Як реагували поштові служби різних країн на зростання попиту?

Днями швейцарська поштова служба оголосила, що «не змогла впоратися» зі зростаючим обсягом посилок, а тому вимушена обмежити доставку лише для сотні своїх найбільших клієнтів. Нагадаємо, що пошта за останні два місяці вимушена буда перейняти на себе товарний трафік, який раніше розсмоктувався завдяки роздрібній торгівлі та різноманітним службам доставки. Але у першому сегменті почали діяти обмеження, введені разом з карантином, а другий виявився неготовим до величезного зростання попиту на послуги кур’єрів.

У Німеччині, за даними DHL Parcel Germany. Обсяги поштових відправлень досягли рівня новорічно-різдвяного авралу, але в цілому поштові служби впоралися із великим навантаження. Норвезька пошта повідомила про збільшення кількості доставок додому на 450%. За словами директора відділу логістичних досліджень консалтингової компанії MRU Хорста Маннер-Ромберга, потреба в обслуговування сектору В2В різко зменшилася, натомість на перший план вийшов В2С, хоча він і не компенсує логістичним підприємствам втрати. Крім того, впали продажі одягу, взуття, електроніки та побутової техніки через канали електронної комерції. Тож ті логістичні компанії, які виявили гнучкість, потерпали більше від нестачі замовлень, аніж від перевантаження своїх потужностей.

У цей же час, іспанська пошта продемонструвала неспроможність реагувати на нові виклики. Із 53 тис. її співробітників під час карантину на роботі залишилися тільки 11,6 тис. Суттєве згортання діяльності відбулося переважно через неспроможність служби захистити своїх співробітників від пандемії. В результаті були застосовані максимально жорсткі заходи. Якщо один співробітник у якомусь відділенні виявлявся хворим, на самоізоляцію автоматично йшли всі інші. Чи варто за такої системи дивуватися неспроможності виконувати замовлення?

У Франції після спалаху Covid-19 зачинили 90% поштових відділень, решта обмежила кількість доставок для клієнтів до 3 разів на тиждень. Фактично поштова служба відмовилася від величезних перспектив, які відкривав перед нею ринок у форс-мажорних обставинах. 

Не так, як хотілося б, працює пошта навіть у Сполучених Штатах. Але варто подивитися на фінансові результати карантину для американських поштовиків, наполягає Маннер-Ромберг. Вони вимагають від уряду 75 мільярдів доларів, які хочуть отримати у вигляді субсидій, допомоги, грантів та пільгових позик. У разі відмови влади допомагати, поштова служба США погрожує банкрутством та припиненням діяльності по всій країні. Керівництво компанії оцінює лише прямі втрати від Covid-19 у 13 млрд. дол. та заявляє, що до кінця року ця цифра може зрости до 22 млрд. Якщо ж карантин не завершиться швидкою то вже за 18 місяців поштовики втратять 54 млрд., а їм же ще потрібні будуть кошти на відновлення роботи.