Підсумки Ukrainian Logistics Forum 2024

Логістика, як і інші галузі економіки, розвивається завдяки інноваціям. Але іноді і стабільність стає запорукою розвитку, – як у випадку щорічних профільних конференцій від компанії «Бізнес Самміт». Не зважаючи на нинішні складні умови команді «Бізнес Самміт» вдається двічі на рік збирати логістів у широкому колі однодумців. Для багатьох ці зустрічі стали невіддільною частиною професійного зростання, адже з кожним разом розширюються ділові контакти, укріплюються наявні, обговорюються «гарячі» теми й у виступах експертів, і у кулуарних бесідах.



Осінній Ukrainian Logistics Forum 2024, який пройшов 6 листопада у Києві, яскраво це підтвердив! Він зібрав понад 180 учасників – директорів SCM, керівників транспортної та складської логістики виробничих та торгівельних компаній, професіоналів і практиків, провідних експертів, операторів ринку, постачальників рішень, послуг, спеціального обладнання й інновацій. Обговорювали питання, які зараз найбільше хвилюють логістичну спільноту України, – кадрові рішення, автоматизацію, адаптацію до змін у Митному Кодексі, організацію вантажоперевезень в умовах нестабільності. 



За традицією модератором Форуму став Олексій ГЛАДИШЕВ, радник з питань логістики «Левада Консалтинг». Маючи неабиякий досвід (понад 20 років) в логістичній інженерії та продажах комплексних рішень Олексій ставив слушні запитання спікерам і вправно керував увагою аудиторії.


 
Також за традицією, перший виступ присвячувався аналізу і перспективам логістичного ринку України. Андрій МОКРЯКОВ, старший консультант аналітичного відділу Pro-Consulting, назвав три основні фактори, які зараз впливають на ринок – це відносна стабільність, лібералізація залізничних перевезень і подорожчання автоперевезень. За даними Pro-Consulting найбільшу увагу оператори ринку приділяють стратегічним викликам, кадровим проблемам і наближенню зими (з її можливими форс-мажорами). 

Разом з тим основні показники галузі демонструють поступове відновлення:               

  • 22% – зростання вантажообігу у порівнянні з 2023 р.; 
  • на 1.5 в.п. швидше відновлюється ринок внутрішніх перевезень; 
  • 6% – щомісячне зростання автоперевезень аграрної продукції восени; 
  • 1,8% – вакантність складів 
  • понад 40% – дефіцит на ринку овочесховищ.

Серед трендів наступного року Андрій МОКРЯКОВ назвав зміну ходу бойових дій; залучення нових спеціалістів у галузь; ризики в енергетиці; будівництво нових потужностей зберігання.



Далі Андрій СМАЛЬ, власник компанії ItUa, розказав як автоматизація покращує сучасну логістику.  Безумовно, майбутнє логістики пов’язане з блокчейном, штучним інтелектом, машинним навчанням та корпоративними платформами з автоматизації процесів. Але й сьогодення вже неможливе без цифрових рішень. До того ж цілий ряд факторів прискорюють цей процес – дефіцит робочої сили, порушення в ланцюгах постачання, зростання електронної комерції, перекріплення виробництва, корпоративні директиви, проблеми з пропускною здатністю ланцюгів постачання. Однак поки що існують суттєві перепони на шляху впровадження, до яких більшість компанії відносять: відсутність бюджету, вартість/ROI та необхідність навчання/ управління змінами. Андрій СМАЛЬ назвав переваги, які приносить автоматизація транспортної логістики та найпоширеніші проблеми транспортних компаній, які можна вирішити за допомогою впровадження корпоративної платформи управління логістикою. На завершення він продемонстрував функціонал такої платформи, яку розробляє його компанія під індивідуальні запити клієнтів.



Побудова стійкої системи управління матеріальними потоками сьогодні важлива, як ніколи. Ксенія ЮДІНА, власниця Q2Chain product, зосередила на цьому свій виступ. А почала вона з власних досягнень за цей рік: виведення на ринок нового продукту по автоматизації процесів прогнозування попиту та планування закупівель; його перше впровадження; продовження роботи над втіленням мрії безшовного поєднання маркетингу – деманд планування – закупівель – логістики – фінансів; завершення консалтингових проєктів у семи відомих компаніях та народження сина. 

Працюючи з підприємствами різних галузей та різною проблематикою Ксенія чітко побачила, що зона розвитку абсолютно всіх компаній – це core process – основний бізнес-процес. Налагоджений інформаційний потік у Supply Chain – це найбільша зона розвитку логістики. Для того, щоб його налагодити потрібно виконувати наступні дії:

  • First thing first – фокус на основному процесі.
  • Стандартизація процесу – навіть коли здається що це не можливо.
  • Алгоритмізація руху матеріального потоку – впровадження системи управління товарним потоком, S&OP процес.
  • Формалізація процесу. Потрібно знайти не оптимальності, дублювання, інформаційні розриви. Викрити всі проблеми та зустрітись з реальністю як є.
  • Автоматизація усіма доступними методами.      
  • Бути готовими до змін та нових викликів – впровадження системи управління змінами.

Налагодження інформаційного потоку стикається з певними перешкодами – супротив персоналу, недостатня компетенція у сфері управління ланцюгами постачань, відсутність культури впровадження змін тощо. Однак воля лідера функції та активна підтримка СЕО та власників; об'єднання комерції, маркетингу та логістики в одну команду; підвищення компетенцій персоналу у Supply Chain management, Project management, Change management та експертиза зовнішніх консультантів (свіжий погляд) допомагають забезпечити стійкість, у якій Supply Chain відіграє основну роль.     



Від теоретичних рекомендацій до практичних рішень перевів увагу учасників Форуму Роман ОСТРОВЕРХ, директор автодорожнього департаменту DSV. Його виступ присвячувався інтермодальним перевезенням, як альтернативі автодоставці. Вже кілька років поспіль українська логістика зазнає значних трансформацій та демонструє неабияку гнучкість в умовах зміни логістичних ланцюгів постачання. Всі пам’ятають блокування кордонів польськими фермерами, і розуміють, що це може знову повторитися.

Разом з тим контрейлерні перевезення нейтралізують ці ризики, вирішуючи й ряд інших проблем: 

  • Дозволи. Автотранспорт не перетинає кордон, тому не потрібні дозволи. 
  • Черги на кордонах. Потяги прямують за графіком, черги на кордонах не впливають на транзитний час. 
  • Наявність водіїв. В однаковій кількості перевезень в певний проміжок часу потрібно менше водіїв.  
  • Екологія. За даними DSV зменшення викидів на відрізку Форст-Мостиська становить приблизно 950 кг CO2.

Компанія DSV розробила і успішно використовує ряд рішень з інтермодальних контейнерних перевезень з Європи в Україну і навпаки. Про них Роман ОСТРОВЕРХ розказав детально.



Питанням взаємодії логістики та митниці присвятила свій виступ Юлія ПИНДУС, керівник відділу консультаційних послуг компанії CPTL. Вона визначила ключові питання, пов’язані з митницею, що впливають на успіх ланцюга постачання і детально зупинилася на статусі АЕО та його перевагах для бізнесу. Залучення більшої кількості посередників АЕО в ланцюг постачання сприяє безпечнішим, ефективнішим і економічно вигідним процесам. Застосування таких переваг як першочергове виконання формальностей та зменшення митного контролю можливо за умови наявності статусу у визначених учасників, а саме – митний брокер або власник вантажу (само декларант). Юлія підкреслила, що статус АЕО значно покращує якість послуг і конкурентоспроможності 3PL операторів та митних брокерів.



Наступний виступ також базувався на практичному кейсі. «Люди чи автоматизація: за та проти на прикладі ритейлу» – такою була тема виступу Кирила ЧЕНКАЛОВА, співзасновника Logistics Solutions Center, директора з логістики мережі аптек «Подорожник». Спікер розповів які зміни й чому були заплановані у мережі аптек «Подорожник», а також як відбувалася реалізація проєкту автоматизації і яких результатів вдалося досягти. 

На початку запуску проєкту, у 2022 році, логістична структура мережі складалася з одного центрального складу та 20 регіональних складів. На той момент їх планували замінити на 3 склади по Україні, а регіональні склади замінити на Crossdock. Передумовами такого рішення була економія на фонді оплати праці та оренді приміщень, яка в той час перекривала транспортні витрати, що виникали при переході на Crossdock. Однак у 2024 році ситуація змінилася – значно зросли зарплата і вартість палива, що нівелювало всю економію. До того ж компанія почала стрімко розвиватися і потребувала більших за площею регіональних складів. То ж було прийнято рішення залишати попередню модель (1+20), але провести автоматизацію, яка зараз якраз і впроваджується. Далі Кирило розказав про специфіку роботи центрального складу і про обладнання, яке вони вирішили поставити.    


 
Про можливості вітчизняного виробника автофургонів розказав Сергій ВОЛОСЬКИЙ, комерційний директор компанії «ІнтерКаргоТрак». Підприємство виробляє рефрижераторні, ізотермічні, мультитемпературні, промтоварні та спеціальні кузови-фургони, а також пропонує розробку, проєктування та виробництво фургонів під індивідуальні потреби замовників. 



Віктор БАРАНОВСЬКИЙ, провідний експерт з логістики, директор компанії «Логістична майстерня», підняв тему «сухих портів», як способу забезпечення оперативної та безперебійної логістики й перевезення контейнерів через кордон. Навчені цьогорічним блокування польських кордонів українські логісти почали шукати шлях надійного експорту (імпорту) і звернулися до залізниці. Однак повною мірою реалізувати її потенціал заважає різниця у ширині колій. Ті кляті 85 мм стоять на заваді фантастичних перспектив. Однак розв'язувати це питання допомагають «сухі порти» поблизу наших західних кордонів. І їх уже працює чимало. 



Виступ Віти МІРОШНИЧНКО, керівниці практики митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC Ukraine, зацікавив багатьох. Щоб уникати затримок і непорозумінь під час здійснення митних процедур потрібно враховувати усі зміни, які зараз впроваджуються на українській митниці. Про них розказала Віта МІРОШНИЧЕНКО. До основних нововведень в Митний Кодекс України входять:

  • Розширення можливостей для АЕО підтверджувати достатність свого фінансового стану, в тому числі у разі наявності негативних чистих активів. 
  • Запровадження концепції митного представництва з розділенням видів представництва на пряме та непряме. 
  • Здійснення розмежування обов’язків декларанта, утримувача митного режиму, особи, відповідальної за сплату митних платежів 
  • Врегулювання порядок здійснення декларування товарів на авторизованому об’єкті за «процедурою випуску за місцезнаходженням». 
  • Запровадження використання авторизацій для поміщення товарів в окремі митні режими, а саме: тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, імпорту (в частині процедури кінцевого використання).
  • Удосконалення завершення та припинення митних режимів, звітування про завершення митного режиму, особливості моніторингу відповідності умовам наданої авторизації для поміщення товарів у окремий митний режим. 
  • Запровадження вимоги до умов щодо зберігання документів та ведення облікових записів.
  • Запровадження механізму передачі прав та обов’язків утримувача авторизації (утримувача процедури).  
  • Визначення порядку постмитного контролю та поєднання його із заходами митного аудиту: запроваджено можливість електронного обміну запитами та документами, формування актів та довідок за його результатами, в тому числі через «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». 
  • Посилення аналізу ризиків на етапі після завершення митного контролю та оформлення. 
  • Удосконалення положення, що стосуються питань сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.

Віта МІРОШНИЧЕНКО детально зупинилася на Інституті «митного представництва» і змінах, які він вносить у взаємовідносини між компаніями, посередниками й митницею.

Без обговорення проблем нестачі персоналу сьогодні, напевне, не обходиться жодна конференція. Питання болюче. Тим цікавіший позитивний досвід, який можна застосовувати багатьом. Про ринок праці, його тренди та рекомендації щодо розв'язання кадрових питань розказала Тетяна ПАШКІНА, незалежна експертка ринку праці в України, кар’єрний консультант.    
     
Тетяна проаналізувала демографічну ситуацію в Україні, наслідки міграції та попит на логістичні вакансії. За її даними у транспортно-логістичній галузі конкуренція за роботу взагалі відсутня.

Хоча згідно з даними Work.ua, працівникам у галузі транспорту пропонують від 16 000 до 56 000 грн. Найбільше – водіям-міжнародникам та директорам СТО – близько 50 000 грн. Водіям, в середньому, готові платити близько 27 500 грн. Логістам, в середньому, пропонують 25 000 грн (від 15 000 до 50 000 грн). Найвищі зарплати у Києві та Львові. Експедиторам пропонують від 15 000 до 36 000 грн. В середньому – 22 500 грн. Найбільші заробітки у Львові – 27 500 грн та Києві. Роботодавці згодні платити непогані гроші й працівникам без досвіду роботи. Наприклад, у Черкасах водію-експедитору, залежно від обсягу виконаної роботи, пропонують до 30 000 гривень.   

Рішеннями по закриттю вакансій на сьогодні є перекваліфікація і залучення жінок до традиційних «чоловічих» професій.



Логічним продовженням теми управління персоналом став наступний виступ – презентація Олексія БОЛТЄНКОВА, керівника департаменту логістики та клієнтського сервісу PerciCo, Inc| Ukraine. Він розказав про подолання викликів 2024 року на прикладах мультискілінгу, мотивації персоналу та управлінням KPI. На переконання Олексія мультискілінг є відмінним рішенням в умовах дефіциту робочої сили. Наприклад, їх компанія реалізувала стажерську програму для водійок навантажувачів. Наступним важливим кроком стало створення комфортних умов роботи для ветеранів. Чудові результати принесла програма єІдея – стимулювання ідей від робітників щодо покращення бізнес-процесів. На завершення спікер розказав про оцифрування складності логістики, яке допомогло визначити й ліквідувати зайві процеси.



Кожна галузь економіки має свої логістичні особливості. Про те, чим сьогодні живе агрологістика, розказав Дмитро ЛИННИК, керівник департаменту логістики компанії «Агросем». Компанія має декілька напрямків діяльності – торгівля добривами, сільськогосподарською технікою та експортом зернових. Через зменшені врожаї зернових та олійних культур в цьому році скоротився й експортний вантажопотік, що спричинило профіцит на ринку вагонів-зерновозів та авто перевезень зернових. Дмитро детально розказав про стан зовнішньої торгівлі продуктами АПК, де провідні позиції займає перевалка у морпортах, навів динаміку змін вартості залізничних перевезень та фрахту у Європі, і звернув увагу на зростальну роль залізничних контейнерних перевезень і сухих портів на західних кордонах України, одним із яких – MOST LT, володіє «Агросем». 

На жаль двоє експертів – Дмитро САГАЙДАЧНИЙ, керівник відділу ЗЕД «Перша Приватна Броварня» та Артем РИБАЛЬЧЕНКО, менеджер з міжнародної логістики «ВіЯр» з поважних причин не змогли виступити на Форумі, тим більше часу для приватного спілкування з‘явилося в учасників форуму. 

Підсумовуючи роботу Форуму можна сказати, що не зважаючи ні на що, українська логістика впевнено виконує поставлені перед нею задачі й подає світу приклад стійкості, креативності та високої адаптивності.
   
Компанія «Бізнес Самміт» дякує Збройним Силам України за надійний захист (на щастя обійшлося без тривог), всім учасникам конференції, а також партнерам Ukrainian Logistics Forum 2024, завдяки яким стала можлива ця зустріч:

Ukrainian Logistics Forum 2024

Раніше ми писали:

  • Підсумки Logistics Innovation Forum 2024. У кожній галузі є події, які з плином часу стають для неї знаковими. В українській логістиці таких є декілька, і одна з них – зимово-весняний Logistics Innovation Forum від компанії Бізнес-Самміт. В цьому році він вже в тринадцятий раз зібрав логістів як зі сторони провайдерів логістичних послуг, так і зі сторони клієнтів-замовників. щоб підняти нагальні для галузі питання. 
     
  • Підсумки Ukrainian Logistics Forum 2023. 8 листопада, незважаючи ні на що (а форс-мажорів на початок листопада було достатньо) логісти зібралися на улюблену і шановану конференцію від Бізнес Самміт, щоб відверто поговорити про реалії, в яких зараз доводиться працювати. 
Другие публикации автора: