Андрій МОКРЯКОВ

старший консультант Pro-Consulting

Підсумки 2022 року для української логістики та прогноз на 2023 рік

Ось уже більше року, як українські підприємства вимушені працювати в умовах воєнного часу, що створює багато додаткових проблем. Про це вже багато говорили та писали, але спробуємо з’ясувати, що найбільше нині турбує представників вітчизняної логістичної галузі, а також оцінити поточну ситуацію і дати прогноз розвитку логістики до кінця 2023 року на підставі досліджень, проведених компанією Pro-Consulting. Своє бачення цих питань представив Андрій Мокряков, старший консультант компанії Pro-Consulting, виступаючи на Logistics Innovation Forum 2023.

Ключові проблеми ринку у 2022-2023 роках 

На жаль, останні 14 місяців, відколи розпочалася повномасштабна війна, негативно вплинули на українську економіки у всіх без винятку сегментах. Щодо логістики, то у першу чергу, це стосується сектору вантажних перевезень. Тут найбільшу шкоду завдало блокування морських портів країни, які зовсім не працювали протягом перших семи місяців, а пізніше могли обслуговувати лише експорт сільськогосподарської продукції у рамках так званого Зернового коридору. Внаслідок цього за останній рік докорінно змінилися канали експорту та імпорту. 

Звісно, за таких умов компанії змушені були покладатися на автомобільний та залізничний транспорт, а також налагоджувати нові шляхи постачання у сусідні країни Євросоюзу. На щастя, із самого початку війни усі вони пішли нам на зустріч та почали допомагати. 

Утім, така переорієнтація з морського на наземний транспорт створила нову проблему – великі черги на кордонах. З весни минулого року тут мало що змінилося: черги залишаються великими. Тому звичним явищем в експортно-імпортних операціях стали порушення термінів поставок, що само по собі є перешкодою для цілої низки галузей економіки. ї

Наступна ключова проблема стосується кадрів. Як відомо, багато чоловіків були мобілізовані, жінки з дітьми масово виїжджали за кордон. Отже, кадрів, особливо кваліфікованих, зараз бракує не лише логістичним компаніям – це загальноукраїнська проблема. Наприклад, компанія Pro-Consulting нещодавно досліджувала стан справ у сільському господарстві. І навіть там нестача кадрів сприймається як проблема, що має більш негативний вплив, ніж брак енергоносіїв та високі ціни на них, пережиті брекаути тощо. 

Зрештою, високі ціни на енергію та, особливо, пальне – це також важлива проблема сьогодення. Нафтопродукти стали дорожчими у середньому на 35-55%, і цього літа очікується друга хвиля значного зростання цін. Частково це відбувається через знецінення гривні, але основна причина у тому, що напередодні повномасштабної війни українці купували дешева автомобільне паливо з Білорусі та Росії. Звісно, робити це зараз уже неможливо, а пальне з сусідніх країн ЄС коштує більше, і логістика його постачання поки що також дорожча. 

Подібна ситуація склалася із забезпеченням електроенергією. Різниця лише у тому, що тут проблема виявляється більше не у транспортній, а у складській логістиці. В основному, через перебої у постачанні струму компанії вимушені використовувати автономні генератори. В результаті собівартість продукції, яка зберігається та обробляється на складах, подекуди стає більшою на 10-15%. Найбільше це, звичайно, стосується низькотемпературних складів. 

Ще одна ключова проблема – це зміна договірних відносин, а також заміна постачальників та клієнтів. За останній рік мало яке логістичне чи виробниче підприємство в Україні зуміло уникнути цього, адже більшість опинилися у принципово інших умовах, багато хто змушений був проводити релокацію бізнесу. Зміна постачальників та клієнтів для виробника, наприклад, завжди вимагала адекватної зміни у співпраці з логістичним оператором. В історії української економіки ці процеси ніколи ще не відбувалися настільки активно, як минулого року. 

Нарешті, останньою з визначених ключових проблем є втрата виробничих потужностей. З цим також зіткнулося чимало компаній, особливо тих, які працювали у зоні бойових дій. У когось знищено транспорт, були численні випадки руйнування логістичної нерухомості. Також багато майна залишилося на тимчасово окупованих територіях. 

Що з попитом?

Стан бізнесу у логістиці напряму залежить від попиту на транспортні та складські послуги. В умовах, коли у країні суттєво скоротилися обсяги виробництва, було б наївним сподіватися, що попит залишиться високим. Те, як виглядає картина станом на сьогодні, можна побачити на графіку. 


Як бачимо, найбільше зниження обсягів виробництва відбулося у нафтопереробці, виробництві гуми та пластмас, металургії. Але також суттєво постраждали машинобудування, деревообробка, фармацевтика, легка, добувна та навіть харчова промисловості. 

А ось що відбувається у сфері імпорту. Тут також падіння обсягів досягло 20-40% у найбільш важливих галузях: імпорті хімії та фармацевтики, полімерів, продукції машинобудування, тваринництва, товарів для транспорту. Трохи менше впав імпорт у секторі рослинництва, текстилю та одягу. Проте результати також негативні.

Нарешті, експорт. Тут на 50-60% скоротився вивіз за кордон полімерів, продукції хімічної та фармацевтичної промисловості, металургії, на 30-40% – продуктів харчування та виробів машинобудування. Олії, рослинництво – також у мінусах. 
Результатом стало зменшення обсягів перевезень.

Цивільні літаки, як відомо, в Україні не літатимуть до завершення військового стану. Хоч порти частково розблоковані, обсяги перевезень на морському транспорті впали на 63,8%, річковий транспорт зафіксував мінус 90% обсягів перевезень. На залізниці падіння становило 43,7%. Тут основна проблема у недоступності маршрутів, що проходять через зону бойових дій та на тимчасово окупованих територіях. 

Найменше постраждав автомобільний транспорт, адже саме на нього здебільшого покладалися у перший рік повномасштабної війни. Утім, і тут загальне падіння обсягів перевезень спостерігається на рівні 19,7%. 

У цілому український логістичний ринок втратив приблизно половину обсягів перевезень. Особливо це було помітно до серпня минулого року, відколи можна відраховувати час певної стабілізації на ринку. Отже можна сподіватися, що надалі логістична галузь зможе принаймні зберегти ту активність, яка спостерігається зараз. 

Чого очікувати від 2023 року?

Один зі світових трендів розвитку логістики, який також актуальний і для України, напряму пов’язаний зі станом малого та середнього бізнесу. Невеликі підприємства також створюють значну частину попиту на транспортні та складські послуги, а також визначають принципи, за якими формуються договірні стосунки між ними та логістичними операторами. 

На жаль, не лише в Україні через війну, але й у світі через кризові явища останнім часом суттєво підвищується ризик банкрутства у сфері малого та середнього бізнесу. З іншого боку, через труднощі, які виникають у секторі транскордонних перевезень, малий та середній бізнес дедалі частіше виявляється серед неспроможних клієнтів, які не можуть довго чекати на вантаж, платити більше тощо. Автоматично це створює проблеми для логістичних операторів. 

Андрій Мокряков порадив представникам логістичних підприємств уважно слідкувати за станом справ у своїх клієнтів. Власне, від того, наскільки фінансово спроможними вони залишатимуться, залежатиме стан цілого логістичного ринку. Відтак варто йти назустріч клієнтам, пропонувати вигідні договірні умови тощо. 

Другий тренд розвитку пов’язаний із ситуацією з енергоносіями. Ситуація на енергетичному ринку дещо стабілізувалася, але це, на жаль, не означає, що ми не матимемо неприємних сюрпризів ще до кінця поточного року. Окремо слід зазначити, що одним з ключових трендів у світі є використання зеленої енергетики як для виробництва електричного струму, так і на транспорті. Вважається, що це сприяє стабілізації бізнесу, оскільки можна уникати ризиків, пов’язаних з коливаннями цін на енергоносії. 

На жаль, події минулого року відкинули Україну далеко назад саме у розвитку зеленої енергетики, яка у нас лише почала набувати популярності. Однак ми бачимо, що ціла низка вітчизняних компаній хочуть запроваджувати у себе принаймні елементи зеленої енергетики. Це позитивний сигнал. З іншого боку, відомо, що екологічні проекти у нас вже  розглядали раніше, але усі переговори минулого року припинилися, бо у бізнесу були зовсім інші проблеми. 

Розвиток невеликих логістичних хабів нині сприймається як ще один важливий тренд на ринку. Після початку повномасштабної війни багато логістичних потужностей перемістилися у західні області України. Спочатку навіть здавалося, що відтепер усі найбільші логістичні об’єкти будуватимуть десь навколо Львова. Потім, коли ситуація на фронтах поліпшилася, почали відновлювати склади біля Києва, Дніпра, у Полтавській області тощо.

Характерно, що зараз зростає попит на регіональні логістичні центри відносно невеликого розміру. Йдеться про середні хаби, митні склади та інше. Споживчі товари, фармацевтична, харчова продукція тощо їде новими шляхами постачання через західний кордон. Хаби допомагатимуть перенаправляти продукцію по різних регіонах України. При цьому навряд чи буде значний попит на нерухомість з надто великою площею. Тренд на будівництво середніх та малих хабів збережеться принаймні протягом кількох років. 

Безпека – насправді ключовий тренд для країни, яка другий рік живе в умовах воєнного стану. Безпека зараз серйозно впливає як на вартість перевезень, так і на стабільність постачання. Особливо це стосується регіонів, які наближені до зони бойових дій. Там справді небезпечно, і багато перевізників просто відмовляються туди їхати. Тож виникає потреба принаймні у надійному страхуванні вантажів. З іншого боку, не є таємницею, що страхування саме воєнних ризиків коштує дорого. Андрій Мокряков порадив компаніям уважно відслідковувати усі ризики перевезень у різних регіонах. Принаймні потрібно постійно тримати руку на пульсі, адже ситуація може швидко змінюватися як в один, так і в другий бік. 

Використання нових технологій у логістиці також залишається одним з головних трендів на глобальному рівні. Хоч минулого року українським компаніям було здебільшого не до модернізації, запровадження сучасних технологій загалом залишається актуальним питанням. Зараз можна говорити, що на великі «проривні» рішення, як, наприклад, технології на основі блокчейну, штучного інтелекту тощо, в українських логістичних компаній не вистачає коштів, а вкладатися у незначні локальні автоматизації не завжди доцільно. То ж цей рік покаже, як швидко логістична галузь України зможе оговтатися і почати синхронізуватися зі світовими трендами.       

Зараз же в українських операторів актуальним лишається питання маржинальності. Компанії уникають запроваджень, які не дозволяють суттєво та швидко підвищити ефективність роботи. Відтак популярними стали невеликі проекти, що не вимагають використання значних ресурсів та дають результат майже негайно. Завдяки ним зараз і відбувається основний технологічний розвиток. Мабуть, ми повернемося і до більш масштабних модернізацій, але буде це, скоріш за все, лише після завершення війни.

По темі:

Другие публикации автора: