LOGISTICON про перспективи українського програмного забезпечення

Наприкінці літа в Україні відбувся галузевий форум вітчизняних розробників програмного забезпечення IT Rivne Conference 2025, який уже назвали одною з найбільших ІТ подій України за останній час.

Серед тем, що обговорювалися під час цього заходу, були питання впровадження штучного інтелекту у бізнес-процеси українських підприємств, перспективи розвитку освіти, ІТ-галузі та цифрових технологій. Також фахівці розглянули проблеми автоматизації у комерційній сфері, питання етики, командної динаміки тощо. Проте найбільший інтерес учасників зібрання викликали думки експертів стосовно потенціалу вітчизняних розробок у сфері високих інформаційних технологій. Тут особливу увагу привернув виступ на панельній дискусії директора та співзасновника української компанії LOGISTICON Юрія Гераськіна, який також змістовно відповів на запитання аудиторії.

Темою дискусії була «Міграція на своє: як українські продукти стають опорою для ІТ-інфраструктури», організована компанією GigaCloud для IT:Rivne. Модератором виступив Вадим Дубровін, Head of Partnership у GigaCloud, який нагадав, що зібрання у форматі Своє.ІТ проходить уже третій рік поспіль. Фактично воно стало відповіддю на повномасштабне вторгнення ворога на нашу землю та мало на меті допомогти розвитку вітчизняної ІТ-галузі та прискорити процес, під час якого Україна зможе відмовитися від програмних продуктів, розроблених недружніми сусідами. Вже двічі генеральними партнерами заходу Своє.ІТ виступили Асоціація «IT Ukraine» та UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

За словами пана Юрія, поруч з такими компаніями, як LOGISTICON, працює безліч партнерів, які розробляють якісний український софт. В умовах повномасштабної війни це важливий ресурс, який здатен забезпечити швидкий та якісний перехід на українські програмні продукти. Досвід проведення таких зібрань показує, що на них зустрічаються та обговорюють важливі питання сотні активних учасників вітчизняного ІТ-ринку та зацікавлених відвідувачів, які можуть переконатися, що українські розробки нічим не гірші, а часто виявляються навіть кращими та вигіднішими за ті рішення, які досі пропонують нам з-за корону.

Утім, коротко зупинимося на основних тезах виступу Юрія Гераськіна.

Чи довіряють зараз українці вітчизняному програмному забезпеченню більше, ніж раніше?

На думку спікера, точкою неповернення стало повномасштабне вторгнення РФ в Україну та події, які відбувалися з кінця лютого 2022 року як на фронтах, так і в суспільстві та економіці держави.

Юрій Гераськін нагадав, що у той критичний момент увесь логістичний сектор, складські та транспортні послуги в Україні опинився в дуже скрутному становищі. І підприємці почали замислюватися над тим, як економити кошти та, зрештою, зберегти свій бізнес, коли розраховувати на високі доходи неможливо, а витрати збільшуються і через руйнування ланцюгів постачання, і через потребу у релокації підприємств, і через руйнування чи втрату власності під час воєнних дій.

«Одна справа коли ви працюєте з великою маржею, а зовсім інше, коли логістика стала надто дорогою, оскільки повністю змінилися усі основні шляхи постачання. Вам потрібно рахувати кожну копійку, і ви починаєте розуміти, що виживете лише у тому разі, якщо вже зараз почнете запроваджувати сучасні ефективні рішення у своєму виробничому процесі», – уточнив Юрій Гераськін.

Насправді запровадження сучасних технологій ІТ-галузі, які збільшують продуктивність праці та ведуть до автоматизації процесів стало питанням виживання для багатьох компаній у буквальному сенсі слова. Бо якщо ви продовжуєте працювати на застарілому неякісному софті або ще й досі ведете переважно паперову документацію, то ставите себе у вкрай невигідне становище в умовах теперішнього ринку.

З іншого боку, українські розробники саме у цей час почали активніше пропонувати свої нові продукти. Істотно, що довіри до них було більше, ніж до іноземних. Бізнес-практика останніх більш ніж трьох років довела правильність такого вибору.

Чи всі готові до переходу на українське ПЗ?

На жаль, ні, вважає пан Юрій. Головна проблема полягає у тому, що більшість представників середніх та малих підприємств в Україні просто не знають, що саме може запропонувати їм та чи інша вітчизняна ІТ-компанія для збільшення ефективності роботи. Часто керівники не розуміють, чи вітчизняні розробники програмного забезпечення готові підтримувати їх довгий час після запровадження їх продукту. Зрештою, мало хто орієнтується і в цінах на послуги.

Для того щоб переконували людей запроваджувати сучасні розробки, Юрій Гераськін та його колеги по цеху багато їздять регіонами України та проводять безліч ділових зустрічей, беруть участь у галузевих форумах, семінарах тощо.

«Коли вони нас бачать перед собою, то принаймні переконуються, що ми дійсно «живі та реальні» й нікуди не подінемося на наступний день після того, як продамо свою ІТ-розробку. Ми показуємо, що не тільки пропонуємо якісний софт, але й обов’язково будемо допомагати нашим клієнтам із впровадженням, навчанням персоналу, супроводом протягом усього періоду використання технології», – говорить пан Юрій.

Загалом же потенційні замовники починають довіряти фахівцям з LOGISTICON після того, як бачать реальні приклади застосування їх програмних продуктів в інших компаніях. Тому працює корпоративний YouTube-канал, на якому постійно розміщуються нові відеоматеріали про успішні впровадження, практичні кейси, завдання, які виникали у процесі роботи та те, як їх вирішували.

«Радикальні зміни у технологіях – це завжди серйозна історія для кожного підприємства. Насправді кожному керівникові чи власникові на зміни потрібно спочатку наважитися. А для цього їх потрібно переконати у тому, що апгрейд робити конче необхідний і він забезпечить компанії успіх у майбутньому», – підсумовує Юрій Гераськін.

Що перешкоджає переходу на українське програмне забезпечення?

Найбільша перешкода – загалом несприятливі умови ведення бізнесу в країні. На жаль, немає належної підтримки з боку держави, зазначає Юрій Гераськін. Якби була якась зрозуміла бюджетна допомога для розробників, пільги для підприємств, які запроваджують вітчизняних софт, справа пішла би значно швидше, стверджує він.

Наразі, за словами пана Юрія, чимало проектів розробники програмного забезпечення в Україні розвивають за грантові кошти, отримані з ЄБРР, уряду Німеччини, наприклад, чи якогось іншого західного джерела. Від уряду України наразі бракує більшої активності у цьому питанні..

З іншого боку, одна з асоціацій просуває законопроект «Ворожий софт», назва якого говорить сама за себе. Його мають розглядати у Верховній Раді, і є велика ймовірність, що й в нас незабаром з’явиться відповідна законодавча заборона. Відтак, попит на вітчизняні ІТ-продукти мав би зрости. Проте не варто сподіватися на легке вирішення проблеми, радить Юрій Гераськін.

Перш за все, ресурсів українських розробників зараз не вистачить для того, аби одночасно не лише продавати, але й запроваджувати та супроводжувати свої програмні продукти на великій кількості підприємств. Заборонити щось «вороже» недостатньо. Потрібно одразу запропонувати гідні вітчизняні замінники.

«Тобто, ми майже готові, але нам все одно потрібен час», – уточнює пан Юрій. Тут він пригадує досить давню, але доволі показову історію із впровадженням програмних продуктів 1С, які сьогодні вже безнадійно застаріли. Але свого часу розробник за активної підтримки своєї держави кинув гігантські ресурси у завоювання ринку. У тому числі залучив масу франчайзерів та інших сторонніх ІТ-спеціалістів, які на місцях встановлювали програмне забезпечення, навчали людей, гарантували довгострокову підтримку тощо. Подібна історія мала би повторитися із розповсюдженням українського софту. Але наразі за відсутності належної підтримки компаніям-розробникам бракує навіть фахівців, щоб відповідати на зростаючий попит.

Чи багато у LOGISTICON конкурентів і чи можна сьогодні побудувати бізнес-процеси лише на українських ІТ-рішеннях?

За словами Юрія Гераськіна про реальну конкуренцію між українськими ІТ-компаніями поки що говорити рано. Більше того, багатьом бракує власних ресурсів, щоб обслуговувати усіх потенційних замовників. А рішення вітчизняні компанії пропонують часто набагато кращі, ніж закордонні і готові продавати їх на більш вигідних умовах, щоб мати у портфоліо якнайбільше представників малого та середнього бізнесу.

Одна справа, коли вам пропонують локальне рішення вартістю кілька сотень тисяч доларів, а інша, коли аналогічними продуктами можна користуватися у хмарі та сплачувати лише по кілька сотень на місяць. Це лише одна з вигод співпраці саме з українськими розробниками, говорить Юрій.

При цьому потенціал українського внутрішнього ринку настільки великий, що немає сенсу звертати більше уваги на іноземних замовників. «Тут, на нашій землі, роботи більше, ніж достатньо, – уточнює Юрій Гераськін. – Зараз саме час будувати в Україні розгалужені інфраструктури та збирати колективи фахівців, які можуть складатися винятково з українців».

Інша справа, що самі ІТ-компанії у нас потребують об’єднання зусиль. А стосовно якості українського софту ніхто не має жодних сумнівів. Достатньо згадати хоча б про те, що приблизно 60% ізраїльських програмних продуктів зроблені за допомогою наших співвітчизників. Тож перспективи української галузі інформаційних технологій залишаються дуже великими. Для розвитку потрібно небагато – належна підтримка на державному рівні.

LOGISTICON – логістичний IT-консалтинг, впровадження хмарних рішень для складської і транспортної логістики
https://logisticon.ua/

Раніше ми писали: 

Другие публикации автора: