Проєктний менеджмент у закупівлях: Результи дослідження

Закупівельники дедалі частіше працюють у форматі проєктів, однак звичайне корпоративне навчання досі не встигає за цим трендом.

Консалтингова компанія IPSM провела опитування серед українських закупівельників, щоб з’ясувати: чи потрібен проєктний менеджмент у закупівлях, де його використовують і якому навчанню фахівці надають перевагу. 

Коли закупівельник – проєктний менеджер? Як показало дослідження, більшість закупівельників залучені у проєктну роботу, навіть якщо їхня посада цього формально не передбачає. Найпоширеніші задач туті: 

  • запуск нових категорій; 
  • трансформація закупівель; 
  • ІТ-проєкти, пов’язані з автоматизацією закупівель. 

«Роль закупівельників давно вийшла за межі самих тенедрів. Вони стають лідерами змін: автоматизують процеси, будують довготривалі партнерства, впроваджують нові категорії. Дуже часто опиняються у ролі проєктних менеджерів, але, на жаль, без потрібної підготовки. Закупівельники в Україні часто плутають свої звичайні поточні завдання від проєктної роботи», – коментує Марина Трепова, СЕО консалтингової компанії IPSM. 
 
Що важко? 30% респондентів визнали найбільш складною частиною роботу з внутрішніми стейкхолдерами. Ще 20% – управління командою, і стільки ж – контроль строків і змін. Висновок: закупівельникам потрібні не лише технічні навички, а й soft skills: комунікація, делегування, адаптація до змін. 
 
А що допоможе? На запитання, що було б найкориснішим у навчанні, лідирують: 

  • практичні кейси саме зі сфери закупівель (48%); 
  • шаблони та інструменти для проєктної роботи (30%); 
  • робота з реальними кейсами (11%). 

Цікаво, що сертифікат як цінність згадали лише 7% – для більшості важливішими є прикладні знання. Що це означає для компаній? 58% респондентів вважають, що їхнє керівництво недооцінює важливість проєктного менеджменту для закупівельної функції. Це може стати гальмом для трансформацій, адже навички управління проєктами критично важливі під час змін у постачанні, впровадження SRM чи оптимізації витрат. 
 
Висновок: Компаніям варто інвестувати в розвиток проєктних компетенцій закупівельників – особливо через практичне, адаптоване під реалії навчання. Адже саме ці фахівці часто стають рушіями змін. 
 

Раніше ми писали:

  • Більшість закупівельників в Україні за впровадження ШІ – опитування IPSM. Опитування консалтингової компанії IPSM серед українських спеціалістів у закупівлях показало, що більшість позитивно ставляться до впровадження штучного інтелекту у бізнес-процеси, однак підходять до цього питання з певною обережністю.
     
  • Поради закупівельникам як втриматися на турбулентному ринку. Професійний закупівельник, CEO IPSM Марина Трепова на своїй сторінці у Facebook проаналізувала наслідки митних інновацій Трампа і дала поради закупівельникам, як діяти у періоди невизначеності на ринках. 
     
  • Як змінилася робота з постачальниками в умовах війни. Консалтингова компанія IPSM за допомогою свого телеграм-каналу Закупівлі_News у грудні 2024 року зробила опитування серед українських закупівельників. Опитування показало, що 80% організацій змогли успішно стабілізувати свої ланцюги постачання попри військові ризики, хоча якість поставок у 41% компаній зазнала погіршення. 
     
  • Штучний інтелект здатний забрати до 95% закупівельної рутини. Штучний інтелект бере на себе до 95% рутинних завдань у процесі S&OP: завантаження та фільтрацію даних, прогнозування, створення планів замовлень, а також середньо- та довгострокових планів. Це дозволяє спеціалісту з планування зосередитися на найважливіших 5% роботи: узгодженні, вирішенні позапланових ситуацій і постановці стратегічних цілей.
Другие публикации автора: