Безпека і швидкість: чому Україні потрібне впровадження Директиви ЄС про інтелектуальні транспортні системи

Але в цій точці проблеми бізнесу лише набирають обертів, росія почала цілеспрямовано цілити по складських приміщеннях, на яких завантажуються та розвантажуються автомобілі. Тож Україна входить у період «логістики з коліс», коли товар не має можливості накопичуватися на складах, а мірилом ефективності перевезень стає час у дорозі.
При цьому важливим завданням є забезпечення ритмічності роботи тієї частини логістики, яка вціліла після російських обстрілів. Це вимагає злагодженості та координації багатьох служб. Розглянемо ситуацію:


 
А що, якби значна частина цієї інформації була доступна перевізнику в цифровому форматі ще до того, як він постане перед проблемою?

Попередити ризик – означає запобігти його здійснення в майбутньому. Саме тому фахівці Інституту аналітики та адвокації (ІАА) разом з іншими експертами галузі готують фундамент для впровадження Директиви 2010/40/ЄС щодо інтелектуальних транспортних систем (далі – ІТС).

Що під «капотом» інтелектуальних транспортних систем?

Основу інфраструктури складають транспортні дані: про стан доріг і рух, ДТП та дорожні роботи, громадський транспорт, паркування, зарядні станції, обмеження руху та інші елементи мобільності. Щоб ці дані могли розуміти різні системи, вони мають передаватися за спільними правилами – через узгоджені формати, стандарти, API та протоколи. Один із найважливіших прикладів – DATEX II, європейський стандарт, який став спільною електронною мовою для обміну інформацією про дорожній рух, події та об’єкти.

Але самої мови недостатньо – потрібне місце, де ці дані можна знайти. Саме для цього країни ЄС створюють National Access Points (NAPs) – національні точки доступу до транспортних даних. Це можуть бути портали, реєстри, бази даних. Їхня логіка проста: замість того, щоб кожному розробнику чи оператору окремо шукати інформацію в десятках державних і приватних систем, NAP дає структурований доступ до відповідних наборів даних та їхніх метаданих.

Далі починається найцікавіше: дані різних видів транспорту мають «говорити» між собою. Для цього ЄС використовує цілу екосистему стандартів. NAPCORE можна розглядати своєрідним диригентом цієї системи: проєкт координує понад 30 європейських платформ з даними щодо мобільності, працює над гармонізацією стандартів, метаданих та архітектури NAPs, щоб зробити обмін даними більш сумісним.

У підсумку з’являється «інтелект», що працює на рівні всієї цифрової екосистеми: хтось генерує дані, спільний стандарт визначає, як їх описати, API та протоколи дозволяють їх передати, NAP робить їх доступними, а інша система може використати їх для навігації, управління рухом, прогнозування заторів або побудови нового сервісу.

Які є приклади інтелектуальних транспортних систем в ЄС?

Спочатку ІТС розроблялися для вирішення проблем дорожніх заторів та зростання викидів в Європі. У 1990-х роках у рамках дослідницьких ініціатив та пілотних проєктів вивчали інтеграцію транспортних систем з інформаційно-комунікаційними технологіями. Ці зусилля заклали основу для розробки систем динамічного управління дорожнім рухом.

Прийняття Директиви 2010/40/ЄС стало важливим кроком у формалізації ІТС в ЄС. Безпека дорожнього руху, зменшення заторів та скорочення викидів забруднюючих речовин стали пріоритетами Директиви. Схвалення документу дало початок низці програм, спрямованих на заохочення впровадження ІТС у європейських регіонах. Директива дала поштовх для розробки кооперативних ІТС (C-ITS), автономних транспортних засобів та Інтернету речей. Найвідоміші приклади реалізації Директиви 2010/40/ЄС:

C-Roads

Це європейська платформа держав-членів та операторів доріг для впровадження Cooperative Intelligent Transport Systems (C-ITS) – систем, у яких автомобілі, дорожня інфраструктура та центри управління обмінюються даними в реальному часі.

Типові сервіси:

• попередження про дорожні роботи, ДТП, затори та небезпеку;
• інформація про погодні умови;
• динамічні обмеження швидкості;
• попередження про повільний трафік/зупинку транспорту;
• рекомендації щодо оптимальної швидкості.

На сьогодні понад 2 000 C-ITS станцій уже працюють у ЄС; на платформі реалізується понад 20 проєктів із фінансуванням понад €120 млн.

eCall 

Сервіс автоматичного виклику екстрених служб 112 у разі серйозної ДТП. Система автоматично передає:

• місце ДТП;
• час;
• напрям руху;
• базову інформацію про аварію.

За оцінкою ЄС, eCall може скоротити час реагування приблизно на 40% у містах і 50% у сільській місцевості, а також знизити кількість загиблих щонайменше на 4% і тяжких травм – на 6%. Для України проблема запобігання та вчасного реагування на ДТП є надзвичайно актуальною, адже лише за січень-липень 2026 року відбулося 13 316 подій, у яких загинули 1 466 осіб, зазнали травм – 16 790. За рівнем смертності на дорогах Україна традиційно посідає одне з найвищих місць в ЄС.
Проєкти з eCall: I_HeERO, sAFE, X_HeERO eCall NG.

Коридори інтелектуальних транспортних систем

На сьогодні тисячі кілометрів доріг, особливо вздовж  коридорів основної мережі TEN-T оснащені ІТС-послугами.

Протягом останніх п'яти років ці проєкти досягли таких результатів: 

• вдалося запобігти щонайменше 75 смертельним випадкам на дорогах
• попереджено близько 2000 випадків травмування
• щорічна економія для учасників склала близько 55 млн євро.

Що корисного Україна робить вже зараз у напрямку ITS?

В Україні раніше були вже впроваджені окремі елементи, що становлять частину інтелектуальних транспортних систем – стаціонарні комплекси фото- та відеофіксації на дорогах, адаптивні системи управління світлофорами, інформаційні табло змінної інформації, GPS-моніторинг громадського транспорту, який доступний в більшості обласних центрів та міст. Проте усі ці елементи є фрагментарними та не інтегрованими в цілісну систему, до того ж – не взаємосумісними з ЄС.

Для впровадження цифрових рішень для транспорту в майбутньому команда Інституту аналітики та адвокації спільно з Міністерством відновлення, інфраструктури та транспорту України за підтримки Програми Ukraine2EU реалізує проєкт EU on the Move. Проєкт має на меті закласти підвалини для цифрової інфраструктури транспорту, без якої складно забезпечити сучасну логістику, управління рухом, безпеку та інтеграцію України з транспортним простором ЄС.

Головна мета проєкту – наблизити Україну до єдиної системи обміну даними, сумісної з європейською. Йдеться про створення зручної екосистеми, де держава, перевізники, логістичні компанії, оператори інфраструктури та інші учасники ринку зможуть безпечно обмінюватися актуальною інформацією про рух, інфраструктуру та транспортні послуги.

Усі елементи EU on the Move взаємопов'язані. Команда проєкту дослідить європейські підходи до збору, обміну та використання транспортних даних і визначить, які правила, стандарти та цифрові рішення релевантні для України. На основі цього аналізу команда підготує рекомендації та зміни до нормативно-правової бази. Щоб вони відповідали реальним потребам будуть також проведені обговорення цих змін з ключовими стейкголдерами ринку.

У результаті Україна має отримати єдиний цифровий простір, у якому транспортні дані можуть швидко та стандартизовано передаватися між державою, бізнесом і різними видами транспорту – в Україні та на транскордонному рівні з ЄС.

Посилання на опитування.

Цю статтю підготовлено за фінансової підтримки Програми Ukraine2EU. Погляди та висловлені думки є виключною відповідальністю Інституту аналітики та адвокації і не обов’язково відображають позицію Програми Ukraine2EU або Європейського Союзу.

Раніше ми писали:

• Шляховий лист в особистому кабінеті: ОККО пропонує B2B-клієнтам новий безплатний сервіс. ОККО запустила для B2B-клієнтів новий безкоштовний сервіс «Шляховий лист», який дає змогу замінити традиційні паперові шляхові листи на зручніший електронний формат, допомагає планувати маршрути, контролювати роботу автопарку, витрати пального та отримувати готову аналітику в одному середовищі. 
   
• Від запасу до потоку: як змінюється роль транспорту в українській логістиці. Повномасштабна війна змусила український бізнес переглянути не лише окремі логістичні процеси, а й саму концепцію побудови ланцюгів постачання. Якою має бути логістична мережа, щоб вона залишалася працездатною навіть за втрати окремих її елементів? 
   
• Від мега-хабів 3PL до керованої логістики: чому бізнес переглядає модель доставки. Cтійкість логістики сьогодні – це не лише про вартість. Це ще й про диверсифікацію ризиків та заздалегідь підготовлені сценарії на випадок збою.