Як війна з Україною нашкодила російській гілці Нового шовкового шляху?

Як війна з Україною нашкодила російській гілці Нового шовкового шляху?

Перевантажувальний центр у Малашевичах фактично став єдиним пунктом в’їзду товарів через Новий шовковий шлях до ЄС через Росію та Білорусь, повідомляє Мoney.pl з посиланням на Центр східних досліджень. Це стало прямим наслідком розв’язаної Кремлем повномасштабної війни в Україні, говорять експерти. Тим часом хаби у Дуйсбурзі та Гамбурзі фіксують втрати через зупинку трансконтинентального сполучення. 

Війна в Україні мало не знищила Новий шовковий шлях, що з'єднує Європейський Союз з Китаєм. Обсяг перевезень у перші тижні конфлікту впав на 65 відсотків у річному вимірі. Однак пізніше цей важливий міжнародний транспортний канал почав демонструвати деякі ознаки відновлення. На сьогодні ж «польська брама» до ЄС набула великого значення. 

За словами експерта з OSW доктора Якуба Якобовського, обсяг вантажів, перевезених залізницею між Китаєм та Європою, за перші дев’ять місяців 2022 року зменшився приблизно на 35 відсотків. Територією РФ та Білорусі перевезено на 370 тис. стандартних контейнерів менше, ніж за аналогічний період минулого року. 

Аналітик зазначає, що транспортування цінних товарів з ЄС до Китаю різко скоротилося, особливо автомобільної продукції. «Найбільше – аж на 95% – скоротився експорт транспортних засобів, в тому числі насамперед європейських автомобілів класу люкс, хоча й інші категорії промислової продукції також зафіксували значне зниження», – стверджує Якобовський.

Експерт також нагадує, що усе це не стало наслідком запроваджених проти країни-агресора санкцій. Просто війна в Україні змусила транспортні компанії відмовитися від залізничного каналу торгівлі через територію Росії. Вони боялися зростання ризиків та не хотіли нести репутаційні втрати. Ще одна причина – швидкий відтік транснаціональних корпорацій з Російської Федерації.

Йдеться, наприклад, про Volkswagen, Audi чи Porsche , а також про гігантів інших галузей, напр. Ikea. Усі вони вирішили, що краще буде повернутися до морської доставки, використати Середній коридор через Каспійське море чи перевести вантажопотоки на авіатранспорт. Про більші терміни доставки чи значно більшу вартість уже не думали. 

Залізничний хаб у Малашевичах ще тримається, хоча і тут спостерігається зменшення вантажопотоку приблизно на 20%, відзначають аналітики. Загалом китайські поставки до Європи залізницею зменшилися на 17,5% з 11,3 до 9,3 мдрд євро. Найгірше ж те, що Новий шовковий шлях, у потенціалі розвитку якого до 24 лютого 2022 року ніхто не сумнівався, тепер має невизначене майбутнє. Тож у Пекині також мають за що «дякувати» Москві, адже Новий шовковий шлях був одним із головних стратегічних проектів у розвитку економіки КНР. 

По темі: