Стратегічний запас цінної сировини лежить у шухлядах звичайних європейців

Старі гаджети

Понад 700 мільйонів старих смартфонів, які вже не використовуються, лежать у шухлядах звичайних мешканців країн Євросоюзу, повідомляє агенція dpa. «Забута» побутова техніка, яка залишається у домогосподарствах, містить в собі сировинні активи загальною вартістю понад 65 мільярдів євро. До такого висновку дійшли автори дослідження, проведеного фахівцями Boston Consulting Group (BCG) спільно з учасниками ініціативи Cradle to Cradle Electronics. Цю інформацію оприлюднили на виставці IFA в Берліні. 

Фахівці нагадують, що через геополітичні проблеми європейська економіка потерпає від дефіциту та надмірної залежності у постачанні рідкоземельних елементів з третіх країн. Але саме стара побутова техніка, не тільки електронні гаджети, але й звичайні пральні машинки, могли би стати важливим джерелом вторинної сировини, якби переробка була організована належним чином. Крім таких металів, як літій, з них можна отримати чимало міді, наприклад, що також важливо для забезпечення європейського виробництва. 

У звіті про дослідження йдеться про приблизно 1,6 млн тонн такої стратегічної сировини, як мідь, алюміній, літій, кобальт та рідкісноземельні елементи. Тим часом, усе це заводи отримують здебільшого з Китаю, з яким у ЄС ось-ось може розпочатися торгова війна з усіма негативними наслідками. Зокрема, на світовому ринку КНР залишається майже монопольним постачальником низки рідкоземельних елементів. 

Щороку у Європі утворюється понад 13 млн тонн електронних відходів. А рівень збору та переробки становить лише 43%. Тим часом, через обмеження експорту, кризи у сфері напівпровідників та світовий бум центрів обробки даних для штучного інтелекту різко зростають закупівельні ціни. 

Автори дослідження також виявили помилки у поводженні з електронними відходами: старі пристрої часто подрібнюють, спалюють або незаконно експортують. При цьому втрачаються цінні метали та компоненти.

За словами експертів, на рівні ЄС потрібно запровадити регламент, який би забезпечував повсякчасне застосування концепції циркулярної економіки С2С («від колиски до колиски»). Таким чином, з самого початку усі пристрої, які виробляються, слід розглядати як «банки матеріалів». Дослідники наводять результати своїх розрахунків: якщо, наприклад, повністю та правильно переробляти усі викинуті пральні машинки, вони можуть стати джерелом для постачання половини матеріалів, з яких промисловість випустить нові аналогічні вироби. 

Раніше ми писали:

  • ЄС змінює правила переробки старих автомобілів. Більшість депутатів Європейського парламенту проголосувала за зміни до регламенту, який стосується утилізації старих автомобілів. Зокрема, вони вирішили посилити контроль за переробкою вторинної сировини, яку можна отримати зі списаних транспортних засобів. 
     
  • Європа втрачає цінну сировину через сірий експорт вживаних авто. Поки Європейський Союз намагається домовитися з Китаєм про постачання важливих для сучасної промисловості матеріалів та сировини, щороку з ринку об’єднаних країн «у невідомому напрямку» зникають від 3 до 4 мільйонів старих автомобілів. Якби їх утилізували всередині ЄС, то проблема постачання важливої сировини, у т.ч. рідкісноземельних матеріалів, була би вирішена значною мірою. 
     
  • Японія покладається на глибоководний видобуток рідкісноземельних елементів. Уряд Японії вирішив прискорити виконання десятирічного плану з налагодження стабільного видобутку рідкісноземельних елементів з морського дна. Дане рішення з’явилося після того, як Китай фактично заборонив експорт будь-яких рідкісноземельних елементів до Японії.