Вимушена автоматизація
«Найболючіша тема зараз, яка висить в логістичний спільноті – це нестача людей.
Бо історично логістика – найбільший споживач робочої сили чоловіків на складах і транспорті.
Зараз, коли з їх гострим дефіцитом під питанням стала діяльність компаній, починаються активні дії. Хтось терміново розвертає курси навчання для жінок, хтось починає імпортувати робочу силу і будувати гуртожитки, хтось кидається в автоматизацію.
Так, автоматизація – то вже наше сьогодення і весь світ займається цим давно саме через високу вартість персоналу, а для нас це став просто вимушений крок. Бо інвест-кейси автоматизації складу в України абсолютно ніколи не сходились через дешеву робочу силу (в порівнянні з Заходом).
Навіть, якщо вартість робочої сили росла – то був не привід, точка окупності лежала далеко за горизонтом 20 років. Приводом стала лише її тотальна відсутність. Але склад так і лишився найочевиднішим стартом для автоматизації. Бо там зосереджено 60% витрат всієї логістики. Ну і автоматизувати транспорт в наш час – то з категорії абсолютно нереального.
Із моїх спостережень: найбільші дії в цьому напрямку зараз роблять рітейлери і логістичні компанії, бо в них цей дефіцит гострий. Звісно, що дуже обережно, бо інвестиції величезні, так само як і ризики влучання ворожих ракет.
Але автоматизація – це не панацея, як багато хто думає. Вона допоможе вирішити питання з кадрами, але не одразу. Бо недостатньо побудувати автоматизований і роботизований склад, знайти обладнання, знайти правильних інтеграторів для навчання роботів комунікації з WMS, TMS (а всі ми знаємо скільки проектів провалюється через неякісних інтеграторів), навчити персонал. Бо повністю темні склади не може собі дозволити навіть Волмарт. Хоча вони намагались, але відмовились від цієї ідеї.
На одному зі складів ми розгорнули маштабний проект по автоматизації. В цьому році вже почали працювати перші роботи-навантажувачі, які взяли на себе фізично складні і рутинні задачі. Вони самі упаковують, сортують та переміщують вантажі вагою до однієї тонни самостійно, без участі людей, до зони відвантаження. Це серйозно економить час комплектувальників і дозволяє їм збирати більше замовлень у магазини торгової мережі. Наступним етапом буде запуск роботів-клінерів, роботів-інвентаризаторів, систем машинного зору (контролює, чи правильно виконують завдання співробітники складу) та технології put by light (світлова комплектація товару) на основі штучного інтелекту.
Ну і основне, такі пілоти займають багато часу, щоб вивести їх на нормальні показники потрібно декілька років. Тому ті, хто почали займатися цим раніше, зараз мають стратегічний виграш, у інших не має інших варіантів – треба починати хоча б з меньшого. В адміністративних процесах – перекладати рутину на комп'ютерну автоматизацію, в документообігу – на електроний обмін документами, в розвантаженні – на конвеєрні лінії. Спрацює будь-який варіант, бо перспектив на покращення ситуації поки немає».
Раніше ми писали:
- Розумні візки допомагають продавати бакалійні товари. Чимало європейських супермаркетів намагаються оптимізувати процес вибору товарів у своїх залах. Одним із ефективних рішень може стати запровадження розумних візків, оснащених штучним інтелектом.
- FedEx запроваджує технологію автоматичного визначення розмірів піддонів. Австралійських підрозділ компанії FedEx відкрив новий складський сортувальний центр у місті Кофс-Гарбор, Новий Південний Уельс. Компанія вперше за межами Сполучених Штатів почала застосовувати технологію визначення розмірів палет (DTP). Вона працює за допомогою лазерних пристроїв.
- Особливості нової української WMS від «БЕРГЕР СОФТ». Компанія «БЕРГЕР СОФТ», яка сама не так давно з’явилася на українському ринку, створила власну систему автоматизованого управління складом. WMS, що отримала назву BERGER WMS, має численні переваги порівняно з аналогічними продуктами, які можна знайти на вітчизняному ринку.
