Стан, тенденції та перспективи розвитку українського ринку логістики

У наш непростий час оцінити стан української логістики непросто. Ще складніше зрозуміти, яким буде наше логістичне завтра. Своїми міркуваннями та прогнозами поділився Андрій Мокряков, провідний аналітик компанії «Про-Консалтинг», виступаючи XXVI Дні Логіста.

Поточний стан ринку логістики

Як зазначив Андрій Мокряков, ті основні тренди, за якими живе і розвивається сьогодні українська логістики, почали формуватися кілька років тому. Однак під час пандемії та тієї кризи, яку вона створила для економіки в цілому, деякі тенденції посилилися та стали яскравішими.

Якби хтось декілька років тому виїхав з країни, а зараз повернувся назад, то, мабуть, найперше, що впало би йому в око, – це зміна інфраструктури. Важко не помітити нові збудовані дороги, що позитивно має впливати на логістику перевезень. Крім того, відбувається оновлення автопарку. Загалом, ці два фактори в комплексі прискорюють та спрощують перевезення вантажів на автомобілях.

Також Мокряков відзначив зміни законодавства, які стосуються морської та річкової логістики. За його словами, це дуже перспективна в Україні тема. Особливо тішить те, що закон про внутрішні річкові перевезення уже розпочали впроваджувати. Хоча, слід відзначити, що справжній ефект від цих законодавчих перемін ми відчуємо не раніше, ніж років через п’ять або сім. Саме тоді, на думку пана Андрія, можна буде побачити насправді радикальні зміни на краще. Реалізації таких перспектив навряд чи завадить навіть той факт, що нині 90% усіх річкових перевезень усередині України здійснює одна й та сама компанія. 

Непоганим напрямком є відкриття можливості для концесій у портах. Це має поліпшити ринкову інфраструктуру. Та й Велике будівництво, у якому, звісно, забагато політики, позитивно вплине на стан доріг, які давно потребували особливої уваги. 

Мабуть, беззаперечно позитивним трендом є розвиток електронної торгівлі, який розпочався давно, але після початку пандемії значно посилився. Зростання спостерігається з кварталу на квартал. Тут дуже високі темпи. В результаті логістика змінюється під потреби інтернет-торгівлі. Переважно йдеться про розвиток складської логістики та кур’єрську доставку, але загальний позитивний вплив на галузь відчувається.
Нарешті, з 2016 року спостерігається стабільне зростання товарообігу у роздрібній торгівлі. Якщо дедалі більше товарів продається то більше виробляється та імпортується. А це означає, що у перевезеннях та складських послугах стає дедалі більше попиту.

Проблеми стримують, але не зупиняють

Також Андрій Мокряков зупинився на поточних проблемах вітчизняної логістики. На перше місце експерт поставив швидке зростання вартості пального. У 2021 році ця тенденція посилилася та примусила хвилюватися багатьох перевізників. 

Звісно, поки що немає жодних очевидних передумов для того, щоб ціни на паливному ринку знижувалися. Але ми ж розуміємо, що усе це пов’язане з коливаннями на світовому нафтовому ринку, а там не стільки економіки та об’єктивних ринкових обставин, скільки геополітики. Відтак, цей тренд точно не буде надто довгим. 

Із законодавством в Україні також виникають серйозні проблеми. Зокрема, з регулюванням на залізниці. Ринок давно очікує змін, але їх немає. «Укрзалізниця» залишається такою ж, якою вона була багато років тому. Наприклад, не вирішується питання щодо запровадження приватної тяги. Тут існують хіба що пілотні проекти, далі яких справа не рухається. Андрій Мокряков пригадав, що вже багато хто з клієнтів його компанії говорив про готовність негайно взяти участь у нових проектах, щойно можна буде повноцінно запускати проекти, пов’язані із приватною тягою на залізниці. Тоді ціла низка українських компаній придбає власні локомотиви та долучиться о розвитку залізничних перевезень на внутрішніх та міжнародних маршрутах. 

Доволі проблемними, на думку Мокрякова, стали зміни у правилах оформлення ТТН. Вони лише збільшують видатки компаній, які, звісно, будуть перекладені на кінцевого споживача. Така система аж ніяк не сприятиме розвитку логістичного ринку.

Також в Україні чиновники багато говорять про користь від запровадження вагового контролю. Щоправда, вони забувають нагадати, що це водночас є негативним фактором для споживачів транспортних послуг. Залишається менше можливостей робити доставку за один рейс з невеликим перевантаженням. Отже, у багатьох випадках логістичні видатки зростуть. З іншого боку, повна відсутність вагового контролю, яка зберігалася протягом десятиліть, також створила чимало проблем. 

Ще одне «вузьке» місце – це вкрай низька пропозиція на ринку складської нерухомості України. Традиційно погані справи як у сегменті низькотемпературних складів, так і з сухими складами загалом. Якісних приміщень катастрофічно бракує. 

Сама специфіка ведення бізнесу в Україні також викликає занепокоєння. Хоч це й не завжди можна назвати проблемою у звичайному розумінні слова. Але будь-який досвідчений учасник ринку добре знає, наскільки важливо у нас правильно обрати контрагента та партнера з ведення бізнесу. 

Залишається проблема застарілого парку рухомого складу, хоч оновлення і відбувається. Це стосується як автопідприємств, так і залізниці. Важко назвати нормою, коли більшість авто, локомотивів, вагонів за західними стандартами мали би давно піти в утилізацію. 
Відносно новою проблемою стала складність координації бізнесу в умовах локдауна. Анрій Мокряков розповів про результати недавно проведеного опитування серед менеджерів логістичних компаній. Більшість респондентів цю проблему назвали серед ключових негативних факторів, які в останні півтора року заважали розвитку бізнесу. 

Зрештою, в Україні традиційно залишаються не лише економічні, але й політичні ризики, про які ніхто ніколи не забуває. 

Що у перспективі?

Аналізуючи сучасний стан української логістики, можна побачити також реальні перспективи її розвитку, вважає експерт. Як і раніше, в Україні основна частина вантажних перевезень здійснюється залізницею та автотранспортом. Щоправда, у 2020 році вантажообіг суттєво просів через пандемію та локдаун. Але результати перших дев’яти місяців 2021 року втішають. Показники трьох кварталів близькі до тих, які були зафіксовані за увесь минулий рік. Том галузь активно відновлюється. Існують сподівання, що результат 2021-го року буде десь поміж рівнем 18-го та 19-го років. Це, якщо брати до уваги лише офіційну частину логістичного ринку, уточнює Андрій Мокряков. 

Але в Україні є ще й значна тіньова складова економіки. На автотранспорті вона становить приблизно 40%, на залізниці, за деякими оцінками, – 25%. На водному та повітряному транспорті вона також існує, хоча, зважаючи на специфіку цих сфер, «тіні» там відносно небагато. Принаймні, про це говорять ті експерти, які періодично проводять моніторинг та аналіз ситуації. 

Утім, ситуація складається таким чином, що для всіх знайдеться робота. Так, за останній рік вельми перспективним напрямком стали перевезення будівельних матеріалів. Судячи з усього, ще рік-півтора активне будівництво буде продовжуватися, вважає Андрій Мокряков. Причому, це стосується як доріг, так і будівництва житла та комерційних об’єктів. Зараз взагалі дуже високий попит на нерухомість, тож інвестиції йдуть до цього сектору. Деякі експерти вважають, що справа може закінчитися надуванням мильної бульбашки. Інші стверджують, що ринок вийде на більш високий рівень та зафіксується там, створивши стабільні умови з невеликим зростанням для усіх його учасників, у тому числі й для логістичних підприємств. 

Є підстави вважали, що зростатиме роздрібний товарообіг. Поступово буде відновлюватися промисловість. Окрім того, в Україні будується чимало нових заводів, виробництво яких спрямоване не експорт. Тобто, міжнародна логістика також повинна зростати. 

Звісно, усе це стане реальністю лише за умови, що надалі в Україні не виникнуть якісь серйозні форс-мажорні обставини. На жаль, і на таку імовірність ми повинні зважати. Якщо ж ситуація залишиться більш-менш спокійною, то варто очікувати збільшення будівництва інфраструктурних об’єктів. Наприклад, зараз мова йде про будівництво нової об’їзної дороги навколо Києва. Цілком зрозуміло, що це стане новою локаціє для сучасних складів та логістичних центрів. 

Кілька факторів є, скоріш, не стільки реальною перспективою, скільки нагальною потребою. Чи почнуть вони працювати на логістику? Відповідь на це запитання, на жаль, криється не лише в об’єктивних ринкових умовах. Серед таких Андрій Мокряков називає потребу в оновленні рухомого складу, що не може відбуватися само собою, поки ставки за кредитами в Україні високі. Нажаль, таке оновлення можуть собі дозволити у повній мірі лише деякі компанії. Ще одна нагальна потреба – у приведенні законодавства до потреб комерційних підприємств та споживачів. 

Існують ще напрямки діджиталізації, запровадження новітніх технологій та стабільного розвитку електронної комерції. Усі вони також впливатимуть на розвиток української комерції. 

«Зрештою, ми віримо, що усе в нас буде добре. Якщо ми докладатимемо зусиль, то разом досягнемо добрих результатів», – підсумував Андрій Мокряков. 

По темі:

 

Другие публикации автора: