Як активізувати Е-еxport

Перш за все, це стосується перегляду низки норма­тивних та фіскальних документів. Не менш важливою є і підготовка чітких рекомендацій як організовувати екс­портну діяльність в форматі В2С та проведення інфор­маційних кампаній про нові можливості для розвитку підприємництва завдяки інтернет ­експорту. Реалізація запропонованої ініціативи не потребує додаткових видатків з Державного бюджету та інших витрат. Для виконання вимог, пов’язаних з реалізацією даної ініціативи, достатньо наявної матеріально­ технічної бази та людських ресурсів.

Однак впровадження даної ініціативи матиме пози­тивний ефект та економічні вигоди для всіх учасників процесу. А саме:

Виробники товарів матимуть можливість:

1) Знайти нові ринки збуту для своєї продукції, розміщуючи її на популярних торговельних майданчи­ках з мінімальними маркетинговими бюджетами. На сьогоднішній день існує велика кількість міжнародних торговельних інтернет­-майданчиків, що готові надати можливість виробникам з різних куточків світу вистав­ляти свої товари та продавати по всьому світу, серед них такі відомі драйвери ринку як Amazon, eBay, AliExpress, JD.com, тощо. Слід зазначити, що вихід на нові ринки на базі вказаних торговельних майдан­чиків, в більшості випадків, є швидким, операційно ефективним і ви­магає відносно невеликих маркетингових бюджетів для просування товарів до кінцевого споживача, водночас має великий позитивний ефект з точки зору рекрутингу клієнтів. Сьогодні виробничі та торго­вельні проекти з України, на відміну від усіх головних торговельних конкурентів (Росія, країни ЄС, Центральної і Східної Європи), не ма­ють змоги в повноцінному режимі бути представленими на міжна­родних В2С торговельних майданчиках.

Так, наприклад, завдяки наявності врегульованих умов для екс­ порту в форматі В2С, згідно звіту асоціації Cross­border e-Commerce Community та компанії Payvision вже за результатами 2013 року:
• близько 33 % польських e-­commerce торговельних проектів ма­ють можливість продавати товари в рамках території Европейс­ького союзу;
• близько 10 % ­ в рамках інших європейських країн за межами митної території ЕС;
• близько 7 % ­ в рамках інших країн світу.

2) Скористатися спрощеним режимом постачання товарів в країни кінцевих споживачів. В більшості країн світу пересилання товарів в форматі В2С здійснюється в режимі міжнародних пошто­вих відправлень або міжнародних експрес-відправлень. Товари, що були придбані кінцевими споживачами і отримані через поштові або експрес-відправлення, проходять спрощене митне оформлення (митне оформлення поштових відправлень проходить в Місцях міжнародного поштового обміну (ММПО) та експрес­-відправлень на Центральних сортувальних станціях (ЦСС). Дані положення регламентує Всесвітня Поштова Конвенція.

Більшість популярних споживацьких товарів (одяг; дитячі товари; побутова електроніка; косметика; товари для дому та декору; продукти харчування, для пересилання яких не потрібні спеціальні температурні умови пересилання, тощо) дозволені до пересилання в рамках поштових та експрес­відправлень і не потребують додаткових сертифікацій та отримання дозвільної документації, якщо вони надходять кінцевому клієнту напряму від відправника в поштових або експрес-­відправленнях. Таким чином, для торгівлі більшістю споживчих товарів знімається величезне бюрократичне обмеження у вигляді необхідності отримання дозвільної документації. Навіть невеликі підприємства мають змогу відкривати нові ринки збуту таким зручним шляхом.

3) Законно продавати товари кінцевим споживачам без сплати додаткових зборів завдяки існуючим порогам безмитного ввезення товарів для більшості країн. Для В2С формату торгівлі в більшості країн передбачений спеціальний безмитний режим переміщення товарів на користь кінцевого споживача, а саме для багатьох країн встановлені пороги безмитного ввезення товарів:

4) Спростити для бухгалтерсько­-фінансових відділів роботу з оформлення експортної діяльності підприємства та забезпечити стабільну прозору експортну діяльність підприємств.

5) Збільшити доходи, забезпечити стабільне завантаження своїх виробничих потужностей та створювати нові робочі місця.

Оператори доставки в форматі поштових та експрес-відправлень:

Сьогодні більше 20 компаній в України мають ліцензію на оформлення поштових відправлень на базі ММПО та експрес­ відправлень на базі ЦСС та подальшу доставку їх через своїх партнерів в різні країни світу. Однак більшість відправлень, що обробляються цими компаніями, є імпортом в Україну. Доля екс­ порту вкрай мала, саме тому, операційна логістика в зворотному шляху завантажена в малому обсязі та є неефективною. Створен­ня умов для законного експорту в форматі В2С дасть можливість повноцінно завантажити логістичні потужності, знизивши таким чином собівартість процесів транспортування, та створивши пе­редумови для повноцінного завантаження персоналу и створен­ня нових робочих місць. В якості ілюстрації даної ситуації наводимо дані національно­го поштового оператору України УДППЗ «Укрпошта». В поштовому форматі левова доля трафіку фор­мується завдяки реалізації В2С доставку товару від інтернет-­продавця до покупця. З наведених даних чітко видно, що експорт в Україні в рамках поштового форма­ ту значно відстає від імпорту. Основною причиною такої ситуації є факт відсут­ності врегульованих умов для здійснення експорту в форматі В2С.

Банки та різнопланові фінансові сервіси:

Спрощення валютного контролю дозволить сконцентрувати увагу банків на більш ризикованих валютних операціях, а саме імпортних операціях, які супроводжуються виведенням валюти з країни. Також перехід на електронний документообіг між клієнтами дозволить банкам прискорити та здешевити обслуговування експортних операцій, що в свою чергу буде стимулювати клієнтів займатися експортом.

Торговельні інтернет-проекти, які реалізують товар, вироблений не в Україні:

Україна з точки зору розвитку інтернет­ торгівлі є сьогодні одним із найбільш розвинутих ринків СНД. Локальні українські торговельні проекти мають великий досвід в організації якісної інтернет­ торгівлі та тісні напрацьовані зв’язки з постачаль­никами товарів, виробленими за межами України.

В той час як через складну економічну ситуацію в країні, купівельна спроможність українців значно зменшилась, логічним виглядає бажання багатьох проектів відкривати нові ринки для розширення за межі України за моделлю транскордонної торгівлі з відвантаженням товару зі складу товарів в Україні. Одним із ключових бар’єрів для міжнародного розвитку українських інтернет-­проектів, що торгують товарами виробленими не в Україні, є відсутність врегульованого питання з експортом в В2С форматі.

Фіскальна служба України:

Через відсутність дієвого механізму здійснення В2С продажу, українські підприємці були змушені вдаватися до різних шляхів вивезення товарів через посередників, або маскувати підприємницьку діяльність, відправляючи товари від імені фізичних осіб. Саме тому Державна фіскальна України служба не могла повноцінно проконтролювати ці процеси. Такі викривлені підходи спричиняли негативні наслідки: в більшості випадків кошти за проданий товар в Україну потрапляли лише частково і, як правило, не відстежувалися фіскальною службою України. Впровадження викладеної ініціативи дасть смогу фіскальній службі мати прості і прозорі інструменти для повноцінного контролю діяльності підприємств, що здійснюють експортну діяльність з України.

Висновок:

В умовах ситуації, що склалася у національній економіці України, в результаті фінансової та економічної кризи, стрімкого падіння національної грошової одиниці, необхідно терміново вжити заходів державного врегулювання у зовнішньоекономічній галузі, як сектору економіки, розвиток якого позитивно впливатиме на загальні показники національної економіки України. Запропонованою ініціативою, що не вимагає виділення окремих коштів з державного бюджету на її впровадження, передбачається створення правових передумов для запровадження в Україні ефективних інструментів ведення зовнішньоекономічної діяльності та прозорої системи контролю ведення зовнішньоекономічної діяльності в форматі В2С торгівлі.