Американські експерти розповіли, що чекає на українську та російську економки після війни

Рано чи пізно війна завершиться, але результати для ворогуючих країн стануть протилежними, стверджує автор публікації у виданні wsj.com. На думку авторитетних фахівців з економіки, вторгнення Росії в Україну неодмінно призведе до скорочення економік обох країн на 10-20% цього року. Це відбудеться навіть за умови, якщо війна закінчиться найближчим часом. У разі подальшої ескалації результат може виявитися набагато гіршим. Але після закінчення війни ситуація має розвиватися за протилежними сценаріями.

Україна користується активною підтримкою Західного світу, у якого достатньо індустріальної потуги та фінансових можливостей, щоб швидко відновити українську економіку та відбудувати зруйновану інфраструктуру.

Росія ж, як країна-агресор, яка взялася погрожувати решті світу, має заплатити за все, що наробила. Хоч інфраструктура РФ майже не постраждала, а втрата майна поки що обмежується багатомільярдними збитками від збитих літаків та спалених танків, перспективи цієї країни вельми непривабливі.

Європейський банк реконструкції та розвитку, зокрема, оприлюднив заяву, у якій вказав на початок стагнації російської економіки, яка лише посилиться після того, як бойові дії будуть припинені. В України є перспектива вийти на шлях швидкого розвитку уже у 2023 році. У Росії такої перспективи немає. Насправді росіяни, мабуть, ще не усвідомили, як сильно нашкодила їм їхня влада. У довгостроковій перспективі відповідальність за воєнні злочини та потреба виплачувати гігантські репарації можуть виявитися не настільки страшними, як повна зміна ставлення навколишнього світу до Росії як такої.

Колись був СРСР за залізною завісою, який жив, позбавлений технологічної та фінансової підтримки Заходу, без можливості вільно співпрацювати з провідними ринками у світі. Потім оголошена перебудова та розпад радянської імперії дали шанс росіянам стати частиною цивілізованого світу. Росія почала заробляти багато грошей на експорті енергоносіїв. Але, набувши сили, РФ відновила свою завойовницьку політику. Малоймовірно, що Захід вдруге стане на ті ж самі граблі. Тож, як би не розвивалася ситуація надалі, навряд чи Росії нададуть другий шанс розвиватися за рахунок експорту нафти та газу, користуватися новітніми технологіями та позичати гроші. Фактично, Холодна війна 2.0 уже розпочалася. Для її завершення самої лише перебудови в РФ буде недостатньо. 

Однак, повернемося до України. За перший місяць війни найбільше постраждала інфраструктура та виробничі потужності у регіонах, які раніше генерували до 60% виробництва. Зупинилася приблизно третина підприємств. Навіть споживання електроенергії скоротилося десь на 60% від нормального рівня для цієї пори року. Якщо припустити, що активну фазу війни вдасться зупинити протягом наступних двох місяців, то й у цьому разі замість очікуваного зростання у 2022 році економіки на 3,5% Україна отримає падіння ВВП приблизно на 20%. Але у наступному, 2023 році, можна буде очікувати зростання економіки на 23%, оскільки Україна має отримати потужну допомогу на відновлення.

Коли зруйновано погану інфраструктуру з радянського минулого, з’являється можливість відбудувати сучасні заводи, комунальне господарство, житло тощо. Усе це, в результаті, має стати не лише оновленим, але й сучасним, тобто якісним, екологічно безпечним, енергозберігаючим, ефективним. 

У Росії з її сателітами не буде такої можливості. До речі, варто звернути увагу ще й на погані перспективи країн Центральної Азії, що досі були сателітами РФ. За оцінками ЄБРР, досі від 5% до 30% річного ВВП таких країн, як Таджикистан, Киргизстан, Узбекистан та Вірменії на Кавказі були пов’язані з РФ. Ці країни покладалися на російську фінансову систему, їх добробут залежав також від того, як багато грошей пересилають заробітчани з Росії. Вочевидь, невдовзі усе це також стане неактуальним. Названі країни змушені будуть шукати собі нових торгових партнерів. 

За прогнозами ЄБРР, наслідки розв’язаної з Путіним війни, окрім України та Росії, відчуватимуть щонайменше 33 країни, у тому числі ті, які розташовані у Центральній та Східній Європі, Північній Африці тощо. На пострадянському просторі не постраждають хіба що Азербайджан та Туркменістан, які самі є потужними експортерами енергоносіїв та, мабуть, отримують ту частку ринку, яку зараз втрачає Росія. 

Джерело

По темі: