Вантажовідправники занепокоєні змінами, які хоче запровадити «Укрзалізниця»

Вантажовідправники занепокоєні змінами, які хоче запровадити «Укрзалізниця»

Учасники ринку занепокоєні запровадженням з 1 липня нового типового договору про перевезення вантажів. На думку багатьох учасників ринку, недолугі зміни можуть призвести до паралічу української промисловості. 

У зв’язку з цим група підприємств та галузевих організацій відправила до голови українського уряду лист, у якому просять скасувати згадану форму документа. 

За повідомленням УНІАН, комерційний директор Нікопольського заводу феросплавів Геннадій Лавриненко нагадав, що  90% перевезень залізничним транспортом забезпечують завдяки замовленням вітчизняного бізнесу. Тож доволі дивною виглядає ситуація, у якій саме найважливіших клієнтів перевізник, що має монопольне становище на ринку, ставить у вельми незручне становище. «Укрзалізниця» періодично змінює умови співпраці з вантажовідправниками, що само по собі не сприяє розвитку економіки. Але цього разу кількість сумнівних нововведень виявилася максимальною. 

За словами Лавриненка, те, що договір набув статусу публічного документу, позбавляє клієнтів «Укрзалізниці» вимагати для себе якихось індивідуальних умов, які б відповідали особливостям ведення бізнесу у різних галузях. Крім того, у типовому договорі міститься низка неприйнятних положень. Наприклад, перевізник має право в односторонньому порядку змінювати умови надання як послуги перевезення, так і самих вагонів. «Укрзалізниця» може зробити це у будь-який момент, уточнює Лавриненко, але вантажовідправникам таке право не надане. Тож у якийсь момент їх просто поставлять перед фактом, що потрібно заплатити більше, почекати довше, запровадять якісь нові штрафи тощо. І все це буде відбуватися за умовами підписаного публічного договору.

Чи може український бізнес погоджуватися невідомо на які умови? – риторично запитує Лавриненко. Чому великі вітчизняні підприємства мають залежати від примх чиновників з «Укрзалізниці» чи уряду, яким вони підпорядковані? Вочевидь, йдеться про дискримінаційне ставлення до української промисловості.

Серед інших скандальних положень Лавриненко назвав:

  • Суттєве підвищення вартості використання вагонів.
  • Відсутність відповідальності з боку перевізника за несвоєчасну доставку.
  • Можливість надавати вагони у неприйнятному технічному стані тощо.

Раніше учасники ринку вели тривалі, але безуспішні переговори на цю тему з «Укрзалізницею». Суперечливі положення публічного договору так і не були переглянуті. Тож промисловці звернулися в Антимонопольний комітат України. Звідти, як пояснив Лавриненко, надійшла рекомендація відкласти введення в дію документу до того часу, поки його положення не будуть узгоджені з основними учасниками ринку залізничних перевезень. Але «Укрзалізниця» спромоглася врахувати лише декілька побажань своїх клієнтів, які не мають вирішального значення. Натомість найбільш драстичні пункти залишилися не зміненими. 

Обговорення відбувалося під час спільної Skype-конференції 27 квітня, на якій були присутні приблизно сто зацікавлених осіб. Та захід був проведений без чіткого регламенту, з поганою якістю зв’язку, через що вантажовідправники не отримали реальної можливості бодай повноцінно висловити свої позиції. Крім того, представники «Укрзалізниці» лише слухали, але ніяк не фіксували позиції замовників її послуг, зауважує Лавриненко. Далі стали відомі факти тиску на вантажоперевізників з боку монополіста. Так, з першого квітня по перше червня під час оформлення плану перевезень в автоматизованій системі «МЕСПЛАН» підприємства отримували повідомлення, що такий план буде підтверджено лише у разі підписання договору у згаданій вже скандальній редакції.

За словами Лавриненка, промисловці відкриті для подальшого діалогу, однак, якщо він продовжуватиметься у тому ж руслі, багатьом доведеться переорієнтуватися на інші види транспорту. Вочевидь, це завдасть відчутного удару як по самій «Укразлізниці», так і по багатьом вітчизняним виробництвам. Але виходу не буде, бо в іншому разі станеться зупинка промислових підприємств. 

Спільне звернення такого змісту підписали керівники «Укрметалургпрому», Союзу хіміків України, Асоціації «УкрФА», до якої входять феросплавні підприємства, «Укрцементу», Федерації роботодавців Паливно-енергетичного комплексу.