У Румунії розповіли про розвиток інфраструктури за 20 років членства в ЄС

Румунія вступила до Європейського Союзу 2007 року. Через майже два десятиліття у країні підбивають підсумки: як доступ до фінансування ЄС вплинув на розвиток інфраструктури?

На думку експертів, Румунія лише тепер може сказати, що починає пожинати плоди від євроінтеграції. Утім, результати відчутні, без Європейського Союзу неможливо було б собі уявити таких успіхів, вважає представник міністерства транспорту Клаудіу Стайку.

Лише за останні 15 років фінансування з Фонду згуртування ЄС склало близько 10 мільярдів євро. Ці гроші пішли на модернізацію 600 кілометрів залізниць, а також дозволили розпочати ремонтні роботи ще на 900 кілометрах.

Проте основна робота ще попереду вважає Стайку, наголошуючи, що великі інвестиції лише тепер починають досягати свого «моменту реалізації». Фінансування ЄС було спрямоване переважно на мережу TEN-T та пов'язані з нею коридори в Румунії, зокрема коридор Рейн-Дунай та новостворений коридор Балтійсько-Чорне море-Егейське море. Понад 80% інвестицій було спрямовано на завершення будівництва цих коридорів, з основною увагою до головної осі коридору Рейн-Дунай, що з'єднує захід (Куртичі) з Констанцею.

Стайку виділяє два проекти на цій осі, які близькі до завершення: «Тривають роботи між Брашовом та Сігішоарою, зараз будують два великі тунелі. Очікується, що вони будуть завершені у 2028 році. Тим часом, стан будівництва від Сігішоари до Сімерії зараз становить близько 98-99%».

На черзі розвиток річкового транспорту на Дунаї. Румунія працює над масштабною програмою днопоглиблення для забезпечення цілорічної судноплавності. Ці роботи також здійснюють за допомогою європейського фінансування. Хоч влада країни часто нарікає на недостатнє фінансування із фондів Союзу, чиновники також визнають, що без членства в ЄС неможливо було б навіть мріяти про запуск подібних проектів.  

Раніше ми писали:

• Важливий для України порт у Молдові купує Румунія. У Румунії офіційно оголошено про придбання ста відсотків акцій молдовської компанії Danube Logistics, яка є оператором Міжнародного вільного порту Джурджулешти. За словами румунських урядовців, уже досягнуто домовленості про фінансування угоди з боку Європейського банку реконструкції та розвитку.
   
• У Європі презентували нову альтернативу Microsoft Office. Новий альтернативний ІТ-продукт європейської розробки презентовано днями у Берліні, повідомляє Німецька інформаційна агенція. Йдеться про аналог Microsoft Office, без якого не може обійтися сьогодні жоден користувач комп’ютера. Європейська версія безкоштовна, працює ефективно та повністю сумісна з іншим програмним забезпеченням Microsoft. 
   
• ЄС запроваджує новий збір за обробку посилок. Надто великий обсяг дешевих товарів, які отримують європейці з Shein, Temu, AliExpress та інших зарубіжних платформ електронної торгівлі спонукав до впровадження нового збору за обробки посилок. Від діятиме як додаткове фінансове навантаження разом з митними тарифами, які нещодавно посилили у ЄС. 
   
• У Японії з’явився високошвидкісний вантажний потяг. Японська компанія JR East експериментує із високошвидкісними перевезеннями вантажів залізницею. Днями потяг подолав 540-кілометровий маршрут до Токіо за 3 години 15 хвилин. Вантажі, серед яких продукти харчування, медичне обладнання та деталі машин, потрапляли до вагонів за допомогою автономних навантажувальних машин. 
   
• Україна та Іспанія домовилися спільно створити автоматичну систему зміни ширини залізничної колії. На дипломатичному рівні днями між Україною та Іспанією підписано угоду, яка передбачає спільне створення автоматичної системи зміни ширини залізничної колії. За словами експертів, в результаті потяги зможуть прямувати через усі кордони без відчутних затримок.