Від власного складу – до регіонального логістичного хабу

Ми живемо у часи тотального переформатування логістики – змінюються схеми доставки товарів, статегії управління запасами, підходи до зберігання.  

Необхідність переформатування логістичних потоків створила новий попит на складські послуги. Прикладом такої реорганізації поділився Богдан ВАСИЛЬКОВСЬКИЙ, засновник LOGIST OFFICE, Operations & Supply Chain Transformation Leader, на своїй сторінці у LinkedIn.

«Компанія, яка звернулася до мене з приводу логістичного консалтингу, почала отримувати звернення від виробників, які вирішили розосередити товарні запаси, розміщувати продукцію ближче до споживачів та забезпечувати її подальший розподіл. 

Мета проєкту – розвинути існуючий склад у невеликий регіональний логістичний хаб. Але для цього потрібно було збільшити його місткість і спроможність до обробки збільшеного товаропотоку. 

На початку проєкту склад міг зберігати 2100 палетомісць. Розроблене рішення дозволило отримати 4 500 палетомісця: +2 400 палетомісць або збільшення існуючої місткості більше ніж у 2 рази. 

Що змінилося? З урахуванням специфіки товару, ваго-габаритних характеристик палет і кількості SKU, замість підлогового та штабельного зберігання запропоновано встановлення стелажної системи. Схема і тип стелажів проєктувалися під конкретну геометрію будівлі та реальний і потенціальний товаропотоки. 

Визначені: 

  • різні висоти комірок під зберігання, від 1100 до 1800 мм, для ефективного використання об’єму приміщення; 
  • ширина робочих коридорів з урахуванням навантажувальної техніки, що буде працювати в складі; 
  • антресольні проїзди для скорочення пробігу техніки та часу виконання операцій; 
  • зони приймання, зберігання, комплектації, консолідації та відвантаження, зарядки техніки, напрямки руху товару; 
  • характеристики, типи і кількість навантажувальної техніки. 

Але збільшення місткості – лише перший етап. Наступний крок – впровадження WMS, що передбачає зміну самої технології обробки товаропотоку. 

Зараз значна частина операцій може виконуватися за звичною для складу схемою: прийняли → розмістили → знайшли → відібрали → відвантажили. 

При переході до моделі логістичного хабу цього вже недостатньо. WMS має стати інструментом управління рухом товару: від приймання та адресного розміщення до комплектації, консолідації і відвантаження сформованих замовлень. Саме така схема передбачена концепцією проєкту. 

Таким чином, проєкт розвивається у двох взаємопов’язаних напрямках:
 
1. Фізична трансформація – збільшення місткості складу з 2 100 до 4 500 палетомісць. 
2. Технологічна трансформація – перехід до керованої WMS-моделі обробки товаропотоку. 

У результаті компанія отримує не просто більш місткий склад, а оновлену інфраструктуру для приймання нових товарних потоків та розвитку регіонального логістичного хабу. І саме це, на мою думку, є головним результатом проєкту: складська логістика стає інструментом розвитку бізнесу».

Раніше ми писали:

  • Потік під контролем: LOGISTOFFICE виходить на новий рівень. LOGISTOFFICE починався як інструмент цифрової закупівлі транспорту. Ця функція залишається важливою. Але сьогодні її вже недостатньо, щоб відповідати новому рівню завдань логістики. Тепер LOGISTOFFICE об'єднує закупівлю транспорту, управління виконанням перевезень, взаємодію з перевізниками та водіями, управління двором, електронний документообіг, аналітику, AI-сервіси. Не як набір незалежних функцій, а як послідовність управління однією операцією. 
     
  • Від запасу до потоку: як змінюється роль транспорту в українській логістиці. Повномасштабна війна змусила український бізнес переглянути не лише окремі логістичні процеси, а й саму концепцію побудови ланцюгів постачання. Якою має бути логістична мережа, щоб вона залишалася працездатною навіть за втрати окремих її елементів? 
     
  • Від мега-хабів 3PL до керованої логістики: чому бізнес переглядає модель доставки. Cтійкість логістики сьогодні – це не лише про вартість. Це ще й про диверсифікацію ризиків та заздалегідь підготовлені сценарії на випадок збою.
Другие публикации автора: