Олексій ХМАРА

виконавчий директор Transperency International в Україні

Потенціал прозорих закупівель: який ринок може сформувати держава?

0
1978
Про державні закупівлі в Україні говорять багато, переважно пов’язуючи цю галузь із великою корупцією. Значна частина підприємств навіть не намагаються отримати замовлення на постачання товарів та послуг, які будуть оплачуватися з бюджету, бо їх керівники не вірять у можливість чесної перемоги. З іншого боку, відомо, що бюджетні кошти годують цілій прошарок бізнесменів, котрі не надто переймаються оптимальними цінами чи хоча б мінімальною якістю своїх продуктів. Чи реально у близькій перспективі змінити ситуацію на краще?

Причини та наслідки корупції

Державні закупівлі, як відомо, існують для того, щоб забезпечити потреби бюджетних організацій, певних територій і самих громадян. При цьому всі розуміють, що товари та послуги у держзакупівлях мають коштувати якнайдешевше, а їх якість залишатися досить високою. Таку формулу співпраці держави та бізнесу підказує звичайний здоровий глузд, та в Україні, де корупція десятиліттями не зустрічала жодного серйозного опору, ситуація доведена до абсурду.

Міжнародні організації постійно розповідають, як складно вести бізнес у нашій країні. На всіх сусідніх територіях ситуація краща, ніж у нас. За даними Світового Банку та ЄБРР, у 2014 р. 99% підприємців, котрі перемагали в нас у тендерах на держзакупівлі, давали за це хабарі чиновникам. У 2015 р. ситуація трохи поліпшилась, але не радикально. Система хабарництва при розподілі держзамовлень стала настільки звичним явищем, що кожного, хто виграє тендери, у суспільстві вважають корупціонером.

Приклади загальновідомі – це і закупівля малини по 600 грн/кг, і «вежі Бойка», за які переплатили близько $150 млн, і лавки для харківського метро, які коштували чи не дорожче, ніж крісла у дорогих автомобілях.

– На жаль, корупцію ми можемо бачити майже всюди, – нагадує О. ХМАРА. – Будь-які витрати з державного чи місцевих бюджетів корумповані чиновники намагаються перетворити на джерело особистого збагачення. Відтак ціни суттєво зростають. Дуже показовою в цьому плані стала історія з новорічними ялинками, які встановлювали цієї зими у Дніпропетровську. Місцева влада вирішила зробити подарунок містянам та встановити кілька новорічних ялинок у людних місцях. Прикрашання кожної з лісових красунь обійшлося бюджету приблизно у 1 млн грн. При цьому кількість прикрас на усіх ялинках була такою ж, як на одній у 2011 р., а ціна за послугу прикрашання виявилася уп’ятеро завищеною.

Якщо пригадати загальновідомі схеми у галузі ремонту автошляхів, закупівлі ліків тощо, ситуація справді починає виглядати загрозливою. Організація Transperency International в Україні намагається провести зміни на краще. Зокрема, її співробітники запустили у пілотному варіанті систему електронних закупівель ProZorro, через яку вже зараз щодня проходить приблизно 40 млн грн. За словами О. ХМАРИ, якщо ця система стане єдиною для усієї країни платформою, через яку будуть здійснюватися державні закупівлі, щоденна вартість контрактів, укладених в результаті відкритих тендерних процедур, сягне 800 млн грн. Це ринок, за який українському бізнесу варто поборотися.

Утім, зважаючи на негативну практику останніх десятиліть, варто сподіватися на появу великої кількості скептиків. Чому, власне, варто довіряти ProZorro, якщо всі попередні спроби навести лад у цій царині закінчилися цілковитим провалом? А тому, відповідають у Transperency International, що українське відділення організації жорстко контролюється закордонними колегами, основна діяльність яких зосереджена на створенні умов для чесного ведення бізнесу в цілому світі. Якщо українське відділення відійде від принципів ділової етики, почне порушувати моральні чи законодавчі норми й забуде про здоровий глузд, ніхто з цього приводу мовчати не буде. Варто системі ProZorro піддатися вимогам корупціонерів, і може зчинитися справжній міжнародний скандал, який напевне призведе до невтішних результатів для нинішніх борців за чистоту ведення бізнесу в Україні.

Результати пілотного проекту
 

На думку О. ХМАРИ, реформа держзакупівель в Україні не тільки розпочалася, але й уже приносить реальні результати. Тут він відзначає два важливих аспекти. По-перше, на ринку потроху збільшується конкуренція – дедалі більше учасників реєструються для участі у відкритих конкурсах, переможці яких не можуть бути відомі заздалегідь. А по-друге, корупціонерів почали реально карати.

– До речі, з 1 квітня ц.р. система ProZorro стала обов’язковою для використання у всіх органах влади, – нагадує експерт. – Усі майданчики готові для використання. На сьогодні купувати на умовах тендерів вже почали понад 4 тис. державних замовників. Донедавна серед потенційних виконавців були переважно компанії, які займалися будівництвом, постачали офісну техніку, деякі інші товари та послуги, та оскільки ProZorro стає основним шляхом держзакупівель, з’являється попит на послуги компаній з багатьох інших галузей.

Щоправда, багато підприємців все ще скептично ставляться до співпраці с державними структурами. Наприклад, часто можна почути таке запитання: «Навіщо брати участь у тендері, якщо невідомо, коли надійдуть гроші з бюджету?»

– Насправді це не зовсім так, – стверджує Олексій. – Грошей для держзакупівель стає дедалі більше. Єдине, чого не вистачає – це цивілізованого діалогу між сторонами. Але із запуском системи ProZorro контролювати хід закупівель можуть самі учасники тендерів та представники громадськості. Відслідковувати усі процеси надзвичайно просто, оскільки інтерфейс системи дозволяє у режимі реального часу отримувати інформацію про хід аукціону, довідатися, як укладені окремі угоди, який набір документів надав переможець тощо.

Ще під час роботи системи у пілотному режимі було створено комітет з розгляду скарг, до якого увійшли представники Мінекономіки, Антимонопольного комітету та громадські експерти. Хоч цей орган не мав статусу державного контролера, працював від досить ефективно – за перші 3 місяці 2016 р. розглянув понад 800 скарг на проведення конкурсів із держзакупівель і задовольнив приблизно 80% з них. А в квітні починає працювати система електронного оскарження, у якій дані автоматично обробляються та скеровуються просто до Антимонопольного комітету.

– Перевага цієї системи не тільки в тому, що вона дозволяє швидко приймати рішення, – наголошує О. Хмара. – Вона також допомагає виявляти корупціонерів у тендерах та відстежувати учасників торгів, які нечесно намагаються отримати держзамовлення. Крім того, будь-який користувач може налаштувати свій робочий кабінет в ProZorro таким чином, щоб бачити, хто виграє у тендерах, які проблеми виникають у їх учасників. Відповідні фільтри дозволяють отримувати сигнали про імовірні зловживання.

Словом, усі контролюють усіх, і ловити рибку в каламутній воді стає дедалі важче. За висновками експертів, стати учасником тендерів з держзакупівель в Україні тепер уже легко. Тож чи не варто спробувати?

Дистрибуция и логистика № 2, 2016

ЗАГРУЗИТЬ ВЕСЬ ЖУРНАЛ

 

Другие публикации автора: 
Олексій ХМАРА

виконавчий директор Transperency International в Україні