Україна подала позов в СОТ проти РФ щодо обмеження транзиту

9 лютого 2017 року Україна направила в СОТ вимогу про створення Групи експертів в рамках справи щодо численних обмежень транзиту з території України через територію Російської Федерації у треті країни: Казахстан та Киргизстан (DS512 «Росія – заходи щодо транзитного руху»).  

 

З моменту застосування Україною положень Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі з Європейським Союзом з 1 січня 2016 року, Російська Федерація ввела обмеження транзитного руху автомобільними та залізничними шляхами з території України через територію Російської Федерації до Республіки Казахстан, а з 1 липня 2016 року і до Киргизької Республіки. За оцінками експертів близько 79% експортних поставок з України до Казахстану та 95% до Киргизстану зазнали негативного впливу від обмежень та часткової заборони з боку Російської Федерації.

 

В рамках роботи по протидії агресії Російської Федерації в торговельній сфері та з метою захисту інтересів України та українських експортерів, Мінекономрозвитку у минулому році розпочало процес врегулювання суперечки в рамках СОТ щодо згаданих обмежень. Оскільки на першому етапі РФ не готова була до врегулювання суперечки та не вжила заходів щодо скасування неправомірних, дискримінаційних та економічно необґрунтованих обмежень у сфері транзиту, українська сторона продовжила розгляд справи згідно зі встановленою процедурою, і для початку наступного етапу розгляду суперечки (розгляду справи по суті) до СОТ було направлено вимогу про створення Групи експертів.

 

«З моменту застосування обмежувальних заходів, що оскаржуються, експорт товарів з України до країн Центральної/Східної Азії в 2016 році знизився на 38,3 % в порівнянні з 2015 роком. В цілому втрати експорту товарів до Казахстану* та Киргизстану** оцінюються в обсязі понад $0,4 млрд. Ми глибоко переконані, що торговельна агресія Російської Федерації в тому числі неправомірні дії з обмеження транзиту (а де-факто майже повна заборона) з України у треті країни повинні здобути об’єктивну оцінку експертів Світової організації торгівлі та безумовно мають бути скасовані. Це сприятиме усуненню порушення прав та інтересів українських виробників та експортерів з боку Російської Федерації та дозволить нашій державі відновити свій транзитний потенціал. Ми віримо у обґрунтованість нашої позиції і докладатимемо всіх зусиль для її доведення," - прокоментувала заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська.

 

Позиція України для розгляду цієї справи ґрунтується на чітких юридичних аргументах та підкріплена беззаперечними доказами, що забезпечує підтримку ключовими зарубіжними партнерами, серед яких, в першу чергу, ЄС та США. Протидія Російській Федерації триває. Позов щодо обмеження транзиту став вже другим позовом України в СОТ проти Російської Федерації за останній час. Наразі ведеться збір матеріалів для підготовки наступного позову, який охоплюватиме численні заборони та обмеження на імпорт українських товарів до РФ.

 

 

 

По-перше, порушення Росією ключових принципів вільної торгівлі (не кажучи вже про численні двосторонні угоди) настільки "шито білими нитками", що звернення до СОТ було більш ніж очікуваним. Обмеження транзиту виглядає як найочевидніше порушення Москвою принципів СОТ. Европейська правда

 

А головне,Україна вперше розпочала справу в СОТ, що стосується принципових торгових обмежень з боку РФ.

 

Попри це, існували суттєві побоювання, що Київ не піде на цей крок. 

Декілька джерел зі сторони ЄС припускали, що Київ не піде на створення експертної групи у СОТ, оскільки у відповідь на це РФ погрожувала введенням нових обмежень.

Непрямим доказом цього є російська реакція на цей крок Києва. Традиційно питання, пов'язані із СОТ, у РФ коментує представник профільного міністерства. Максимум – міністр економіки. Але цей крок дуже оперативно прокоментував речник Путіна Дмитро Пєсков, який заявив, що у відповідь РФ "використає засоби захисту, визначені міжнародним правом".

 

А це, як мінімум, свідчить про те, що український позов дійсно став неприємним сюрпризом для Кремля.

 

Але питання не лише в Росії. Досить обережною була й позиція Заходу. Обіцяючи свою допомогу, Україну "наполегливо просили" не торкатися дуже делікатної сфери правомірності торгових обмежень по ст. XXI ГАТТ. І це вимагає окремого пояснення.

 

Річ у тім, що Росія свої дії пояснює "захистом з міркувань безпеки". Це – пряме посилання на ст.XXI ГАТТ СОТ "Винятки з міркувань безпеки", де допускається тимчасове введення обмежень, якщо країна "вважає це за необхідне для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки, у відповідь на загрозу національнім інтересам".

 

Інша річ, що досі у СОТ не використовували цю "шпарину". Саме тому ця норма залишається "сірою зоною" законодавства СОТ.

А відповідно – будь-яке рішення за цією справою стане насправді історичним для всієї Світової організації торгівлі.

А це – чималі ризики для всіх країн. Маючи прецедент, що є дозволеним рівнем обмежень заради захисту національної безпеки, інші країни частіше використовуватимуть цей механізм.

 

Це – вихід із "зони комфорту" для всіх провідних економік світу. А тому можна сміливо прогнозувати, що участь ЄС у цій експертній групі буде дуже активною. 

З іншого боку, пасивність ЄС та США вже призвела до того, що РФ використовує цю шпарину для обгрунтування всіх своїх обмежень. Наприклад – введення харчових контрсанкцій. Невипадково ані ЄС, ані США досі не оскаржили ці заходи. Хоча у Єврокомісії анонсували такий крок.

 

А відповідно – рішення за нашою транзитною суперечкою може розблокувати подання таких скарг. Або "обвалити" ключові принципи СОТ, що складалися десятиріччями.

 

Як бачимо, українська скарга може мати епохальні наслідки для всього світу.

 

Втім, за останні роки українцям вже не звикати жити в епіцентрі світової історії.