Михайло ГОНЧАРУК

керуючий партнер, адвокат компанії «Гончарук і партнери»

Відповідальність перевізника за пошкодження вантажу

Чи несе перевізник відповідальність у разі пошкодження, втрати чи псування вантажу під час його перевезення? Спробуємо розібратися в цьому питанні.

Як передбачено нормами законодавства за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України).

Незабезпечення перевізником збереження вантажу під час його перевезення означає про не належне виконання ним своїх зобов’язання за договором перевезення вантажу і є підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування Позивачу заподіяної пошкодженням вантажу шкоди.

Цивільним кодексом України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Крім того, встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Перевізник, який порушив зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить перевізник, який порушив зобов'язання.

Перевізник звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками:

1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов’язку усунення зазначених обставин;

2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

З вищевикладеного вбачається, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування майнової шкоди, необхідною є наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

  1. протиправність поведінки особи;
  2. наявність майнової шкоди;
  3. причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та заподіяною нею майновою шкодою;
  4. вина особи, що заподіяла майнову шкоду.

Отже, період відповідальності перевізника починається з моменту прийому вантажу від відправника і закінчується моментом видачі вантажу одержувачеві. Особа, майну якої завдана шкода, вимагаючи її відшкодування, має довести три перші умови відповідальності, зокрема: протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду, наявність і розмір шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою.

При цьому вина перевізника, що завдав шкоду, презюмується та не підлягає доведенню особою, якій завдано збитки.

 

Другие публикации автора: