ТОП-50 найбільш прибуткових держпідприємств

Мінекономіки опублікував перелік ТОП-50 найбільш прибуткових держпідприємств, а аналітики системи для перевірки контрагентів YouControl з’ясували, що більшість стабільно генерують прибуток протягом останніх п’яти років, займаються експортом та майже половина з них підпорядковується Укроборонпрому.

Нещодавно Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства оприлюднило перелік 50 державних компаній з найбільшим показником чистого прибутку за перше півріччя 2019 року. У ньому є багато гучних назв: “Укрзалізниця”, “Нафтогаз”, «Укрпошта», «Енергоатом», «Антонов», аеропорт «Бориспіль», декілька обленерго тощо. Аналітики YouControl дослідили цей список.

З огляду на війну, яка триває вже 5 років, не дивно, що органом управління одразу 20 установ із ТОП-50 є Укроборонпром. Серед цієї двадцятки є «Антонов», «Артем»,  «Укрспецекспорт», «Спецоборонмаш» тощо. Ще 9 держпідприємств підпорядковані Фонду державного майна України (серед них декілька обленерго, «Одеський припортовий завод» тощо) й 6 – Мінінфраструктури.

Одразу 18 держкомпаній із ТОП-50 дотичні до транспортного ринку і аж 6 із них працюють за КВЕДом «Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання». Водночас 5 найприбутковіших держпідприємств здобули «статки» на розподіленні електроенергії, ще трійка – на її виробництві, двоє – на передачі й один – на торгівлі. Тож ця сфера, разом із тепловою енергетикою, «зібрали» 12 успішних держкомпаній. Далі йде промисловість, найбільше підприємств якої працюють над виробництвом зброї та боєприпасів. 

Якщо ж звернути увагу на загальний прибуток компаній за певними галузями, то лідером стане сфера управління, до якої належить «Нафтогаз». Лише його прибуток в майже 24,3 млрд грн і перше місце серед ТОП-50 найуспішніших держпідприємств не залишив шансів нікому. Це доводить і те, що розташоване на другій сходинці «Укренерго» за рівнем прибутку відстає в 13 разів. 

Більшість, а саме 27 держпідприємств із ТОП-50, зареєстровані в Києві. Однак частина з них має різноманітну географію підрозділів. Серед них – «Енергоатом» (близько 20 підрозділів, зокрема потужні атомні станції у Запорізькій, Хмельницькій та Рівненській областях), «Укрзалізниці» (майже 40 підрозділів), «Укрпошта» (близько 30 підрозділів). А от столичний «Укрспецекспорт» має представництва навіть у Пакистані, Китаї, Алжирі та в Єгипті. Серед українських регіонів, окрім Києва, найуспішніші держпідприємства частіше за інших представляли Миколаївську та Харківську області.

«База» держпідприємств в Україні сформувалася в 90-х роках, тоді ж була зареєстрована більшість підприємств із ТОП-50 найприбутковіших. З 1991 до 1999 року було створено 33 компанії з 50. 12 держпідприємств «родом» із 2000-х років, а п’ятірка взагалі зареєстрована в 2010-х роках. Та частини компаній новачки лише на перший погляд. Наприклад, потяги «Укрзалізниці» всім нам знайомі десятиліттями, а дата створення компанії, відповідно до реєстру, – 2015 рік. Насправді ж уряд 2014 року видав постанову, якою створив публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» через злиття Донецької, Львівської, Південної, Одеської, Південно-Західної та Придніпровської залізниць, а також кількох інших установ. І лише 21 жовтня 2015 року відбулася державна реєстрація держкомпанії. А от, наприклад, ДП «Адміністрація морських портів України», створення якого 2013 року стало результатом реформи морської галузі України, є правонаступником двадцяти інших компаній-старожилів.

28 державних підприємств із ТОП-50 найприбутковіших потрапили до переліку за І півріччя 2019 року не випадково ‒ це стабільний результат їхньої роботи. Всі вони протягом 2013-2018 років були прибутковими, нехай іноді навіть з мінімальним «плюсом» в роботі. 
Водночас в п’ятдесятці є й ті, хто три чи навіть чотири роки із п’яти проаналізованих працювали зі збитками. Серед них «Укрпошта», «Одеський припортовий завод», «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», «Херсонська теплоелектроцентраль».

Тож ці та інші держкомпанії, що були збитковими 1-2 роки протягом 2013-2018 років, або переглянули стратегію роботи, або відбулися інші зміни, що дозволили їм стати більш успішними. Але й передчасних висновків робити не варто. Потрібно дочекатися завершення фінансового року, щоб остаточно зрозуміти, чи вийшли вони на нову траєкторію прибутковості.

 

Більшість ТОП-держпідприємств займаються міжнародною торгівлею. Протягом 2018 року 25 компаній експортували свою продукцію закордон. При чому семеро з них робили це в мільярдних обсягах («Антонов», «Турбоатом», «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», СЗФ «Прогресс», «Укрспецекспорт», «Спецтехноекспорт», НВКГ «Зоря-Машпроект»). Протягом І півріччя 2019 року 23 із 50 держпідприємств експортували свої товари. Перелік тих, у кого дохід від нього за 6 місяців перевалив за мільярд, – майже такий же, що й за 2018 рік, окрім «Турбоатома». Ці шість експортерів найбільше продавали зброю, літальні апарати, двигуни та інші комплектуючі, а також різноманітні руди.

Водночас 10 компаній із ТОП-50 протягом 2019 року мали зарплатні борги, частина яких накопичувалася та тягнулася місяцями. Найбільшими боржниками виявилися «Одеський припортовий завод», «Херсонська ТЕЦ», «Укрзалізниця» та «Адміністрація морських портів України» та «Запоріжжяобленерго». Протягом року в різні періоди з’являлася інформація, що вони мали борги понад мільйон гривень перед своїми працівниками. 

Податки теж не всі поспішають сплачувати. 44 компанії боргів наразі не має, а от в шести, станом на 1 жовтня 2019 року, вони мали місце. Серед боржників опинилися «Запоріжжяобленерго», «Харківобленерго», «Херсонська ТЕЦ», «Київський автомобільний ремонтний завод», «Київ-Дніпровське МППЗТ» та «Укрпошта». Загалом вони винні податковій майже 878 млн грн.

Та найцікавіша ситуація склалася із «Київським автомобільним ремонтним заводом». Щодо нього є відомості у справі про банкрутство. При чому «Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури» з’явилося ще 2014 року. Відтоді підприємство активно розпродає майно і навіть вийшло в прибуток в І півріччі 2019 року.