Підсумки Logistics Innovation Forum 2023

Логістам завжди є про що поговорити. Особливо у часи випробувань. Нажаль, протягом останнього року, через війну, можливості це зробити на профільних конференціях, значно скоротилися. А потреба обмінюватися досвідом роботи у нових нелегких умовах тільки зростає. Підтвердженням цього став 12-й Logistics Innovation Forum 2023, який відбувся 5 квітня у Києві. Замість очікуваних 160 учасників конференція зібрала понад 250 делегатів – керівників логістичних підрозділів виробничих та торговельних компаній, логістичних провайдерів, транспортних і складських операторів, постачальників IT-рішень.

Довелося навіть доставляти стільці. Давно такого не було. Та головне, що організатори – компанія «Бізнес Самміт», – підготували збалансовану програму і конференція виправдала очікування учасників.

Модератором форуму запросили бути Віктора БАРАНОВСЬКОГО, гуру української логістики. Деякий час він працював за кордоном і зустріч із ним стала для багатьох дуже приємною та очікуваною.

Відкрила конференцію Ірина КРАВЕЦЬ, експерт комітету з розвитку штучного інтелекту при Міністерстві Цифрової трансформації, керуючий партнер компанії CleverAgr. Темою її виступу стала «Цифрова логістика». Про цифровізацію логістики говорять давно. І багато хто вже чимало зробив для оцифрування своїх основних логістичних процесів. Але зараз всі ми опинилися на порозі нової цифрової революції яка може докорінно змінить усе. Відбувся прорив в галузі систем штучного інтелекту який став можливий через науковий апарат General Purpose Transformer. 

Ірина навела приклади вже відомих цифрових складових у логістиці, таких як промисловий інтернет речей (IIoT), електронний документообіг, е-ТТН, е-черга в портах тощо, і закликала не відкладати цифровізацію. Але перш ніж інвестувати значні кошти в нові технології, необхідно оцінити свій стан цифрової готовності. Спікерка розказала як це зробити і які найближчі перспективи використання штучного інтелекту у логістиці.



Далі Катерина ЛУНГУ, Head of marketing Quantum International, розказала про автоматизацію під час війни. Компанії Quantum International, попри втрату деяких партнерів через знищення їх підприємств і релокацію частини своїх працівників, ні на день не зупиняла роботу і підтримувала наявний клієнтів. Додавалися і нові. Тому Катерина ще раз нагадала, що обираючи партнерів з автоматизації не варто орієнтуватися на найнижчі ціни. Адже потім, як правило, з’являються додаткові платежі, про які спочатку мова не йшла. Наприклад, вартість ліцензій, чи обов’язкове обслуговування. Тому варто звертати увагу на найменші деталі договору, на масштаб бізнесу потенційного постачальника IT, хто є його клієнтами, чи є можливість особисто подивитися, як працюють вже впроваджені системи. Сьогодні це особливо актуально, адже багато компаній почали відмовлятися від IT-продуктів російського виробництва, шукаючи їм заміну.

Катерина ЛУНГУ підкреслила, що наявність у інтегратора локальних команд впровадження і підтримки є вагомою перевагою, адже дозволяє замовнику заощаджувати кошти й отримувати швидкий відгук на сервісні запити. Не менш важливим є багаторічний досвід і приклади впровадження у конкретних галузях промисловості. І наостанок Катерина порадила відповідально ставитися до підготовки початку автоматизації й самим замовникам. Адже чітке розуміння того, що клієнт хоче отримати на виході, наявність внутрішньої команди впровадження і злагоджена робота з інтегратором завжди приносять кращі результати.



Міжнародним автоперевезенням під час війни присвятила свій виступ Діана ПІЛОЯН, директор і власник компанії ForLogist. Спікерка нагадала, як змінювались тарифи на міжнародні автоперевезення по імпорту та експорту за 12 місяців війни, які напрямки перевезень стали занадто складними або навіть неможливими для виконання, як вплинула на транспортну галузь євроінтеграція. Прогнозуючи подальших перебіг подій Діана визначила основні тенденції ринку міжнародних перевезень. На її думку:

  • 2023 рік залишатиметься періодом невизначеності, що змушуватиме приймати рішення «на льоту».
  • Падіння попиту на перевезення призведе до стабілізації цін, але невідомо, що буде з цінами на пальне.
  • Слід очікувати зростання транспортних витрат на міжнародних автоперевезеннях на 12-13,5% через підвищення зарплат водіїв, дорожніх зборів, страхових внесків.
  • Все гостріше відчуватиметься брак персоналу. За підрахунками IPU у 2026 році у Європі може не вистачати близько двох мільйонів водіїв!
  • Продовжиться диджиталізація автоперевезень.



З 1 серпня 2023 року в Україні стає обовʼязковою е-ТТН. Зараз якраз слушний час потренуватися у користуванні цим документом. Євген ТРОМБОЛА, директор департаменту продуктів EDIN, нагадав що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України провело вже 6 вебінарів щодо впровадження е-ТТН і надалі продовжує надавати бізнесу відповіді на найактуальніші питання на тему е-ТТН. Слідкувати за новинами щодо вебінарів можна за посиланням https://ettn.miu.gov.ua/news/.

Далі спікер розказав, як приєднатися до е-ТТН і чому варто звертатися саме до компанії EDIN. Та найцікавішим у його виступі була презентація першого мобільного застосунку для підписання е-ТТН водіями.



Олексій СУМАРЄВ, керуючий директор «НАВІС ГРУП», познайомив присутніх з логістичними рішеннями своєї компанії, відповідно до сучасних реалій українського ринку.

Рік війни багато чого змінив в українській логістиці. Особливо в розрізі контейнерних перевезень, оскільки на даний час повноцінного морського сполучення з найбільшими та найпотужнішими портами України, нажаль, немає. Українська морська логістика змістилась до європейських портів, через які здійснюється як імпорт, так і експорт. Контейнери переміщуються як автотранспортом на контейнеровозах, так і з перевантаженням в тентовані автівки. Деякі морські лінії надають сервіс доставки вантажів із портів своїми контейнерними поїздами. Але не завжди такий сервіс є оптимальним та достатньо гнучким.

Компанія «НАВІС ГРУП» виступила ініціатором та експертом у створенні сучасного рішення доставки контейнерних вантажів з Європи до України мультилінійним контейнерним блок-поїздом Київ-Гданськ-Київ з фіксованим розкладом. Зараз ведуться перемовини з усіма зацікавленими лініями, що не мають власних залізничних рішень та клієнтами, які потребують такого рішення. 

Олексій СУМАРЄВ запросив усіх зацікавлених у співпраці до обговорення щодо створення та використання нового сервісу. Рішення готує до реалізації ДП «Ліски» разом з УЗ та польськими партнерами.



Продовжив роботу Форуму Сергій ВОЛОСЬКИЙ, комерційний директор «ІнтерКаргоТрак». Він презентував вантажні автофургони українського виробництва. Для перевезення товарів, які швидко псуються, компанія «ІнтерКаргоТрак» пропонує рефрижераторні причепи, рефрижераторні фургони та холодильно-опалювальні установки для причепів. Крім того, на замовлення клієнтів проводиться утеплення фургонів та оснащення додатковим обладнанням, як то: холодильно-опалювальні установки, зсувні перегородки, гідроліфти тощо.

Для перевезення товарів, які не потребують температурного режиму, «ІнтерКаргоТрак» пропонує майже все, що може знадобитися для оснащення вантажівки: промтоварні фургони, борт-тенти, борти, тенти, зсувні бокові штори та дах, сендвіч-панелі, автопоїзди, BDF-контейнери.

І, звичайно, компанія забезпечує гарантійне і сервісне обслуговування.

Попри очевидні переваги TMS і досі лишається інновацією для українського ринку. Чому? На це питання спробував відповісти Дмитро КОРОТКОВ, провідний спеціаліст з впровадження ANT-Logistics. Серед найчастіших причин, які стають на заваді використання TMS експерт виділив:

  • Страх перед змінами. Нова система може змінити внутрішні бізнес-процеси компанії і не всі люди до цього готові.
  • Великі витрати на впровадження.
  • Втрата безпеки даних

Але всі ці острахи давно є безпідставними. Без сучасних технологій компанії ризикують втратити позиції на ринку. Хмарні технології дозволяють заощаджувати значні кошти на вартісному обладнанні, а захист бази даних забезпечується шифруванням та авторизацією, які є у сучасних TMS-системах. То ж не варто відкладати впровадження TMS, якщо у цьому є потреба. Головне – правильно обрати постачальника IT-рішення.



Логічним продовженням теми цифровізації автоперевезень став виступ Анатолія ПРИЛУЦЬКОГО, директора ПП «Транс-Атлас» на тему: «Застосування інформаційних систем в організації роботи транспортної компанії». «Транс-Атлас» вже давно використовує різні програмні продукти. І Анатолій ПРИЛУЦЬКИЙ завжди радо ділиться практичним досвідом, переконуючи колег у необхідності цифровізації. От і на цей раз він розказав, які задачі вирішує сучасне програмне забезпечення у роботі транспортної компанії, як вони використовують CRM і ERP, що дає Бітрікс 24 для транспорту, як працює воронка продаж і система рейтингів. 

Спікер окремо зупинився на можливостях власної ERP-системи «Транс-Атлас», за допомогою якої в автоматичному режимі відбувається контроль документів на транспорті і завчасне інформування водії щодо закінчення їх дії, контроль простою транспорту і всіх бізнес-процесів під час надання транспортної послуги. А ще Анатолій ПРИЛУЦЬКИЙ поділився цікавим досвідом поєднання IP-телефонії з калькулятором вартості перевезень. 

Підсумовуючи свій виступ експерт назвав переваги впровадження інформаційних систем для транспортної компанії:

  • Стимулювання менеджерів до ефективної роботи
  • Відсіювання ненадійних клієнтів, ще до моменту оформлення заявки
  • Поява нових клієнтів і підвищення іміджу компанії
  • Повний аудит всіх операцій: виписка рахунків, відправка документів тощо
  • Вчасне оновлення документів для автомобіля або водія.



Далі Андрій МОКРЯКОВ, старший консультант Pro-Consulting, познайомив учасників Форуму з підсумками 2022 року для української логістики та прогнозами на 2023 рік. Серед найбільш негативних факторів впливу, які стали наслідками війни, експерт назвав:

  • закриття портів, що у свою чергу спричинило зміну каналів експорту та імпорту і появу величезних черг на кордонах;
  • кадрові проблеми;
  • зростання цін на паливо на 35-55%
  • блекаути;
  • зміну договірних відносин;
  • зміну структури постачальників та клієнтів;
  • втрату потужностей.

У 2022 році Україна пережила відчутне зниження обсягів виробництва, падіння обсягів експорту та імпорту. Це, у свою чергу, вплинуло на скорочення обсягів вантажоперевезень. І найбільше постраждали морські перевезення.

Чого ж очікувати у 2023 році? Зараз у всьому світі спостерігається банкрутство малого і середнього бізнесу, тому на думку Андрія МОКРЯКОВА, потрібно дуже уважно стежити за своїми партнерами, адже у разі банкрутства можуть постраждати їх логістичні компанії. Другий фактор впливу на ринок – це ситуація з енергоносіями. Хоч ціни на газ та нафту трохи стабілізувалися, починає даватися взнаки ембарго на російську сировину. Світовий тренд використання зеленої логістики в Україні трохи призупинився через війну. Але як тільки ситуація стабілізується, слід очікувати відновлення попиту у цьому напрямку. Після тогорічної масової релокації на захід України сьогодні можна говорити, що бізнес потроху повертається до центральних регіонів. У найближчі 2-3 роки слід очікувати попит на невеликі логістичні хаби і у київському, і у дніпропетровському регіонах. Ключовим же трендом в логістиці лишається безпека перевезень. Це впливає і на вартість, і на географію доставок. У небезпечні райони не всі згодні їздити. Щодо тренду на використання сучасних технологій, українська логістика поки не готова вкладати великі кошти у такі системи, як штучний інтелект чи телематика, тому можна сказати, що цей тренд для нас відкладений у часі.

Продовжила тему аналізу ринку Наталія СОКИРКО, керівник департаменту складської та логістичної нерухомості CBRE Ukrane. Її виступ присвячувався змінам ринку складської нерухомості Києва під час війни. За даними експертки повністю чи частково знищено майже 380 000 кв.м складських площ, що становить 21% від загального обсягу пропозиції в Київському регіоні (на кінець 2021 р. загальний обсяг площ склав 1,6 млн кв.м). В другому півріччі 2022 компанії почали повертатись до київського регіону, в тому числі із заходу України.

Найбільше внаслідок військових дій постраждали Західний (траси М-06, М-07) та Північний (траса М-01) напрямки. Близько 88 000 кв.м нових складських площ планується до виходу на ринок у 2023 за напрямками М-03, M-07 та в Києві під власні потреби. Майбутня пропозиція складських площ є неоднорідною. Лише 30% майбутньої пропозиції буде представлено спекулятивними площами (відведеними для здачі в оренду на відкритому ринку), тоді як решта будується під власні потреби.



Віктор БАРАНОВСЬКИЙ, провідний експерт з логістики, директор компанії «Логістична майстерня», не лише модерував Форум, а й поділився своїм баченням трансформації та адаптації логістики до нових обставин в умовах змінних процесів і кризових ситуацій.

На його думку, коли починається турбулентність, перевагу отримають ті, в кого процеси спрощені, а система складів – децентралізована. До війни було навпаки, завдяки концентрації і ефективному використанню ресурсів спрацьовував «ефект масштабу». Зараз тимчасово ситуація змінилась, надійність стала важливіша за ефективність. Але спрощення процесу не значить його примітивізацію. Просто необхідно уникати рішень з надмірною концентрацією ресурсу компанії. І з надлишковими кроками в процесах, які дають «занадто малий» профіт.

Виклики, які ми отримали «тут і зараз», вимагають нових і швидких рішень, які мають бути:

  • системними (з огляду на те, як рішення вплине на ланцюг постачання);
  • здатними до швидкого впровадження;
  • комплексними (в логістиці все взаємопов'язано тому практично не працюють разові зміни).

З того, що можна зробити, Віктор БАРАНОВСЬКИЙ порадив:

  • Зафіксувати і формалізувати процеси, щоб мінімізувати втрати інформації коли мобілізують «власника процесу».
  • Спробувати навести лад в системі навчання на робочому місці.
  • Звернути уваги на SAAS для автоматизації, тому що купівля персональних програмних продуктів не всім по кишені.
  • Орієнтуватись на «коробочні рішення», не тільки тому, що дешевше, а тому, що в них закладені всі необхідні процеси, які не просто так з’явилися.
  • Відмовитися від російського ПЗ (не формально).
  • Змінити гендерний склад персоналу в логістиці, зокрема на складах.
  • Забезпечити жінок на складах малою механізацією.

Продовжив роботу Форуму виступ Дмитра КАЛІНІЧЄВА, комерційного директора Dragon Capital Property Management. Спікер розказав про відновлення зруйнованих логістичних комплексів та розвиток нових проектів його компанії. З початку війни Dragon Capital втратив у Київській області 30% складів, 64% площ не постраждало, 6% вдалося відновити. Щодо логістичної нерухомості в інших областях України, Дмитро з гордістю розказав, що їх комплекс у Харкові не припиняв роботу, наперекір численним обстрілам. З початку війни орендарям були запропоновані індивідуальні умови і на сьогодні всі підтвердили пролонгацію договорів.

На об’єктах у Київській області, які не постраждали, робота також продовжувалася, і також за індивідуальними умовами, що допомогло зберегти клієнтів. Нині багато з них не тільки продовжують працювати, а й зацікавлені у розширені орендних площ.

Компанія вже відновила частину зруйнованих об’єктів, зокрема на «Вест Гейт Логістик», де було знищено 92,1% площ, з липня 2022 почали працювати 7,9% площ. Частково поновив роботу і Термінал Буча. Там було втрачено 52,4% площ, а з серпня 2022 року діяльність відновилась на 47,6% площ. Решта території цих об’єктів була розчищена від завалів і зараз пропонується, як відкриті майданчики.

В планах компанії на цей рік введення в експлуатацію першої черги Індустріального Парку М10 у Львові, про що Дмитро КАЛІНІЧЕВ розказав досить детально.

Про те, як перебудовували свою логістику агрокомпанії розказала Кристина ГУЛИДА, менеджер з логістики компанії Agro Region. Її виступ на тему «Адаптація логістики до нових умов, швидке реагування, впровадження змін та перебудова бізнес-процесів» викликав жвавий інтерес учасників форуму, хоча і стосувався вузької теми.

Основні обсяги експорту зернових в Україні до нападу росії на Україну проходили через порти Миколаєва, Південної Одеси та Чорноморська. Сумарно це 95% зернових вантажів, що вивозили морськими шляхами. Ще 5% припадало на Маріуполь та Бердянськ. Після початку війни компанія Agro Region перейшла в аварійний режим роботи. Підписання Зернової угоди, звичайно, полегшило ситуацію, але «Зерновий коридор» не дав можливості збувати продукцію компанії в повному обсязі. Тому вона налаштувала експорт до Європи залізничними вагонами (йдеться про незначні обсяги). Дана логістична альтернатива набагато дорожча та складніша. Залізничний транспорт не зміг повністю компенсувати втрати морської логістики. Проблема у низькій пропускній спроможності на кордонах з країнами ЄС.

Влітку 2022 року у компанії була сформована нова структура департаменту логістики, де логістика була розділена по напрямках. Навіть у такий важкий для бізнесу час Agro Region знайшов можливість придбати нову партію зерновозів DAF стандарту Євро-6 та 13 напівпричепів самоскидів MEGA до них, для оновлення свого автопарку та збільшення обсягів вантажних перевезень. Наявність власних зерновозів стала рятівною альтернативою і надала змогу компанії здійснювати перевезення власної продукції.

Навіть у найскладніші часи на варто відмовлятися від інновацій, навпаки, адже є багато простих і досить ефективних рішень, які не потребують великих інвестицій, натомість значно покращують виробничі показники. Про це розказав Кирило ЧЕНКАЛОВ, Co-Founder / Part Owner компанії Logistics Solutions Center. Він навів кілька практичних кейсів з власної практики. Один з них – автозамовлення в Екселі. Таке, виявляється, можливо. Інший цікавий приклад – реорганізація системи постачання товарів у fashion retail, який охоплює 2000 магазинів по Україні. Цей кейс виявився складнішим, адже потребував глобальної перебудови роботи складської логістики. Почали з наведення ладу в обліку товарів – зобов’язали виробників і баєрів постачати продукцію зі штрих-кодами, чого раніше не було. Далі замість 8 складів, на яких збирали відправлення для кожного магазина, залишили 3 склади, куди постачальники привозили свою продукцію, один розподільчий центр і крос-докінг. Крім того, вдосконалили систему мотивації персоналу, встановили, де необхідно, систему відеоспостереження, збільшили візки для збирання замовлень і купили необхідну скануючу техніку.

В результаті приріст продуктивності персоналу склав 180%, економія бюджету на ФОТ – більш як 1 млн грн. на місяць, SLA по повноті – 99,97%. Термін проекту становив 1 рік, а його окупність склала 7 місяців.

Цікаво, що у несезон у компанії з’явився надлишок персоналу, який вона «продавала» партнерам і заробляла на цьому гроші.

Останній кейс присвячувався сканувальному обладнанню, яке вивільняє обидві руки під час збирання замовлення. Це сканер-кільце і смартфон, до якого він підключається. Звичайно, не у всіх випадках це рішення є ефективним, але при штучній комплектації воно дозволяє підвищувати ефективність роботи на 10-15%.

Завершив ділову програму Форуму виступ Ярослава СТЕПЧЕНКОВА, проектного менеджера з операційного та системного удосконалення роботи бізнесу, IPMA, сертифікованого Кайзенпрактика, LSS Green Belt, коуча та ментора по роботі з функціональними командами.

Ярослав розповів про практичне впровадження буферної системи управління запасами торговельної мережі. Представляючи свій кейс спікер наголосив, що буферна система не завжди є найкращим рішенням, і з нею потрібно працювати обережно, особливо ритейлу. В його випадку, впровадження буферної системи замовляв виробник, який має мережу магазинів і сам прогнозує майбутні продажі. Блок буферних запасів лише поповнював запаси магазинів згідно з щоденними продажами. Спираючись на свій досвід, Ярослав вважає, що немає ідеального алгоритму прогнозування, як і немає ідеального буфера. У кожної програми є свої недоліки і буфера гарно працюють тільки при невеликих трендах падіння чи підйому. Причому, важливо враховувати, коли міняється система поповнення запасів потрібно змінювати весь логістичний ланцюг. Для того, щоб побудувати максимально точну модель управління буферами потрібно вивчити життєвий цикл кожного товару, динаміку його продажів у кожному з магазинів, і не в середньому за місяць, а щоденно; визначити ліквідні і неліквідні товари, адже для них будуть різні частота і об’єми поповнення. І чим більше різних статистичних даних буде зібрано про життєвий цикл кожного товару, тим якісніше можна буде побудувати модель його буферного поповнення.

Ось такі теми обговорювалися на 12-му Logistics Innovation Forum 2023.

Організатори дякують всім учасникам за високу залученість і всім партерам, завдяки яким цей форум відбувся:

Інноваційний Партнер – Quantum International
Головний 3PL Партнер – Synex Logistics
Офіційний Логістичний Партнер – Navis
Партнер останньої милі – ANT-Logistics
Спеціальний е-ТТН Партнер – EDIN
Спеціальний Партнер – ІнтерКаргоТрак
Спеціальний Транспортно-Логістичний Партнер – ПП «Транс-Атлас»
Партнер Логістичної Тари – Полімерцентр
Партнер форуму – Berger Cargo
Партнер форуму – FM Logistic
Партнер форуму – Denka Logistics
Консалтинговий Партнер – Pro-Consulting
Консалтинговий Партнер – For Logist
Консалтинговий Партнер – CBRE Ukraine
Консалтинговий Партнер – Logistics Solutions Center

По темі:

Другие публикации автора: