Юлія ЛАВРЕХА

керівник відділу трансфертного ціноутворення компанії Jurimex

Особливості визначення контрольованих операцій

У липні минулого року Верховна Рада України змінила законодавство, яке визначало, що таке контрольовані операції. Насправді ж нова норма почала діяти з 1 січня 2015 р., і це внесло цілу низку непорозумінь у роботу підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Що змінилося у цій царині, та на що тепер варто звертати особливу увагу? Про це розповіла керівник відділу трансферного ціноутворення компанії Jurimex, експерт Taxlink Юлія ЛАВРЕХА

Проблеми тлумачення
 

– Хоч нові правила діють уже другий рік, ще й сьогодні відбувається розгляд судових справ, які стосуються контрольованих операцій, за законодавством 2014 р.,– констатувала експерт. – Складати ж для себе алгоритми на підставі попередньої судової практики неможливо. Наприклад, стосовно операцій, здійснених до 31 грудня 2014 р., суд може прийняти одне рішення, а якщо вони були проведені кількома днями пізніше – зовсім інше.

Проблема ще й у тому, що компанії іноді самі не розуміють, коли вони проводять контрольовані операції, як мають складати звітність, визначати ціни та сплачувати податки. У час змін таке, на жаль, трапляється доволі часто. Помилка, якої підприємець припускається сьогодні, за деякий час може створити йому великі проблеми, і всі зароблені гроші підуть на штрафи, оплату послуг адвокатів та сплату донарахованого податку.

За словами Ю. ЛАВРЕХИ, ще у 2014 р. до переліку контрольованих операції входили і ті, які здійснювалися з резидентами. Тепер же контрольованою може бути виключно зовнішньоекономічна операція. Нібито ситуація стала простішою, та експерт звертає увагу на чотири важливі фактори:

1. Так чи інакше, учасником контрольованої операції має бути нерезидент (юридична чи фізична особа).

2. Це може бути договір з продажу товарів нерезиденту через комісіонера-нерезидента. Завжди мова йде про те, що ви продаєте йому якийсь товар, а не навпаки. Щоправда, тут виникають деякі непорозуміння. Усі терміни, які застосовуються у Податковому кодексі України, повинні тлумачитися саме за цим кодексом, але визначення поняття «комісіонер» там немає. У такому випадку необхідно використовувати інші законодавчі акти, та чи є гарантія, що ви будете розуміти значення терміну так само, як представники контролюючих органів? Щоб уникнути проблем, варто заздалегідь проконсультуватися з цього питання у Державній фіскальній службі України – перестрахуватися не буде зайвим.

3. Стороною операції може виступати контрагент-нерезидент, який зареєстрований у низькоподатковій юрисдикції. У 2014 р. можна було довести, що контрагент хоч і зареєстрований на території, яка входить до відповідного переліку Кабінету Міністрів України, але сплачує досить високі податки. Тепер це не має жодного значення – якщо контрагент знаходиться у низькоподатковій юрисдикції, операція з ним буде вважатися контрольованою. Ось тільки ще одна проблема: перелік Кабміну час від часу змінюється, одні країни потрапляють до нього, інші вилучаються, тож потрібно уважно слідкувати і за цим.

4. При визначенні контрольованої операції потрібно досліджувати увесь ланцюг руху товарів та грошей. Часом операція зовні виглядає такою, що не підпадає під поняття контрольованої, та контролюючі органи разом із судами можуть знайти ознаки фіктивності вашого контрагента, і тоді увага податківців буде прикута до контрагентів ваших контрагентів, про існування яких ви можете взагалі не знати, не говорячи вже про мотивацію прийнятих ними рішень.


Ознаки контрольованих операцій
 

– Загалом йдеться про два вартісні та один суб’єктний критерій для визначення контрольованої операції,– пояснює Ю. ЛАВРЕХА. – Та суб’єктний критерій має декілька альтернативних підпунктів: нерезиденти, пов’язані з вами, нерезиденти, внесені до переліку Кабміну, «посередники»-нерезиденти тощо. Коли ви здійснюєте зовнішньоекономічну діяльність, потрібно уважно дивитися, у яких випадках операції підпадають під визначення контрольованих, а значить, існують ризики, що вам доведеться обґрунтовувати причини.

Вартісні критерії зводяться до того, що сума доходу компанії від зовнішньоекономічних операцій за рік має перевищувати 50 млн грн або бути не меншою за 5 млн грн з одним контрагентом. Якщо ці показники виявляться меншими, операцію не будуть вважати контрольованою. Та треба мати на увазі, що для підрахунку 50 млн грн беруться усі доходи компанії. А саме:

  • чистий дохід від реалізації товарів, послуг та робіт;
  • інші операційні доходи;
  • дохід від участі в капіталі;
  • інші фінансові доходи;
  • інші доходи.

До отриманої суми доходів не включаються ПДВ та акцизний податок.

На визначення контрольованої операції впливає і її характер. Наприклад, продаж товарів через комісіонера-нерезидента іншому нерезиденту за умови досягнення вартісних критеріїв завжди вважається контрольованою операцією. З іншого боку, якщо результат здійснення операції ніяким чином не впливає на фінансовий результат компанії, така операція апріорі не може бути контрольованою. В інших випадках важливим стає і сам характер контрагента, зокрема, контрольованими операціями будуть операції з:

1. Контрагентами-нерезидентами, що є пов’язаними з вами особами. До таких належать:

  • власники більше 20%-ої частки компанії, які можуть мати майнові права як безпосередньо, так і через низку інших пов’язаних осіб;
  • юридичні особи, значною частиною капіталу яких володіє ваша компанія;
  • юридичні особи, які мають спільних з вашою компанією власників;
  • особи, які контролюють вашу компанію, призначають керівника, беруть участь у керівництві;
  • юридичні особи, яких таким же чином контролює ваша компанія;
  • суб’єкти, які контролюють одночасно і вас, і вашого контрагента;
  • посадові особи, які керують вашою компанією;
  • компанії, що мають той же склад керівництва, що й у вас;
  • особи, які можуть здійснювати фінансовий контроль, наприклад, надають великі позики для здійснення операцій.

2. Резидентами країн чи територій з низькими податками, внесених до переліку Кабінету міністрів.

3. Нерезидентами – пов’язаними особами через «посередників» – так званий ланцюг операцій. Але операція не буде вважатися контрольованою, якщо її неможливо було здійснити без такого посередника, чи його функція суттєва. Для цього необхідно, щоб посередник взяв на себе значні ризики або залучив суттєві активи.

– Насправді усе не закінчується на визначенні пов’язаності осіб, яким ви продаєте товар,– підсумовує Ю. ЛАВРЕХА. – А у випадку визнання осіб пов’язаними з вами неважливо, яким чином ви можете впливати на своїх партнерів, чи вони на вас – як бачимо, тлумачення тут дуже широке. Тож потрібно виявляти максимум обережності, роблячи для себе висновок, що ваші операції не підпадають під визначення контрольованих.

 

 

Другие публикации автора: 
Юлія ЛАВРЕХА

керівник відділу трансфертного ціноутворення компанії Jurimex