роботи зернового терміналу у морському порту Чорноморськ, який було значною мірою зруйновано під час ракетного обстрілу ще у 2023 році. 
   
• Українська залізниця перевезла у 2025 році майже 29 млн тонн збіжжя. В умовах війни зернові залишаються чи на найголовнішим вантажем, повідомили представники «Укрзалізниці». Минулого року національний залізничний оператор доставив за призначенням 28 млн 856 тис. тонн збіжжя. Більша частина цього обсягу прямувала до одеських портів і далі на експорт.