Андрей КОСТЮК

менеджер по корпоративным продажам компании «Виннер Украина»

Основні тренди сучасного автомобілебудування

У жовтні минулого року я вже робив подібний аналіз, намагаючись знайти відповідь на запитання: на яких автомобілях ми будемо їздити у майбутньому. Сьогодні, повертаючись до цієї теми, мені довелося переглянути 90% своїх попередніх оцінок та висновків. Минув лише рік, а ми вже бачимо нові умови та тренди, за якими розвивається світове автовиробництво. На жаль, зазирнути у далеке майбутнє можуть тільки письменники-фантасти. Ми ж, аналітики та експерти, більш-менш адекватно здатні прогнозувати події на рік чи два уперед. Передбачити, що станеться за 10 років на підставі наявної у нас інформації важко. Можемо хіба що помріяти чи спробувати вгадати, яким шляхом піде розвиток.

Екологічність залишається у центрі уваги

Першим та найголовнішим трендом сучасного автомобілебудування залишається боротьба за екологічність. Я вважаю його найважливішим тому, що сьогодні у цілому світі чиниться величезний тиск на автовиробників, яких примушують знижувати шкідливі викиди з двигунів внутрішнього згорання. 

Нині діючий у розвинутих країнах стандарт Євро-6 досить важко виконати. Наприклад, компанія «Форд» вимушена зняти з виробництва кілька популярних моделей тільки через те, що їхні двигуни вже неможливо «втиснути» у Євро-6. Але це нікого не цікавить. Авто за попередніми екологічними стандартами випускати та продавати забороняється.

Через потребу суттєво знизити норми шкідливих викидів у вихлопних газах змінюють свої модельні лінійки практично всі провідні виробники. До того ж, у світі почали використовувати нову методику вимірювання. Через це контроль став набагато суворішим. Якщо раніше достатньо було показати на стенді, що двигун емітує викиди у межах встановлених норм, а потім ще пройти через комп’ютерне моделювання, то тепер додатково автомобіль випробовують у реальних умовах, і показники стають точнішими.

З’явилися суворі обмеження для дизельних двигунів. У багатьох країнах машинам на солярці уже заборонили в’їжджати до центрів міст. Уже є і окремі дороги, і цілі райони, де рух дизельних машин зупиняють у певні проміжки часу. Тобто, якщо раніше дизельний двигун вважали вигідним через його економічність, то тепер стосовно них виникає чимало запитань.

Як реагують автовиробники?

За останні роки виробники приклали чимало зусиль для того, щоб завдяки високому технічному рівню машин зменшити кількість шкідливих викидів. Це і запровадження системи «старт-стоп», і використання різноманітних фільтрів, і електрифікація авто, яка вже стала окремим напрямком розвитку. 

Усі ці дії приносять позитивні результати. Принаймні, у 23 європейських країнах відзначають суттєве зниження викидів з автотранспорту. Щоправда, за останні два роки показники трохи підросли, але сталося це саме через нову більш сувору методику вимірювання. 
Але що буде далі? У 2021 році на території ЄС почне діяти так зване Правило 95. Це ще один новий стандарт, за яким легкові машини не можуть викидати в атмосферу понад 95 грамів окису вуглецю на 100 кілометрів пробігу. Зараз жоден з виробників не дотягує до цього показника. А європейські закони передбачатимуть штраф у 93 євро за кожен зайвий грам у кожному випущеному автомобілі. 

Це дуже серйозна проблема, і як її вирішити поки що ніхто не знає. Хіба що ми справді дуже швидко перейдемо на електротягу. Але ж необхідно також розуміти, що приблизно 80% електроенергії виробляють на станціях, які спалюють вугілля чи газ. З цього приводу давно уже лунає цілком логічне запитання: а яка різниця, чи буде диміти вихлопна труба машини, чи електростанція, від якої заряджатиметься акумулятор?

По-друге, літій, який є основним компонентом для виготовлення потужних акумуляторних батарей, – це також невідновлюваний ресурс. Напевно, видобуток цього металу також не поліпшує екологію на планеті. Нарешті, згадаємо і про те, що у світі досі ще немає комплексної оцінки пливу використання таких акумуляторів на стан навколишнього середовища. На етапі утилізації також виникає забруднення, бо немає технологій їх переробки на 100%. Отож, що буде зі світом, коли дорогами почне їздити 100 мільйонів електромобілів?

Найголовніше, що екологія стала вже частиною політики та великого бізнесу. Дуже багато політиків та громадських діячів «живуть» саме з цього. Вони, зокрема, просувають якісь проекти, законодавчі ініціативи, спрямовані на вирішення проблем із забрудненням оточуючого середовища. Але при цьому зовсім не обов’язково їх мета полягає саме у захисті природи. 

У бізнесі ціна екологічного питання також неймовірно виросла. Концерн «Фіат-Крайслер» вів перемови з «Теслою» з метою викупити її квоти на викиди шкідливих речовин. Мова йшла про два мільярди доларів!

Ми мусимо розуміти, що завтра на арені можуть з’явитися нові політики, які поставлять екологічні питання по-іншому. Наприклад, стосовно викидів теплоелектростанцій. Якщо риторика у цій темі зміниться, то може різко змінитися і напрямок розвитку автомобілебудування.

Випуск електрифікованих авто збільшується

Сьогодні розрізняють 4 основних типи електрифікованих автомобілів:

  1. М’які гібриди. Електродвигун у них використовують тільки тоді, коли машина має розпочати рух або різко прискоритися. Таким чином, знімаються найбільші навантаження на двигун внутрішнього згорання, що веде до зменшення споживання пального (особливо, у містах) і кращої екологічності.
     
  2. Гібриди з акумуляторами середньої ємності, які заряджаються через рекуперацію під час гальмування. Тут електродвигун забезпечує додаткову тягу, через що відбувається економія пального і зменшується кількість викидів в атмосферу.
     
  3. Плагін-гібриди. Батарея у такому авто достатньо потужна, щоб забезпечити рух на якусь відстань взагалі без участі двигуна внутрішнього згорання. Він вмикається лише тоді, коли заряд акумулятора падає чи при потребі швидкого прискорення.
     
  4. Суто електричні автомобілі. Ніякого ДВЗ у них немає.

Усе це – електромобілі, і в світі їх виробництво постійно зростає. Однак…

Щорічно у Сполучених Штатах продають приблизно 17 мільйонів нових легкових машин. А за останні шість з половиною років американці придбали лише 1,9 млн. електромобілів. 

Загалом у світі електрифіковані авто займають у загальних продажах лише 2,2%. Найкраще їх частка зростає у Китаї. Там дорогами вже їздить понад мільйон тільки плагін-гібридів. Серед інших країн виділяється також Норвегія, де машин з електротягою найбільше в світі на душу населення. Там, до речі, «Тесла» використовуються на таксомоторних перевезеннях так само часто, як в Україні «Ланос». 

Загалом на глобальному ринку за минулий рік реалізовано 1 млн. 261 тис. електромобілів. Найпопулярнішою маркою стала «Тесла». І ось ще один важливий факт: у 2018 р. електромобілів продано у світі більше, ніж гібридів. Щоправда, є підстави вважати, що надалі плагін-гібриди обженуть їх за обсягами продажів. Справа в тому, що майже всі великі автовиробники заявили про початок випуску машин саме цього класу. А суто електричних авто на міжнародних салонах було презентовано відносно небагато.

Мушу відзначити, що виробникам не дуже вигідно швидко переводити свої виробничі потужності на випуск електромобілів. Працюючі заводи з випуску двигунів внутрішнього згорання, коробок передач – це величезні активи, які потрібно амортизувати. Просто так ніхто не погодиться їх закрити.

З іншого боку, будьмо відвертими, нинішні технології, за якими створюють електромобілі, важко назвати оптимальними. Інженери ще б’ються над вирішенням низки серйозних проблем: як зробити такі авто дешевшими, як збільшити у них запас ходу, як швидко заряджали батареї тощо. Також ми маємо відсутність розвинутої мережі електрозаправних станцій, що суттєво гальмує продажі.

За оцінками Bloomberg, тільки у 2025 році електрифіковані машини за ціною зрівняються зі звичайними. А виробники тільки до 2040 року зможуть випускати більше електромобілів, ніж машин з ДВЗ (57%).

Безпека на новому рівні

Поява новітніх систем для зниження аварійності – це ще одна важлива тенденція у розвитку світового автовиробництва. Більшість сучасних машин обладнані цілою низкою систем безпеки. Це і подушки, і системи контролю сліпих зон, і прилади, що оцінюють поведінку водія, визначаючи, коли він надто втомлений, щоб керувати автомобілем, тощо.

Усе це – перший рівень безпеки. Він механічний, тобто такий, що працює завдяки датчикам, які аналізують навколишні події та певним чином на них реагують, коли це потрібно. Майбутнє ж за системами безпеки зовсім іншого рівня. Автомобілі вже не покладаються на примітивні датчики, а починають спілкуватися між собою та з об’єктами інфраструктури, розташованими по дорозі. Через це машини стають ще більш безпечними. 

Такі системи оптимізують дорожній рух та знижують витрати на експлуатацію. Наприклад, десь стоїть поліцейський автомобіль, триває оформлення ДТП чи порушення правил. Він автоматично інформує всі інші машини, що наближаються до нього, що він тут стоїть, рекомендує зменшити швидкість, перейти на іншу смугу руху, аби уникнути зіткнення. В результаті автомобілі або самостійно виконують ці рекомендації, або дають відповідні сигнали водіям. 

Інший приклад: авто екстрено гальмує та миттєво надсилає сигнал усім, хто позаду. Це не той випадок, коли просто запалюється лампочка стоп-сигналу. Це пряма команда від машини до машини. Авто в автономному режимі починають гальмувати ще до того, як їх водії фізично зможуть відреагувати на раптову зміну ситуації. 

А ось ще одна типова ситуація. На якійсь ділянці дорога стала слизькою. Автомобіль, що проїхав там, зафіксував проблему та передав інформацію котромусь об’єкту інфраструктури. Далі той попереджає всі інші машини, що треба їхати повільно та обережно, бо дорога тут слизька. 

Ці та інші системи наближають нас до створення повністю автономних авто. Технології безпілотних машин, звісно, вже існують, і їх подекуди намагаються використовувати. Але я маю на увазі автономність як масове явище.

Комунікативність та ефективність

Автомобілі вже не можна назвати звичайним «залізом» або механічними машинами, які завдяки двигуну та приладам керування покірно слухаються добре навченого водія. Сучасне авто – це вже доволі потужний комп’ютер, здатний збирати інформацію, обробляти та передавати її третім особам. Ті, у свою чергу, можуть робити звіти, аналізи, давати поради щодо поліпшення ефективності використання транспортних засобів. 

«Форд» пропонує для звичайних покупців програму, яка дозволяє власнику автомобіля отримувати про нього максимум необхідної інформації просто на смартфон. Зокрема, йдеться про технічний стан, можливість знайти свою машину на великій парковці, здійснити якісь дії дистанційно (відчинити вікна, запустити та прогріти двигун тощо).

Подібні комунікативні систему працюють уже в Європі і на комерційному рівні. Вони дозволяють менеджерам отримувати максимум необхідної інформації просто з борта автомобіля. І в Україні чимало талановитих інженерів, які розробляють подібний софт. 
Ці та інші новації мають одну головну меті – підвищити ефективність використання машини, а також зменшити витрати на її утримання. Тобто, менше купувати пального, менше платити штрафів, використовувати онлайн-діагностику, щоб вчасно виявляти несправності, не доводячи стан до крайнощів, коли видатки на ремонт справді стануть величезними. 

Висока безпека – це, погодьтеся, також економія. Плюс ми вже звикли до таких сервісів, як контроль за умовами перевезення вантажів. Впевнений, що у майбутньому виробники запропонують набагато більше корисних технічних рішень. Світ усе ж таки змінюється на краще. Але яким він стане через п’ять, десять чи двадцять років, ми дізнаємося лише тоді, коли проживемо ці відрізки часу. 

За матеріалами виступу на Загальноукраїнському Форумі Автоперевізників та Експедиторів

Другие публикации автора: 
Андрей КОСТЮК

менеджер по корпоративным продажам компании «Виннер Украина»