Митне законодавство України знову змінюють. Чого чекати підприємцям?

Скільки часу відведено для реформи?

«Той, хто уважно слідкує за митним законодавством України, напевно вже помітив, що за останні два роки було аж чотири спроби запровадити у ньому серйозні зміни», – нагадує Віта Мірошниченко. 

Зараз розпочинається наступний раунд. «Найцікавіше, що новий митний кодекс ще не оформлений як проект закону. Однак в експертному середовищі про нього вже відомо багато. Тому ми вирішили поділитися інформацією з підприємцями, яким невдовзі доведеться вкотре перелаштовуватися на нові умови роботи», – продовжує вона. 

За словами Віти Мірошниченко, попередні зміни митного законодавства були скоріш намаганням імплементувати в українську законодавчу базу ті чи інші частини європейських регламентів. Тепер же ситуація виглядає більш серйозною. Майбутні зміни фактично примусять вітчизняний бізнес жити за правилами Євросоюзу, до якого прагне вступити наша країна. 

Вже відомі строки розробки та імплементації нового митного кодексу України. 26 серпня цього року проект документу було скеровано до Європейської комісії для оцінки. 15 вересня створено робочу групу, яка почала займатися цим питанням. 

Протягом 2026 року проект мають обговорити у нашому суспільстві, розглянути у Верховній Раді, а на 2027 рік заплановане ухвалення Кодексу та поступове набрання чинності його положень. Новий Митний кодекс України має повноцінно запрацювати у 2028 році.

Що нового у майбутньому митному кодексі?

«Концепція, яку запропонував європейський офіс, передбачає 18 нових розділів, – пояснює Віта. – Але тут є один важливий нюанс. Європейський Союз сьогодні живе за своїм митним кодексом, редакція якого також, скоріш за все, буде змінена, поки в Україні прийматимуть та імплементуватимуть свій документ. Відтак, варто бути готовим ще й до того, що після запланованих змін законодавства відбудуться наступні зміни. Адже Україна, яка прагне стати частиною ЄС, повинна крокувати з ним у ногу». 

Проте сьогодні ми говоримо про поточні ключові моменти. По-перше, має відбутися перехід з нинішніх митних режимів, яких зараз в українському кодексі визначено аж 14, до митних процедур. Загалом їх буде три – імпорт, експорт і спеціальні митні процедури (все, що знаходиться за межами попередніх двох). По-друге, оновлене законодавство впорядкує ситуацію з визначенням митних зборів при трансферному ціноутворенні та коригуванні цін. 

«Компанії, які є міжнародними і працюють на зовнішніх ринках, доволі часто коригують ціни, надають знижки, застосовують трансферне ціноутворення, – продовжує Віта Мірощниченко. – Проте наш нинішній митний кодекс не дає можливості це враховувати. Нова редакція враховує ці моменти». 

Особливості щодо обов’язків сплати митного боргу. Тепер будуть такі  поняття як наявний митний збір, який має бути гарантований, та потенційний. І це дуже важливий аспект, бо у нас взагалі не було такого поняття. 

З’являються нові типи декларацій – зведена декларація з ввезення та зведена декларація з вивезення. Також буде запроваджений Multiple filing – можливість подання декількома різними частковими наборами даних зведеної митної декларації. 

Концепція митного кодексу пропонує нові підходи до гарантій. Гарантувати доведеться все – перебування на складі тимчасового зберігання, перебування під особливими режимами тощо. Підприємці зможуть гарантувати своєю авторизацією, грошима або іншим способом. Проект документу передбачає різні варіанти.

Особлива увага приділена цифровізації процесів. Єдине вікно, що існує зараз як особлива опція, стає основним механізмом для обміну даних між підприємцем та митними органами. 

Ті, хто працюють з товарами подвійного призначення, зокрема, військового, знають про платформу Stratlink, яка доєднана до Єдиного вікна митниці і регулює отримання дозвільних документів експортного контролю. Тепер за аналогічним принципом будуть надаватися всі регулюючі митні документи.     

Митниця переходить на дуальну модель. Окрім нинішньої сервісної функції, – проведення митних процедур в зонах митного контролю, у неї з’явиться можливість проводити оперативно-розшукову діяльність. Фактично це прирівняє митну службу до поліційної. Новий спеціальний підрозділ, який ще буде створено, займатиметься усіма питаннями, пов’язаними із контрабандою та порушеннями митних правил, а саме: 

• Здійсненням гласних і негласних оперативно-розшукових дій.
• Оперативно-розшуковою діяльністю.
• Здійсненням слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
• Розслідуванням контрабанди товарів, у т.ч. підакцизних.

Щоб забезпечити виконання цих та інших функцій, автори документу пропонують створити особливий порядок призначення на посади та проходження служби у спеціалізованому підрозділі. 

Передбачається також розширення операцій на митному складі тимчасового зберігання до 90 днів. У новій редакції немає поняття «пункт пропуску», а натомість пропонують його називати «митний орган ввезення». Зрештою сам проект нового Митного кодексу України передбачає «динамічну адаптацію до змін у законодавстві ЄС». 

Порівняльна таблиця, підготована фахівцями компанії PwC, допоможе краще розібратися у різниці між чинною та запропонованою редакцією Митного кодексу України. 

За словами Віти Мірошниченко, варто особливу увагу звернути на кілька нюансів. По-перше, відбуваються зміни у визначенні транзиту. Запроваджуються поняття прохідного внутрішнього каботажу, внутрішнього та зовнішнього транзиту. Жодних інших визначень не передбачено. Митні склади також розподілятимуть на три типи:

«Запроваджується нове поняття «утримувач процедури». Воно універсальне. Мова йде про особу, яка здійснює декларування від власного імені, і про ту особу, в інтересах якої здійснюється декларування, – додає Віта. – Операції з тимчасового ввезення будуть розглядатися у форматі митної процедури замість режиму. Крім того, замість окремих дозволів на кожний режим запроваджується єдина система авторизації. Ми сподіваємося, що вона буде відбуватися лише у цифровому форматі, що, вочевидь, стане більш зручним рішенням для підприємців».

Особливості перехідного періоду, нові можливості та виклики для бізнесу

Для розуміння того, що відбуватиметься надалі, компанія PwC визначила чотири основні пункти «транзитного часу» впровадження нового Митного кодексу:

• Перехідний період триватиме від 12 до 24 місяців у залежності від того, про які процедури йде мова. Час відліку почнеться з моменту набрання чинності нового Митного кодексу України.
• Операції, що розпочаті до набрання чинності нового МКУ, мають бути завершені за старими правилами та у терміни, визначеними нинішнім законодавством.
• Існуючі авторизації для поміщення товарів у митний режим переробки, тимчасового ввезення тощо конвертуються у авторизації відповідних спеціальних процедур. 
• Товари, поміщені під митний режим за чинним сьогодні МКУ на дату набрання чинності нового кодексу, автоматично вважаються поміщеними під відповідні митні процедури.

На жаль, кожна реформа, особливо такого великого масштабу, створює для бізнесу додаткові виклики. Адже потрібно щонайменше підготувати фахівців для роботи у нових умовах, а у перехідний період навряд чи може обійтися без помилок та непорозумінь. Утім, на виході очікуються і певні переваги, які український бізнес отримає від нових правил. До речі, і європейці паралельно рухають свою реформу, яка рано чи пізно також прийде і до нас. 

Наприклад, вони працюють над спрощенням митних формальностей та створенням Центру митних даних загалом для Європейського Союзу. Тобто, замість 27 окремих систем, які зараз існують у кожній країні ЄС, буде єдиний Data Hub – централізована ІТ-структура європейської митниці. 

Експерти майже не сумніваються, що варто очікувати докорінного перегляду митного законодавства для спрощеної роботи у сфері електронної комерції. Щонайменше, безмитний імпорт у посилках вартістю до 150 євро скасують, і підприємцям варто не лише змиритися з цією думкою, але й переналаштувати свій бізнес відповідним чином. 

Автори проекту Митного кодексу використовують у документі такі поняття, як «імпортер» та «передбачуваний імпортер». На їх думку, це необхідно для того, щоб узгоджувати митні правила та правила ПДВ. А розрахунок тарифних зборів хочуть спростити.

Ще одна європейська новація, яка прийде в Україну, називається Trust and Check. Йдеться про нові авторизації та взаємодії підприємця лише з одним митним органом та одним центром даних. Таким чином, з’являється можливість імпортувати товари без активного втручання митних органів, вважають фахівці.

Очікується, що підхід до митних перевірок стане більш розумним. Обмін інформацію має відбуватися у режимі реального часу, тож митниця матиме повне уявлення про кожний ланцюжок постачання та рух товарів в усій європейській системі. У разі виникнення якихось порушень, вони одразу стануть помітними для контролюючого органу. 

Нарешті, говорять про централізацію митних функцій ЄС та уніфікований підхід до застосування правил. Це стане можливим після створення центрального митного органу Європейського Союзу, який відповідатиме за централізоване управління ризиками та уніфікацію митних правил у Європі. 

«Отже, реформа вже запущена, і від неї нікуди подітися, – підсумовує Віта Мірошниченко. – До речі, у ЄС нинішній етап перемін вважають найбільш радикальним з моменту створення самого Європейського Союзу. І наше оновлення Митного кодексу – це не просто чергова зміна регуляторних документів. Фактично це така ж повномасштабна реформа, хоча поки що таких слів ми не чуємо від авторів проекту документу. Тому я закликаю усіх підприємців, які пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю, не залишатися пасивними спостерігачами. Будь-ласка залучайтеся до обговорення положень нового кодексу, поки він ще не перетворився з проекту на закон. Надавайте свої коментарі з кожного питання, яке вас зацікавить. Адже нові правила безпосередньо стосуватимуться і вашого бізнесу, а у вас зараз є можливість впливати як на редакцію самого майбутнього кодексу, так і на зміст підзаконних актів, які будуть під нього підкладатися».

За матеріалами виступу на Ukrainian Logistics Forum 2025

Раніше ми писали:

• Авторизація складських об’єктів. На що звернути увагу? Однією з ключових умов для отримання даного виду авторизації є належне облаштування та функціонування систем відеоспостереження на митному складі, складі тимчасового зберігання, магазині безмитної торгівлі або вільній митній зоні комерційного чи сервісного типу. 
   
• В Україні видано першу авторизацію на експлуатацію митного складу. Вперше в Україні реалізовано механізм авторизації на експлуатацію митного складу. Це важливий крок на шляху до повноцінного впровадження сучасної системи митного регулювання, заснованої на європейських стандартах. 
   
• Авторизація митного брокера в Україні: Історія першого успіху. Отримання авторизації за новими правилами – це не формальність, а багаторівнева система внутрішніх процесів та внутрішньої дисципліни. Компанія Capital Group стала першим митним брокером в Україні, хто успішно пройшов цей процес з першої спроби.