Андрій САВАРЕЦЬ

експерт з правових питань Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні"

Продавати послуги закордон стане легше

За підсумками минулого року, Україна втратила на експорті послуг майже 2 млрд дол. Так, за даними Державної служби статистики, у 2015 році експорт становив 9,6 млрд дол, у 2014 році – 11,5 млрд дол. І це лише офіційні цифри, що показують "білу" частину цього сектору економіки. Падіння цих показників має комплекс причин. Одна із головних – бюрократизація процедури валютного контролю експортних операцій. Програма USAID ЛЕВ спільно з Міністерством економічного розвитку та торгівлі залучили широке коло експертів до цієї проблематики та представників малого та середнього бізнесу. В результаті був підготовлений новий проект Закону України, який передбачатиме скасування валютного контролю для експорту послуг. Він був зареєстрований 21 квітня за номером 4496

За підсумками минулого року, Україна втратила на експорті послуг майже 2 млрд дол.

Так, за даними Державної служби статистики, у 2015 році експорт становив 9,6 млрд дол, у 2014 році – 11,5 млрд дол. І це лише офіційні цифри, що показують "білу" частину цього сектору економіки.

Падіння цих показників має комплекс причин. Одна із головних – бюрократизація процедури валютного контролю експортних операцій.

Ті адміністративні бар'єри, які існують зараз, спонукають експортерів шукати тіньові способи заведення валюти в Україну, або не заводити її в країну взагалі.

І визначним є той факт, що це не пов'язано з бажанням українців ухилитися від сплати податків. Навпаки, експортери послуг хочуть сплачувати податки у державну казну.

Одним із перших кроків до дерегуляції цієї сфери була публікація  Національним банком України Електронного повідомлення від 07.07.2015 № 22-01012/46746 "Про здійснення контролю за операціями резидентів, які передбачають експорт послуг нерезидентам через мережу Інтернет", який мав би спростити деякі процедури.

Програма Агентства США з міжнародного розвитку "Лідерство в економічному врядуванні" провела кілька експрес-опитувань експортерів послуг, щоб з’ясувати реальний стан речей, пов’язаних із валютним контролем експорту послуг.

Майже у 40% опитаних експортерів підтвердили, що виникають проблеми з валютним контролем під час зарахування валютної виручки. У 36% банк не приймає інвойси.

Майже у чверті експортерів банки продовжують вимагати "мокрі печатки".

Друге наше опитування стосувалося обтяжливості перекладу зовнішньоекономічного контракту. Для 70% експортерів часові та грошові витрати на переклад контрактів є суттєвою перешкодою у здійсненні підприємницької діяльності.

Також існує проблема в напрямку бухгалтерського обліку та фінансової звітності, зокрема, визнання інвойсу первинним документом.

Оскільки на даний момент, попри те, що банки вже приймають інвойси в якості документу, що підтверджують факт надання послуг (виконання робіт), все одно виникають проблеми під час перевірок податковими органами.

Крім того, звертає на себе увагу ще і такий аспект: законодавство, яке регулює дану сферу, безнадійно застаріло.

Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" був прийнятий у 1993 році, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" – у 1994 році. А Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" святкуватиме 25-річний ювілей.

Фактично, наше законодавство тягне нас в минуле і не дозволяє рухатися разом із прогресивним світом.

Програма USAID ЛЕВ спільно з Міністерством економічного розвитку та торгівлі залучили широке коло експертів до цієї проблематики та представників малого та середнього бізнесу.

В результаті був підготовлений новий проект Закону України, який передбачатиме скасування валютного контролю для експорту послуг. Він був зареєстрований 21 квітня за номером 4496

Ініціатива таких радикальних змін надходила саме від Національного банку України, спеціалісти якого визнали, що валютний контроль експорту послуг не виконує своїх функцій, адже банки не в змозі об’єктивно проконтролювати момент надання послуг.

Таким чином, валютний контроль експорту послуг вже давно втратив свій першопочатковий сенс. Залишилась "обгортка", яка підпорядкована одній ідеї – виконати формальності, прописані законодавством.

Проект закону передбачає, що експортери послуг зможуть укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) не лише в письмовій формі, а й в електронній.

Сучасні технології в світі дозволяють укладати різноманітні угоди, не відходячи від свого комп’ютера, шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями, або шляхом виставлення рахунку (інвойсу).

Тобто, інвойс і буде договором. У той же час, банки матимуть право запитувати інвойс в експортера для ідентифікації валютної виручки як такої, що отримана від експорту послуг.

Також, згідно із законопроектом рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом, що повинно усунути всі непорозуміння з податковою інспекцією.

Можливість в різний спосіб укладати зовнішньоекономічні договори – крок вперед.

За словами співавторів законопроекту, народних депутатів Вікторії Пташник та Владислава Голуба, у цього законопроекту є шанси дуже швидко пройти всі регламенті процедури, оскільки немає жодного політичного забарвлення, суто економіка.

Натомість, його прийняття виведе значний обсяг експорту послуг в легальну площину, збільшить притік валютної виручки, надходження до бюджету України та спростить ведення підприємницької діяльності для малого та середнього бізнесу.

Другие публикации автора: 
Андрій САВАРЕЦЬ

експерт з правових питань Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні"