У Берліні святкують 100-річчя від встановлення першого світлофора

Світлофорна вежа на Потсдамській площі відсвяткувала свій сторічний ювілей, повідомляє агенція dpa. Її вважають першим світлофорним об’єктом на території континентальної Європи. Утім, деякі дослідники говорять, що з першим берлінським світлофором змагається аналогічний пристрій у Гамбурзі. 

Як би там не було, світлофори докорінно змінили дорожній рух на вулицях великих міст. Вежа на Потсдамській площі у 1924 році сприймалася як настільки складний інженерно-технічний об’єкт, що на її спорудження пішло аж вісім тижнів. У ній мав сидіти спеціально навчений працівник поліції, який вручну перемикав сигнали на світлофорі. 

Однак вже за два роки світлофори стояли на більшості важливих перехресть німецької столиці. До того ж, запустили автоматичну систему перемикання, яка одразу призвала до колапсу. З якогось дива на усіх світлофорах одночасно загорілося зелене світло… А пізніше саме німці вигадали так звану зелену хвилю, коли світлофори дозволяють проїзд для потоку транспорту, що рухається в одному напрямку через низку перехресть.

І все ж світлофор – не суто німецький винахід. Відомо про існування світлового регулюючого пристрою на Парламентській площі у Лондоні ще з 1868 року. Щоправда, там червоні та зелені ліхтарі підсвічували гасовими лампами. У 1914 році в американському місті Клівленді запрацювали перші електричні світлофори у США. Тут, щоправда, не було жовтого сигналу, а натомість про зміну кольору сповіщав голосний дзвінок. 

Раніше ми писали:

• Автобану виповнюється 100 років. 21 вересня 1924 року було введено в експлуатацію першу в світі справжню автомагістраль між Міланом і Варезе. Водії платили за проїзд на пунктах пропуску безпосередньо охоронцям. Найцікавіше те, що максимальна швидкість тодішніх автомобілів була доволі скромною. 
   
• Європа допомагає інтегрувати транспортну інфраструктуру України. Як повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, 16 липня ц.р. Координаційним Комітетом програми «Механізм «Сполучення Європи» було погоджено ще чотири проєкти, подані Україною. 
   
• Німецькі компанії не поспішають запроваджувати ШІ. Хоч Німеччина і залишається одним із лідерів із запровадження штучного інтелекту для управління бізнесом, останніми роками темпи збільшення кількості компаній, які активно використовують ШІ, відверто стагнують. 
   
• Німецький малий та середній бізнес переорієнтовується на Індію. Німецькі малі та середні підприємства все більше звертають свою увагу на Індію, оскільки вони прагнуть створити нові ланцюги постачання з Азії. Однак далеко не завжди вони при цьому готові покинути китайський ринок.