У водневих технологій на автотранспорті з’явилася сильна опозиція
Умберто де Претто, секретар Міжнародного союзу автомобільного транспорту IRU, який представляє 3,5 мільйона перевізників, заявив, що нинішня політика, спрямована на тотальне запровадження транспорту з нульовими видами, оманлива та збиває усю галузь з правильного шляху. За його словами і сьогодні, і у найближчому майбутньому не тільки газові, але й дизельні двигуни набагато екологічніші, ніж електричні та водневі.
Представник IRU також нагадав, що викиди вуглекислого газу відбуваються не тільки на дорозі, але й у процесі виробництва водню, електроенергії, акумуляторних батарей тощо. Умберто де Претто пропонує не обмежуватися вимірами СО2, що утворюється в результаті спалювання у двигуні. Якщо прийняти дизель як еталонну одиницю та порахувати, скільки кілограмів викидів СО2 отримує атмосфера для виробництва одного ГДж енергії з урахуванням усього циклу виробництва та розподілу, то вийде доволі «цікава» картина:
- Дизель – 90 кг (100%).
- Природний газ – 66 кг (74%).
- Електромобіль – 107 кг (119%).
- Водень – 175 кг (196%).
Як бачимо, ця статистика зовсім не на користь нових екологічно чистих видів транспортних засобів. Проблема у тому, що «зелена» енергетика досі малопотужна та малоефективна. Тож виробництво водню буде здійснюватися не електролізом, а на хімічних заводах. А енергію для виробництва акумуляторів та їх заряджання все одно будуть отримувати здебільшого від спалення вуглеводнів. Наприклад, Volkswagen розраховує ефективність всього енергетичного ланцюга водню у 25-35 відсотків. «Чи можемо ми дозволити собі таку «розкіш»? – запитує Умберто де Претто.
Однак IRU зовсім не виключає, що водень у майбутньому справді стане чудовим замінником нафтопродуктам. Але до цього часу перевізники також мають отримати вигідні рішення. Наразі ж американський концерн Paccar, який виробляє вантажівки марок Kenworth, Peterbilt та DAF, після випробувань водневих вантажівок заявив, що ціна цього палива повинна впасти з 12-14 доларів. за кг до 2-3 доларів, щоб перевізники залишалися конкурентоспроможними.
Ціна сьогодні висока, бо ефективність виробництва низька. Якщо поспіхом прийняти «зелений» курс, це може завдати економіці непоправної шкоди. При цьому користь для екологія буде мінімальною або ж взагалі ніякою. За даними IRU, викиди вуглекислого газу під час експлуатації вантажного транспорту зараз становлять 950 млн тонн на рік, що дорівнює лише 2,5% глобальної емісії СО2. Також в IRU нагадують, що за останні два десятиліття викиди найбільш небезпечних речовин з двигунів внутрішнього згорання зменшено на 98%.