Віктор ШЕВЧЕНКО

співвласник, генеральний директор групи логістичних компаній ZAMMLER

Шлях вгору

Співвласник та генеральний директор групи логістичних компаній ZAMMLER Віктор Шевченко в інтерв’ю журналу «Кореспондент» розказав про те, як логістика переживає чергову кризу, якими можуть бути наслідки пандемії для світової економіки і як його компанії під час карантину вдалось відкрити міжнародне представництво у Казахстані.

– З Вашої точки зору, як криза вплинула на українську економіку і на Ваш бізнес зокрема?

– Логістичні компанії обслуговують практично всі галузі, ми своєрідний «бек-офіс» економіки, тому добре бачимо тенденції зсередини. Якщо говорити глобально, то сфера торгівлі товарами «просіла» на 15-20%, а в деяких сегментах – і на 30%. Показники знизились в основному у тих компаній, які до карантину не розвивали онлайн-продажі.

А ось компанії, які вже були представлені в Інтернеті, втратили набагато менше. На логістику криза вплинула не так суттєво. Складський бізнес, наприклад, не тільки залишився на колишньому рівні, а й навіть виріс. Це пов'язано з тим, що багато компаній почали формувати товарні запаси на 3-5 місяців вперед на випадок чергового локдауну. Тож попит на складські приміщення відчутно збільшився.

– У зв'язку з тим, що під час карантину багато компаній почали розвиватись онлайн, чи відчула Ваша компанія зростання попиту на послугу фулфілмент?

– Фулмілмент, як комплексна логістика для інтернет-магазинів, в класичному розумінні (коли беремо під контроль зберігання товарів, управління запасами, виконання замовлень для кінцевих покупців), розвивається доволі повільно. Причина в тому, що в Україні є кілька великих Інтернет-магазинів, і безліч дрібних, які намагаються «відщипнути» своє місце на ринку. Середніх за розміром компаній, які традиційно є головними споживачами послуги фулфілмент, дуже мало. І з початку 2020 року нових гравців, які вирішили освоювати ринок лише онлайн, теж не з'явилося.

Умовно кажучи, частина тих компаній, яких ми обслуговуємо, раніше продавали товар тільки в мережі магазинів, а навесні-влітку вони запустили ще й Інтернет-продажі. Це впливає на певні механізми в нашій роботі, але на поставках і зберіганні продукції ніяк не відображається.

Під час карантину клієнти звертались з проханням надати знижку, знизити вартість ваших послуг, та чи йшли ви для них на поступки, враховуючи ситуацію?

Запитів на знижки не було, тому що як ми, так і наші клієнти, під час карантину продовжували працювати, адже логістика - це стратегічна галузь. Хоча, при необхідності, ми разом з партнерами вибудовували план подальших дій, прораховуючи всі можливі сценарії. Також ми започаткували проєкт з безкоштовного консультування компаній щодо оптимізації їхньої логістики. Ми проводимо невеликий аудит логістичних процесів та надаємо рекомендації, як їх потрібно скоригувати. Цією послугою і зараз може абсолютно безоплатно скористатись будь-яка компанія, яка зареєстрована в Україні, здійснює експортно-імпортну діяльність і працює не менше 3-х років. Так ми хочемо підтримати бізнес, який опинився в складному становищі.



– Чи змінилась структура товарообігу з початку 2020 року? Можливо, у зв'язку з пандемією змінився «портрет» ваших клієнтів?

– Змін ніяких немає. Близько 80% нашого портфеля – транснаціональні корпорації (категорія «А»), 20% – середні і дрібні компанії (категорія «С»). Перевага роботи з великими клієнтами в тому, що вони забезпечують стабільний обіг протягом 1-3 років.

Але дохід, який приносить логістам великий бізнес, значно нижчий маржі від співпраці з невеликими компаніями. У той же час, з клієнтами категорії «С» працювати складніше, бо витрати на їх супроводження вищі, а горизонт планування – максимум кілька місяців. Якщо говорити про портфель наших найбільших клієнтів – це переважно виробники тютюнової продукції, а також постачальники портативної електроніки, садової та побутової техніки.

– На якому рівні знаходиться вакантність ваших складів на даний момент?

– Вона не перевищує 3-5%. Багато компаній, як вже говорив, зараз намагаються підтримувати надлишковий обсяг запасів на складах.
Не завжди виходить, оскільки виробники, у свою чергу, створюють штучний дефіцит продукції. Хоча попит є. Заводи і фабрики перестраховуються, і відвантажують своїм партнерам в Україні рівно стільки, скільки необхідно для покриття цього попиту, для збереження частки ринку і для підтримання ціни. Надлишок ніхто в країну не завозить.

– Зараз складські площі ви орендуєте, чому не купуєте чи будуєте власні приміщення?

– Про купівлю, так само як і про будівництво складів, ми думаємо вже давно. І я, як керівник бізнесу, за те, щоб у нас були свої склади.

Власними активами управляти легше і ефективніше. Проте, наразі щоб вкладати кошти в складські приміщення в Україні потрібно врахувати всі наявні та можливі ризики. Головним чином тому, що інвестиція в таку нерухомість повернеться, в кращому випадку, через років 10.

В українських реаліях спрогнозувати, що станеться в країні за цей час, чергова революція чи політична криза, просто неможливо. До речі, потреба в диверсифікації та захисті від усіх цих ризиків і стала однією з причин, чому ми почали розвивати бізнес за межами України – в Польщі, Китаї, а з недавнього часу – і в Казахстані.



– В Казахстані Ви відкрили представництво зовсім недавно, вже під час пандемії? Чому саме цей ринок і чому саме зараз?

– У Казахстан нас запрошував ще в 2015-2016 роках один з великих дистриб'юторів води і напоїв. Тоді ми про співпрацю не домовились, але продовжили спостерігати за тамтешнім ринком. У 2019 нам надійшла пропозиція від іншої компанії. Цього разу ми все-таки зважилися на спільний проєкт, і вже в березні 2020 року запустили його. Тобто, трохи більше ніж за два місяці ми відкрили повноцінний офіс зі складами, найняли людей й почали обробляти товарні потоки клієнта. У підсумку, ми від цього тільки виграли. Ми зібрали команду кращих українських фахівців, які змогли професійно реалізувати завдання, поставлені перед нами замовником. Досвід і навички українських логістів сьогодні високо цінують в різних країнах. Команда відлетіла в Казахстан десь під кінець лютого, а далі вони вже практично самі завершували весь процес відкриття. До речі, завдяки такому швидкому старту нам не завадив карантин: до його початку наші співробітники вже працювали на новому місці.

– Які перспективи ви бачите для свого бізнесу в Казахстані?

– Цей проєкт розрахований мінімум на три роки, і ми готові активно в нього інвестувати. Ми вже розвиваємо там автопарк і навіть думаємо про власний склад. Взагалі, в Казахстані зовсім інший інвестиційний клімат. Він, як не прикро це визнавати, набагато м'якший і комфортніший, ніж в Україні.



– Якими будуть результати 2020 року для вас, якщо порівнювати з 2019 роком? Які плани на наступний рік?

– Згідно наших прогнозів, а вони в свою чергу базуються на планах наших клієнтів, за результатами 2020 року обсяги бізнесу залишаться на рівні 2019 року. З одного боку, це краще, ніж падіння. З іншого боку, ми недоотримаємо 20% зростання, які закладали на 2020 рік. Зараз прогнозувати складно, адже зазвичай третій і особливо четвертий квартали – найбільш активні. Але з огляду на те, що ми прив'язані до бізнесу клієнтів, сподівань на зліт в кінці року практично немає. Наші партнери теж на кінець поточного року мають намір досягти хоча б результату 2019 року, це в кращому випадку. Крім того, практично всі компанії скасували тендери, які зазвичай проводяться в серпні і вересні, і перенесли їх на початок майбутнього року. Це теж говорить про те, що бізнес зайняв вичікувальну позицію. Що ж до 2021 року, то ми плануємо розширити автопарк власних вантажівок в Україні і в Польщі. Це задача, яку ми виконаємо у будь-якому випадку, і на яку не вплинуть ні карантин, ні будь-які інші негативні фактори.

На сьогодні наш автопарк у Польщі становить 70 вантажівок. На початку наступного року ми маємо намір закупити ще 30-40 автомобілів. В Україні у нас 45 вантажівок, вони курсують у Києві та Київській області. Наші плани на 2021 рік – розширити автопарк в Україні до 70 одиниць, і запустити вантажівки на міжнародні напрямки, так як для зарубіжних вантажоперевезень ми поки використовуємо орендований транспорт.

– Що, на Вашу думку, зміниться в бізнес-процесах після пандемії? До чого варто готуватись Вам та Вашим клієнтам?

– Не варто очікувати, що після подолання пандемії, бізнес та економіка відновляться в один день. Та й пандемія – далеко не єдиний фактор впливу. Що ми вже бачимо – це підвищення попиту на складські приміщення класу В і С у зв'язку з тим, що їх оренда коштує нижче, ніж складів класу А. Оскільки більшість складських комплексів ZAMMLER саме категорії А, то ми думаємо про збільшення складських площ за рахунок об'єктів В і С класу.
Також ми очікуємо, що вартість оренди складських площ у 2021 році може зростати. За нашими оцінками, ставки можуть підвищитись до 10%. Серед головних чинників – девальвація гривні до долара. Але якщо зросте ціна складів, то впаде й попит. Це призведе до вивільнення площ десь у другому півріччі 2021 року і вартість оренди знову піде вниз. Але однозначно говорити як буде розвиватись ситуація, зарано.

Що стосується загальних процесів, які точно зазнають змін, то це, звичайно, автоматизація та міграція в онлайн. І це, мабуть, один із небагатьох «плюсів» епідемії, яка дійсно підштовхнула бізнес до того, щоб він активно зайнявся розвитком IT-продуктів та впровадженням цифрових рішень.

ZAMMLER GROUP – перший український 3PL-оператор, має власні представництва в Польщі, Китаї та Казахстані. 
Тел./факс: + 38 (044) 233-62-28
Сайт https://www.zammler.com.ua         Публікаціі компанії

 
Джерело

Теги: