Fucking resilience

Стійкість ланцюга постачань вимірюється здатністю відновлювати базові характеристики системи після надзвичайної ситуації.

Цей навик, нажаль, зараз відточують всі логісти країни.  Бо кожен день, від ворожих атак знищуються склади, розподільчі центри, митниці, виробничі потужності.

Обговорюючи з колегами підходи до відновлення, відмічаю основні прийоми, які працюють:

• Обмеження асортименту. Пріоритет – група А, це 20% асортименту і 80% попиту. Це дозволяє знизити навантаження на транспортну та складську логістику за рахунок суттєвого зменшення обробляємих sku.
   
• Зміна логістичного ланцюга. Замість (Постачальник- РЦ – ТТ) (Постачальник -ТТ). РЦ в режим – Drop ship без зберігання, щоб знизити ризики знищення запасів.
   
• Розрахунок пропускної здатності найслабкішої ланки. Зазвичай це торгівельна точка, яка виконує функцію складу. Розширення пропускної здатності та синхронізація потоку. У противному випадку на вас чекає транспортний колапс з нескінченної черги на вивантаження.
   
• Комунікація принципів роботи та правил всім учасникам ланцюга постачань. Про пропускну здатність, обмеження асортименту, пріоритети, порядок дії якщо повітряні тривоги більше Х годин. Це один з ключових принципів процесу відновлення. Синхронізація в одному інформаційному полі робить вас прогнозованим елементом і допомагає синхронізувати ритми та плани транспортним компаніям та постачальникам, складам.
   
• Комунікація з постачальниками щодо приоритезаціі виробництва та відтермінування платежів за поставлений товар\сировину. Якщо ви дійсно вибудовували партнерські відносини – це має спрацювати і допомогти вам швидше отримати товар\сировину та відтермінувати оплату, бо оборотних коштів у таких ситуаціях завжди бракує.
   
• Тісна комунікація в середині компанії з суміжними функціями щодо спроможності логістичної системи, етапи відновлення. Погодження пріоритетів щодо товарів, каналів збуту, черги виробництва, платежів тощо.

Тут хочеться додати щось обнадійливе. Типу – цей досвід нас збагачує,  та все мине. Але, краще б ми не мали цього досвіду. Просто обіймаю кожного і на зв’язку, якщо потрібна проф. допомога.

Від редакції. Не менш цікавим є обговорення цього посту на сторінці Ксенії Юдіної у Linkedin. Дізнатися думку колег і поділитися своїми думками можна за посиланням . 

Раніше ми писали:

• Від запасу до потоку: як змінюється роль транспорту в українській логістиці. Повномасштабна війна змусила український бізнес переглянути не лише окремі логістичні процеси, а й саму концепцію побудови ланцюгів постачання. Якою має бути логістична мережа, щоб вона залишалася працездатною навіть за втрати окремих її елементів?
   
• Від мега-хабів 3PL до керованої логістики: чому бізнес переглядає модель доставки. Cтійкість логістики сьогодні – це не лише про вартість. Це ще й про диверсифікацію ризиків та заздалегідь підготовлені сценарії на випадок збою. 
   
• Імпорт в Україну: як мінімізувати логістичні ризики для вантажу. Мінімізація ризиків під час імпорту – це не окрема операція, а комплексний процес, який починається ще на етапі планування маршруту. Забір вантажу в країні ЄС, консолідація в Польщі, транспортування в Україну, митне оформлення, крос-докінг та подальша  доставка мають бути узгоджені між собою.