Зі зростанням електронної комерції посилюються екологічні обмеження

Зі зростанням обсягів електронної комерції у Європі стають більш жорсткими екологічні обмеження, стверджує автор публікації на сторінках видання Logistyczny.com. Першою ластівкою стала так звана директива щодо пластмас, яка суттєво обмежує використання пластику. Незабаром почнуть набувати чинності й інші норми, які розширюють відповідальність виробників за забруднення. Судячи з усього, надалі доведеться замислюватися над системою вторинної переробки матеріалів ще на стадії проектування виробництва.

Крім того, в окремих країнах лунала ініціатива створити замкнений цикл для пластикової тари та упаковки. Серед них була і Польща, що до відповідного пакту уже приєдналися 19 компаній, у т.ч. найпопулярніші мережі магазинів та виробників харчових продуктів. 

Поки що немає прямих норм, які стосувалися би саме електронної комерції. Та не важко зрозуміти, що вони з’являться, оскільки у цій сфері упаковка використовується активніше, ніж деінде. 

«У ситуації, коли в результаті пандемії значна частина продажів переходить в Інтернет, екологія повсякденного життя значною мірою залежатиме від екологічної обізнаності продавців та їх клієнтів», – стверджує Даніель Корбус з компанії XBS Group, яка є ініціатором кампанії ekoPOSytywni, що має на меті сприяти екології в логістиці.

Якщо товари переходять зі складу в магазин, їх перевозять у більших, колективних упаковках. У разі індивідуальних поставок продукції окремим замовникам, кожне замовлення повинно бути упаковано окремо. А це означає необхідність використання в рази більше пакувальних матеріалів, ніж у випадку стаціонарних продажів.

Крім того, є повернення – приблизно 30% продуктів, придбаних в Інтернеті, відправляються назад у магазини. Це означає, що вуглецевий слід при упаковці та відвантаженні одних і тих самих продуктів багаторазово збільшується.

Продаючи фізичні товари в Інтернеті, упаковку неможливо повністю виключити. Однак продавці повинні готувати упаковки до відвантаження таким чином, щоб максимально зменшити споживання пакувальних матеріалів. Однак це не завжди так.

Надзвичайним прикладом екологічної безвідповідальності є приготування великих упаковок, в яких крихітний виріб, крім того, що не вимагає спеціального захисту, покритий фольгою або полістиролом. Крім того, вся коробка, хоча зазвичай виготовляється з картону, обмотана декількома шарами стретч-фольги, а фольга додатково закріплена скотчем.

У цьому випадку суперечить принципам екології не тільки використання пластику у вигляді декількох типів фольги, але й вибір занадто великих упаковок. Великі ящики займають більше місця під час транспортування, збільшуючи його вартість. Було підраховано, що якби упаковки були пристосовані до фактичних розмірів продуктів, за один раз у кузові можна було б перевезти на 25% більше товару, ніж сьогодні. У світовому масштабі ми говоримо про тонни вуглекислого газу та інших забруднювачів повітря через надлишок пакування.